Рішення № 108626068, 17.01.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1464/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Росєєвої А.М.

розглянувши справу № 916/1464/22 в порядку загального позовного провадження

за позовом: ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 /

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Транс /ЄДРПОУ 32971849, адреса 65000, м. Одеса, вул. Льва Толстого, 19/

про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за участю представників:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 1652/23 від 17.01.2023 року/;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 1655/23 від 17.01.2023 року/.

ВСТАНОВИВ:

06.07.2022 року ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , позивач/ звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1522/22/ до товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Транс /ТОВ Сігма Транс, товариство, відповідач/ з вимогами про:

- визнання незаконним звільнення та поновлення позивача на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Транс;

- стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 16.05.2022 року по день ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконне звільнення з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Транс на підставі рішення позачергових Загальних зборів учасників товариства від 16.05.2022 року, оформленого протоколом № 01/22.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 40, 41, 47, 49-2, 116, 232, 235 КЗпП.

Ухвалою суду від 11.07.2022 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 вх. № 1522/22 від 06.07.2022 року; зобов`язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви.

12.07.2022 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків /вх. № 12918/22/ на виконання вимог ухвали суду від 11.07.2022 року.

Ухвалою суду від 18.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1464/22; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.09.2022 р. о 12:30 год.

29.08.2022 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 16933/22/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивач займав посаду директора ТОВ Сігма Транс без будь-яких правових підстав. Оскільки, рішенням Господарського суду Одеської області від 07.12.2015 року у справі № 916/4580/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 року, визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ Сігма Транс від 01.04.2012 року, оформлене протоколом № 3, в частині призначення на посаду директора товариства позивача.

Відповідач наголошує, що припинення повноважень позивача на посаді директора ТОВ Сігма Транс відбулося з дотриманням вимог законодавства.

У підготовчому засіданні 14.09.2022 року судом за участі представників сторін оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 23.09.2023 року на 14:00 год.

У судовому засіданні 23.09.2022 року судом за участі представників сторін оголошено перерву на 13.10.2022 року на 10:30 год у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 13.10.2022 року відкладено судове засідання по суті у справі № 916/1464/22 на 10.11.2022 р. о 12:00 год. у зв`язку із неявкою сторін до судового засідання.

У судовому засіданні 10.11.2022 року судом за участі представників сторін оголошено перерву на 16.11.2022 року на 15:00 год. у зв`язку із наміром сторін укласти мирову угоду.

16.11.2022 року о 15:00 год судове засідання не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії через екстрені відключення світла в Одеському регіоні. Ухвалою суду від 18.11.2022 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті по справі № 916/1464/22 на 01.12.2022 року о 13:45 год.

21.11.2022 року на адресу суду надійшла заява позивача про відкладення судового засідання на іншу дату /вх. № 26435/22/, у зв`язку із наміром сторін укласти мирову угоду.

Ухвалою суду від 01.12.2022 року враховуючи заяву позивача про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із наміром сторін укласти мирову угоду судом відкладено судове засідання по суті у справі № 916/1464/22 на 17.01.2023 р. о 12:00 год.

17.01.2023 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи за її відсутності, просить відмовити у задоволенні позовних вимог та просить вирішити питання про розподіл судових витрат /вх. № 1655/23/. Також на адресу суду надійшло вступне слово відповідача /вх. № 1654/23 від 17.01.2023 року/, в якому представник відповідача пояснює, що посилання позивача на порушення ТОВ Сігма Транс трудового законодавства є безпідставними. Відповідач вказує, що вимоги про поновлення на посаді директора і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення органу управління товариства, а саме загальних зборів учасників, і не можуть бути розглянуті без визнання відповідного рішення загальних зборів товариства недійсними. Проте з такою вимогою позивач не звернувся.

17.01.2023 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити /вх. № 1652/23/.

Також 17.01.2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача про розподіл судових витрат /вх. № 1666/23/, в якій відповідач вказує, що докази розміру судових витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

До судового засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, рішенням Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" від 01.04.2012 року, оформленим Протоколом № 3 Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" було призначено нового керівника - ОСОБА_1 .

Судом досліджено трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , з якої вбачається, що 02.04.2012 року внесено запис про прийняття на посаду директора ТОВ Сігма Транс на підставі наказу № 3-ок від 22.04.2012 року.

