Ухвала суду № 108626788, 27.01.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2017/23

Провадження 2/127/213/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім.. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» про визнання звільнення протиправним, поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім.. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» про визнання звільнення протиправним, поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу № 164 від 22.12.2022 року КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім.. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» та поновити ОСОБА_1 на посаді кухара харчоблоку 4 розряду; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 27.04.2022 року по день винесення судового рішення в розмірі 56608,36 грн.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Проте вказана позовна заява подана із порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначеноЗаконом України «Про судовий збір».

Відповідно достатті 1 цього Законусудовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночасстаттею 5 Закону України «Про судовий збір»установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте за змістом приписів статей94,116,117 Кодексу законів про працю Українита статей1,2 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці»заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 97 КЗпП Україниоплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №162/941/16-ц.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першоюстатті 94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Документів, що підтверджують сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, при подачі позову останнім не надано.

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, позивач повинен сплатити судовий збір за звернення до суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідност. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність дост. 175 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.175,185 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім.. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» про визнання звільнення протиправним, поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліківпротягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя