Рішення № 108621348, 26.01.2023, Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретаря судового засідання Синичич Г.З., Сисан С.І., Сербін Г.Б.

Справа № 458/700/22

2-а/458/17/2022

сторони справи

позивач ОСОБА_1

відповідачі: Головне управління Національної поліції у Львівській області;

Самбірський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області;

Відділення поліції №2

Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області;

представник позивача-адвокат Буняк Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

13.10.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області; Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.09.2022 серії ЕАР № 5950519, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 вказує, що 28.09.2022 поліцейський Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Лило А.В. виніс щодо нього постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР 5950519 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в якій його було визнано винуватим та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною з наступних підстав.

Так, позивач вказав, що 28.09.2022 їхав автомобілем із с. Завадівка в напрямку м.Турка. При виїзді на автодорогу Львів-Ужгород дійсно стоїть дорожній знак 2.2. В`їхавши в зону дії цього дорожнього знака 2.2 він зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), і впевнившись в безпечності виїзду на головну дорогу, продовжив рух. Проїхавши перехрестя доріг був зупинений працівником поліції, які, на його думку, безпідставно звинуватили його в порушенні Правил дорожнього руху та винесли постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Ухвалою суду від 15.11.2022 відкрито провадження у справі з викликом сторін. Відповідачам надано триденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Відзив до суду не подано.

24.11.2022 поліцейський СРПП ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Лило А.В. подав до суду відеозапис події щодо ОСОБА_1 , яка відбулась 28.09.2022.

У судове засіданні 26.01.2023 позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат БунякД.М. не з`явилися, подали через канцелярію суду заяву про розгляд справи без їх участі, підтримають позов з підстав та мотивів викладених у позовній заяві, просили його задовольнити. Вважають недопустимим доказом відеозапис, який міститься в матеріалах справи, оскільки такий поданий з порушенням вимог КАС України щодо надання доказів та поданий особою ОСОБА_2 , який не долучив своїх повноважень на представництво інтересів відповідача ВП № 2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області. Інших доказів на спростування доводів позивача та доказів винуватості ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачі не надали. Просив скасувати оскаржувану постанову поліцейського.

У судове засідання представник відповідачів у судове засідання не з`явився, хоч відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відзиву не було подано.

Заяву поліцейського СРПП ВнП № 2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області сержанта поліції Лила А.В. про розгляд справи без його участі суд до уваги не приймає, оскільки вказана особа не надала суду документів, які б підтверджували її повноваження як учасника справи в цій справі.

Враховуючи, що учасники в справі в судове засідання не з`явились, позивач та його представник подали заяву про розгляд справи без їх участі, суд проводить судове засідання за відсутності всіх учасників справи за наявними матеріалами.

Водночас, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд встановив такі обставини.

Як видно з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР 5950519 від 28.09.2022, винесеною поліцейським Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області сержантом поліції Лило А.В., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п. 8.4. в) Правил дорожнього руху та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно зі вказаною постановою, 28.09.2022 о 10.29 год в м. Турка, вул. І.Франка, 6, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2109 номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено), чим порушив п.8.4. в) Правил дорожнього руху (порушення вимог заборонних знаків), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відтак, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 8.4. в) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що уповноваженою особою винесено постанову.

Вважаючи постанову поліцейського про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, позивач просить її скасувати та закрити провадження у справі.

Вирішуючи спір, суд виходить з таких положень закону та відповідних їм правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

А відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення позивачем вимог п. 8.4. в) Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як видно з позовної заяви позивач стверджує, що повністю виконав вимоги Правил дорожнього руху.

Відповідачі в справі відзиву не подали, доводів викладених у позовні заяві не спростували та, водночас, як суб`єкти владних повноважень, не виконали встановлений ч.2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності винесення оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Так, 28.09.2022 поліцейським СРПП ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області сержантом поліції Яс еницького В.В. подано диск із надписом "Відеодиск із відеозаписом відносно оскарження адмінпостанови ОСОБА_1 ст. 122 ч. 1 КУпАП України".

Однак, такий диск, як доказ, подано до суду неуповноваженою на це особою, з порушенням вимог щодо порядку подання доказів та з пропущенням строку їх подання.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України.

Відповідно до вимог ст. 79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Поліцейський СРПП ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Лило А.В., який подав через канцелярію суду відеодиск, не надав відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України документів, які підтверджують його повноваження як представника відповідача.

Самостійно подавати докази у справі поліцейський, який складав оскаржувану постанову, не вправі, оскільки такий не є відповідачем, статусу іншого учасника справи також не має.

Окрім цього, такий доказ подано з порушенням строків, визначених ст. 79 КАС України; копія такого доказу заздалегідь не була надіслана або надана особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Також, у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5950519 від 28.09.2022.

З урахуванням викладеного, суд не бере до уваги вказаний доказ - відеозапис.

Інших належних та допустимих доказів того, що водій ОСОБА_1 порушив п.8.4. в) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, суду не подано.

Суд зазначає, що застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права, а прийняття рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно ґрунтуватись на повному, всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи та оцінці здобутих доказів.

Окрім цього, лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без жодних доказів, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не може бути єдиним та беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Позивач просить суд захистити його право шляхом скасування оскаржуваної постанови, закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, із матеріалів справи суд встановив, що відповідачами не надано суду будь-яких доказів правомірності винесення 28.09.2022 поліцейськм ВП №2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області сержантом поліції Лило А.В. постанови серії ЕАР №5950519 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, беручи до уваги те, що відповідачі не представили суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості позивача ОСОБА_1 в порушенні п. 8.4. в) Правил дорожнього руху та, відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, тому оскаржувана постанова серії ЕАР № 5950519 від 28.09.2022 підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі.

Керуючись ст. 9, 77, 79, 139, 229, 241, 246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задоволити позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5950519 від 28.09.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідачі:

Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833).

Самбірський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (81400, м. Самбір, вул. Степана Бандери, 4, Львівська область);

Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (82500, м. Турка, вул. В.Стуса, 14, Самбірський район, Львівська область).

Рішення суду складено 26.01.2023.

Суддя О.І. Кшик