Судом досліджено довідку Пенсійного фонду України форма ОК-5 від 31.05.2022 року, з якої вбачається, що з квітня 2012 року по лютий 2022 року ТОВ Сігма Транс сплачувало страхові внески за ОСОБА_1 .

Відповідно до Статуту ТОВ "Сігма Транс" від 21.04.2004 року із змінами від 23.06.2005 року, посадовими особами органів управління товариства є директор, його замісники /п. 11.3 Статуту/.

Відповідно до п. 12.1 Статуту ТОВ"Сігма Транс" вищим органом товариства є Загальні збори Учасників. Вони складаються із учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" або призначених ними представників. Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно п.12.2.4 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс", компетенцією Загальних зборів є вибори (призначення) та звільнення Директора „Товариства, вибори Ревізійної комісії.

Виконавчим органом управління товариства є директор. Директор вирішує усі питання діяльності товариства за винятком тих, які входять до компетенції Загальних зборів учасників товариства. Директор підзвітний Загальним зборам учасників товариства і організує виконання його рішень. Директор не має права приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства /п. 14.1 Статуту/.

Загальні збори учасників укладають з директором контракт (договір) /п. 14.2 Статуту/.

16.05.2022 року рішенням позачергових Загальних зборів учасників ТОВ Сігма Транс, оформленим протоколом № 01/22, вирішено припинити повноваження ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Сігма Транс з 16.05.2022 року. Обрано на посаду директора ТОВ Сігма Транс з 17.05.2022 року ОСОБА_3

27.05.2022 року ТОВ Сігма Транс направило ОСОБА_1 повідомлення, що те, що рішенням позачергових Загальних зборів учасників ТОВ Сігма Транс від 16.05.2022 року, оформленого протоколом № 01/22, ОСОБА_1 звільнено з посади директора з 16.05.2022 року. Запропоновано передати новому директору всі документи та печатку, а також з`явитися за отриманням вихідної допомоги у встановленому законом порядку.

Вказане повідомлення разом із копією рішення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ Сігма Транс від 16.05.2022 року, оформленого протоколом № 01/22, товариство направило позивачу 28.05.2022 року за двома адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.12.2015 року у справі № 916/4580/14 визнано недійсним рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" (ідентифікаційний код 32971849) від 01 квітня 2012 року, оформлене Протоколом № 3 Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" в частині: звільнення з посади директора ОСОБА_4 ; призначення на посаду директора ОСОБА_1 реєстрації змін у складі керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" у відповідних органах; визнано недійсною реєстраційну дію за реєстраційним записом №15561070013001488 від 03.04.2012 щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" здійснену державним реєстратором Зубар О.І. відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби та зобов`язати Одеське міське управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційну дію за реєстраційним записом №15561070013001488 від 03.04.2012 року щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" здійснену державним реєстратором Зубар О.І. відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 року у справі № 916/4580/14 частково скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 07.12.2015 року, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. «Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" (ідентифікаційний код 32971849) від 01 квітня 2012 року, оформлене Протоколом № 3 Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" в частині: звільнення з посади директора ОСОБА_4 ; призначення на посаду директора ОСОБА_1 реєстрації змін у складі керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" у відповідних органах.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" (65000, м. Одеса, вул. Льва Толстого, 19, код 32971849) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер картки платника податку НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218 грн. та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 3500грн.

В решті позову відмовити.».

Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України, а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, обставини встановлені рішенням суду у справі № 916/4580/14 мають преюдиційне значення для вирішення даної справи.

Господарський суд зазначає, що не підлягають доказуванню обставини щодо визнання недійсним рішення Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" (ідентифікаційний код 32971849) від 01 квітня 2012 року, оформлене Протоколом № 3 Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" в частині, зокрема, призначення на посаду директора ОСОБА_1 , реєстрації змін у складі керівництва товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" у відповідних органах.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 року у справі № 916/4580/14 визнано недійсною підставу прийняття позивача на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс".

Судом також досліджено витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" (ідентифікаційний код 32971849) станом на 01.06.2012 року, 24.03.2016 року та 15.05.2022 року, з яких вбачається, що директором товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" є Шведенко О.А.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга етапі 97 Цивільного кодексу України). У товариствах, в яких законом передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього.

