Рішення № 108626112, 16.01.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1161/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу в підготовчому засіданні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (65003, м. Одеса, вул.Мала Арнаутська, буд.88 ) до відповідача: Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" (вул. Дніпропетровська дорога, 118 , Одеса, 65025) про стягнення 1138177,1 грн.;

за участю представників:

від позивача: Підкова Л.В.

від відповідача: Липка В.Д.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю"ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" про стягнення 1138177,1грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №04-150000N-ПУП від 13.07.2020

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1161/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 26.10.2022року, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засідання суду .

26.07.2022 року відповідач надав заяву про визнання позовних вимог але в судовому засіданні не підтримав.

Представник позивача позовні вимоги підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, але в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 16.01.2023р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

13.07.2020 р. КП ЖКС «Північний» уклало письмовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №04-150000N-ПУП (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої(купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

На підставі укладеного між сторонами Договору, TOB «ООЕК» було відкрито КП ЖКС «Північний» особовий рахунок № НОМЕР_1 (Північний міський підрозділ ТОВ «ООЕК»).

Згідно п.13.1 Договору визначено, цей Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві- приєднання. Відповідно до п.З ст.631 ЦК України, Сторони прийшли до взаємної згоди, що умови договору застосовуються до правовідносин між ними, які виникли з 01.01.2019р.

Заяву -приєднання до умов Договору було підписано Споживачем 13.07.2020р.

Згідно п.8 Комерційної пропозиції №1/1-УП, яка є Додатком №3 до Договору у п.8 визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії або підписання Споживачем заяви-приєднання до умов договору і укладається на строк до 31.12.2020р., а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рі, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але ні в якому разі не більше ніж на термін дії Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно, заважаючи на вказаний пункт Комерційної пропозиції №1/1-УП, дію договору було пролонговано на 2021 та 2022 роки, що також підтверджується відсутністю звернень зі сторони Відповідача стосовно припинення договірних відносин та продовження споживання електричної енергії за об`єктам визначеними у додатку N°5 до Договору.

TOB «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», як оператора системи розподілу, отримало дані щодо фактичного споживання електричної енергії КП «ЖКС «Північний», зокрема за вересень-грудень 2020, січень-грудень 2021 та за січень-квітень 2022.

Позивачем було виписано відповідачу рахунки на загальну суму 1708376,88грн.

Крім того, обсяг спожитої електричної енергії у спірний період узгоджений між сторонами, зокрема підписаними актами приймання-передачі електричної енергії, а також довідкою, наданою АТ«ДТЕК Одеські Електромережі»

Пунктом 5.10 Договору та п. Комерційної пропозиції визначено, що Клієнт здійснює оплату протягом п`яти робочих днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на рахунок ТОВ«ООЕК».

Відповідачем було проведено часткову оплату заборгованості, тому залишок основного боргу за спожиту електроенергію станом на дату подачі дійсного позову складає 1 138 177,10грн.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси TOB «ООЕК», позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1138177,10 грн., та судовий збір.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положенні про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору і постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними Договору про постачання електричної енергії постачальником.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Пункт 1.2.1. ПРРЕЕ передбачає, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі- продажу.

Згідно п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.07.2020 р. КП ЖКС «Північний» уклало письмовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №04-150000N-ПУП.

TOB «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», як оператора системи розподілу, отримало дані щодо фактичного споживання електричної енергії КП «ЖКС «Північний», зокрема за вересень-грудень 2020, січень-грудень 2021 та за січень-квітень 2022.

Позивачем було виписано відповідачу рахунки на загальну суму 1708376,88грн.

Крім того, обсяг спожитої електричної енергії у спірний період узгоджений між сторонами, зокрема підписаними актами приймання-передачі електричної енергії, а також довідкою, наданою АТ«ДТЕК Одеські Електромережі»

Пунктом 5.10 Договору та п. Комерційної пропозиції визначено, що Клієнт здійснює оплату протягом п`яти робочих днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на рахунок ТОВ«ООЕК».

Відповідачем було проведено часткову оплату заборгованості, тому залишок основного боргу за спожиту електроенергію станом на дату подачі дійсного позову складає 1 138 177,10грн.

Отже, договірні зобов`язання щодо оплати за спожиту активну електричну енергію в розмірі 1138177,10 грн. не виконані внаслідок чого позивачем заявлена позовна вимога про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 1138177,10грн. яка судом підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та не виконання відповідачем договірних зобов`язаннь в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної елетричної енергії, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129,, 185, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про стягнення 1 138 177,7 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖИТЛОВОКОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС «ПІВНІЧНИЙ» (65025, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, буд.118, код ЄДРПОУ: 35241704) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (65003, м. Одеса, вул.Мала Арнаутська, буд.88, код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1 138 177,10 грн., судовий збір у розмірі 13658,13 грн..

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 26 січня 2023 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов