Рішення № 108626059, 18.01.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року Справа № 915/754/21(915/408/22)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661, e-mail: energoatom@atom.gov.ua)

в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546, e-mail: office@sunpp.atom.gov.ua)

до відповідача: Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866, e-mail: kptvkg@meta.ua)

про: стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу " Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/758 від 02.09.2022) про стягнення з Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" заборгованості за Договором №276 від 29.11.2018 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в сумі 1739063,62 грн за квітень 2022 року.

Позовні вимоги обгрунтовано посиланням на норми ст. ст. 526, 530, 546, 601, 610, 611, 612, 625, 626 Цивільного кодексу України та ст. 193, 232 Господарського кодексу України та мотивовано тим, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором щодо оплати наданих послуг за квітень 2022 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2022 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/408/22 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою від 12.10.2021 судом постановлено: прийняти справу №915/408/22 до свого провадження для розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", присвоєно їй номер 915/754/21(915/408/22), підготовче засідання у справі призначено на 09 листопада 2022 року о 10:00 год., встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті справи.

09.11.2022 розгляд справи відкладено на 09.12.2022 о 10:30 год.

09.12.2022 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 18 січня 2023 о 12:00 год.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, сторони правом участі у судовому засіданні не скористались.

18.01.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

29 листопада 2018 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (далі - теплогенеруюча організація, позивач) та Комунальним підприємством "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (далі - споживач, відповідач) був укладений договір № 276 купівлі-продажу теплової енергії (код 09320000-8) - пара, гаряча вода та пов`язана продукція) (далі - Договір) (а.с.7-11).

Відповідно до предмету вказаного договору позивач, теплогенеруюча організація, бере на себе зобов`язання у 2019 році постачати споживачу теплову енергію у гарячій воді (далі - теплова енергія) в потрібних обсягах для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання об`єктів споживача, приєднаних до його теплових мереж, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) згідно структури споживачів та у терміни, передбачені цим договором (п.1.1. Договору).

За умовами наведеного Договору:

- розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до обсягів споживання теплової енергії кожною категорією споживачів комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (населення, бюджетні установи, релігійні організації, інші споживачі) та за тарифами, встановленими для Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" окремо для кожної категорії споживачів (п.3.1. Договору);

- ціна цього договору становить орієнтовно 23 694 415,46 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 3 949 069, 24 грн за такими складовими:

- виробництво теплової енергії 18 785 391, 52 грн. з ПДВ 20%;

- транспортування теплової енергії 4 824 123, 94 грн. з ПДВ 20%;

- постачання теплової енергії 84 900, 00 грн. з ПДВ 20% (п.3.4. Договору);

- остаточна ціна договору визначається виходячи з фактичного обсягу відпущеної теплової енергії у порядку, визначеному умовами договору і відповідно до вимог п. 7 частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" . Ціна договору може змінюватися при зміні регульованих цін (тарифів) (п. 3.5.Договору);

- оплату за фактично спожиту теплову енергію споживач проводить щомісячно на підставі пред`явлених теплогенеруючою організацією рахунків на оплату протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку. (п. 4.1. Договору);

- теплогенеруюча організація направляє споживачу рахунок цінним листом з повідомленням про вручення (п.4.2.Договору);

- розрахунковим періодом є календарний місяць (п.4.4.Договору);

- щомісячно, для фіксації показань приладів обліку, теплогенеруюча організація разом зі споживачем складають акт купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням обсягів спожитої теплової енергії (п.6.3. Договору);

- споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсязі і в терміни, передбачені договором (п.7.2.2. Договору);

- споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію ( п. 7.2.8 Договору).

- у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 8.2.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей), за порушення строків оплати теплової енергії споживач сплачує теплогенеруючій організації пеню у розмірі 0,1% від вартості спожитої теплової енергії, за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

До договору сторонами складено та підписано Додаток № 1 "Температурний графік", Додаток № 2 від "Обсяги закупівлі теплової енергії" та Додаток № 3 "Акт розмежування балансової належності тепломережі та експлуатаційної відповідальності сторін" (а.с.11-12).

Відповідно до п. 11.1. Договору, договір вступає в силу з дати підписання його обома сторонами, скріплення печатками та діє з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно в частині постачання теплової енергії, а в частині розрахунків - до повного розрахунку. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін письмово не заявить про необхідність його перегляду.

Договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов Договору позивач у квітні 2022 року надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на 3509660,52 грн, що підтверджується: актом купівлі-продажу теплової енергії №30 від 30.04.2022; актом №АК.0.3104ц. 1392 про обсяги теплової енергії, що надійшли в мережі КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" від ВП "Южно-Українська АЕС"від 02.05.2022; рахунком на оплату постачання теплової енергії: №РС,22-689 від 30.04.2022 на суму 20673,86 грн; рахунком на оплату за виробництво теплової енергії №РС,22-690 від 30.04.2022 на суму 2503985,82 грн; рахунком на оплату транспортування теплової енергії №РС,22-691 від 30.04.2022 на суму 985000,84 грн.

Рахунки відповідачем було отримано 13.05.2022, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення. Строк на оплату наданих послуг сплив 12.06.2022 року.

На підставі заяви відповідача від 18.05.2022 №05/761 сторонами здійснено залік зустрічних однорідних вимог в часткове погашення боргу за рахунком №РС, 22-690 всього на суму 566406,17 грн (а.с.23).

Крім того, згідно реєстру оплати за Договором відповідач перерахував на рахунок позивача суму 1204190,73 грн в рахунок оплати заборгованості за квітень 2022 року по рахунку №РС,22-690.

Таким чином, заборгованість по оплаті за теплову енергію за квітень 2022 року становить 1739063,62 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензію № 32/509 від 21.06.2022 з вимогою про оплату заборгованості в сумі 1739063,62 грн.

Відповіддю на претензію відповідач наявність заборгованості не спростував і не заперечив. Виникнення заборгованості відповідач пояснює відсутністю об`єктивної можливості виконувати свої зобов`язання вчасно та у повному обсязі.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача заборгованості за теплову енергію.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за послуги з постачання теплової енергії закон покладає на споживача.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором суду не надав, доводи позивача не спростував.

З зазначеного витікає, що позовні вимоги в частині стягнення оплати за споживчі послуги за квітень 2022 року є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 1739063,62 грн.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, з відповідача належить стягнути на користь позивача 26085,95 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866, e-mail: kptvkg@meta.ua) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661, e-mail: energoatom@atom.gov.ua) в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546, e-mail: office@sunpp.atom.gov.ua) заборгованість за Договором №276 від 29.11.2018 за квітень 2022 року в сумі 1739063,62 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 26085,95 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661, e-mail: energoatom@atom.gov.ua)

в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546, e-mail: office@sunpp.atom.gov.ua),

відповідач: Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866, e-mail: kptvkg@meta.ua).

Повний текст судового рішення складено та підписано судом 27.01.2023.

Суддя В.О.Ржепецький