В статті 99 ЦК України визначені засадничі положення щодо порядку утворення, діяльності, назви цього органу, його компетенції, способу усунення від виконання обов`язків осіб, які належать до його складу. Вказані норми наведені в главі 7 «Загальні положення про юридичну особу» Цивільного кодексу України і відповідно до приписів частини четвертої статгі 83 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств, якщо інші правила для окремих видів товариств не встановлені законом.

За системним аналізом норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників.

Відповідно до положень указаних вище законів підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників як вищого органу управління товариством.

Господарський суд зазначає, що матеріалами справи встановлено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 року у справі № 916/4580/14 визнано недійсною підставу прийняття позивача на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс" а саме рішення Загальних зборів ТОВ "Сігма Транс" від 01 квітня 2012 року, оформлене Протоколом № 3 в частині, призначення на посаду директора ОСОБА_1 .

Разом із тим, судом встановлено, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 року у справі № 916/4580/14 в частині визнання недійсним рішення Загальних зборів ТОВ "Сігма Транс" від 01 квітня 2012 року, оформлене Протоколом № 3 в частині, призначення на посаду директора ОСОБА_1 , не виконана. Оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено відповідних змін, позивач тривалий час з 2012 року по 2022 рік виконував обов`язки директора товариства. Вказана обставина визнається сторонами та підтверджується, зокрема, довідкою Пенсійного фонду України форма ОК-5.

Відповідно до ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 року у справі № 916/4580/14, яка набрала законної сили та є обов`язковою до виконання, визнано недійсним рішення Загальних зборів ТОВ "Сігма Транс" від 01 квітня 2012 року, оформлене Протоколом № 3 в частині, призначення на посаду директора ОСОБА_1 , то на теперішній час відсутні підстави вважати, що у позивача наявні підстави для зайняття посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс".

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України).

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю).

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Згідно з п. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Аналогічні положення закріплені і в статуті ТОВ «СІГМА ТРАНС».

Змістовний аналіз наведених норм законодавства, а також статуту ТОВ «СІГМА ТРАНС» свідчить, що питання про обрання та припинення повноважень виконавчого органу належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до частини 3 статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду зробила узагальнюючий висновок щодо розмежування юрисдикційності спорів між керівниками чи членами органу управління суб`єктів господарювання. За правилами цивільного судочинства розглядаються спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 цього Кодексу (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 12 січня 2010 року № 1-2/2010 у справі про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України роз`яснив, що реалізація учасниками акціонерного товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього товариства стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на вказане, зміст частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Зміст частини третьої статті 99 та частини четвертої статті 145 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства відкликати члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18).

Отже, здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 ЦК України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене Статутом, і як підстава такого звільнення може бути зазначене посилання на пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Викладена норма характеризується юридичною невизначеністю, внаслідок чого неможливо встановити коло таких посадових осіб, а також випадки та підстави (причини) припинення їх повноважень. Формулювання цього положення є загальним та не містить посилань як щодо змісту та обсягу поняття "посадових осіб", так і типу та організаційно- правових форм юридичних осіб, яких вони стосуються.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002р. № 5 організаційно-розпорядчими обов`язками є обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів ( начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт ( майстри, виконроби, бригадири тощо).

Перелік посадових осіб, з якими може бути припинений трудовий договір на підставі п.5 ч. 41 КЗпП України та обмеження щодо застосування звільнення працівника на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України в залежності від виду трудового договору (строковий чи безстроковий), законодавством не передбачена.

Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Господарський суд зазначає, що вимоги про поновлення на посаді директора і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення органу управління товариства, а саме загальних зборів учасників, і не можуть бути розглянуті без визнання відповідного рішення загальних зборів товариства недійсним. Проте з такою вимогою позивач не звертався.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням вказаного, враховуючи висновок суду про відсутність у позивача підстав для зайняття посади директора товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Транс", а також враховуючи, що позивачем не оскаржується рішення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ Сігма Транс від 16.05.2022 року, оформлене протоколом № 01/22, про припинення повноважень ОСОБА_1 як директора ТОВ Сігма Транс, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про поновлення на роботі не підлягають задоволенню, так як необґрунтовані та безпідставні.

При цьому, оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення позивача на роботі, а позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від даних вимог, суд вважає за необхідне відмовити і в задоволенні вимог в цій частині також.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Транс про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 січня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко