Ухвала суду № 108621309, 24.01.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.01.2023Справа № 554/12321/22 Провадження № 1-кс/554/1257/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2023 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Червонозаводське,Лохвицького районуПолтавської області,громадянина України,з вищоюосвітою,не працюючого,одруженого,маючого наутриманні вагітнудружину,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 42022170000000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 . В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022170000000092 від 06.09.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 246, ч. 1, 3 ст. 369, ч. 1 ст. 369-2, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» закріплено, що працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції України.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», до основних повноважень поліції належать: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання; вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Наказом начальника ГУНП в Полтавській області (по особовому складу) від 20.01.2021 №27 о/с капітана поліції ОСОБА_4 призначено на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області, з 20.01.2021. Станом на 25.10.2022, на ОСОБА_4 , наказом ГУНП в Полтавській області №403 о/с від 14.09.2022 покладено тимчасове виконання обов`язків по не вакантній посаді начальника відділення поліції №2 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області в період з 21.08.2022 по 21.12.2022.

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_4 , як т.в.о. начальника відділення поліції №2 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області, очолює відділення поліції та здійснює керівництво його діяльністю, несе особисту відповідальність перед керівництвом ГУНП та відділу за організацію діяльності очолюваного ним відділення поліції, організовує та контролює роботу структурних підрозділів відділу поліції, забезпечує належну організацію взаємодії слідчого підрозділу з підрозділом кримінальної поліції відділення під час попередження, виявлення й розслідування кримінальних правопорушень, розподіляє обов`язки між заступниками начальника відділення поліції, особисто затверджує посадові інструкції особового складу відділення поліції тощо, тобто наділений організаційно - розпорядчими функціями та згідно примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Також, згідно з приміткою 2 до ст. 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 КК України є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 КК України, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

25.10.2022 року о 14:26 год старший оперуповноважений Миргородського РВ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_7 , з метою перевірки отриманої інформації, щодо можливої протиправної діяльності громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб, приїхав до с. Старий Хутір Лохвицької ОТГ Миргородського району Полтавської області, на ділянку місцевості, що розташована неподалік земельних ділянок з кадастровими №5322682408:08:001:0079 розміром 0,25 га та №5322682408:08:001:0080 розміром 0,1604 га, де виявив факт транспортування незаконно вирубаної деревини колод дубу загальним об`ємом близько 16,415 м3 та завантаження його до напівпричепа KRONE SD, д.н.з. НОМЕР_1 2011 року випуску, зареєстрованого на громадянку України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 сполученого із автомобілем MAN TGX 18.440, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрованого за громадянином України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Під час з`ясування ОСОБА_7 обставин вказаної події, було встановлено, що організатором протиправної діяльності є громадянин ОСОБА_8 , у якого відсутні відповідні дозвільні документи на вказану деревину, а деревина зі слів ОСОБА_8 зрубана в лісопосадках на території Лохвицької ОТГ Миргородського району Полтавської області.

При цьому, для вжиття відповідних заходів правового реагування і припинення незаконної діяльності громадянина ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, ОСОБА_7 , як співробітником державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, було повідомлено та викликано т.в.о. начальника відділення поліції №2 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 з метою документування вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу».

ОСОБА_4 , прибувши разом із заступником начальника відділення поліції №2 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_11 та начальником СРПП відділення поліції №2 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_12 на місце скоєння протиправної діяльності, а саме на ділянку місцевості, що розташована неподалік земельних ділянок з кадастровими №5322682408:08:001:0079 розміром 0,25 га та №5322682408:08:001:0080 розміром 0,1604 га, які знаходяться в с. Старий Хутір (Хирівка) Лохвицької ОТГ Миргородського району Полтавської області, отримав від ОСОБА_7 , повідомлення, що останнім виявлено факт транспортування незаконно вирубаної деревини колод дубу загальним об`ємом близько 16,415 м3, що здійснюється громадянином ОСОБА_8 , у якого відсутні відповідні дозвільні документи на вказану деревину.

У свою чергу, ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел направлений на висловлення пропозиції службовій особі, що займає відповідальне становище ОСОБА_4 , а також працівнику Миргородського РВ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_7 , надати неправомірну вигоду, за невчинення ними в інтересах ОСОБА_8 , тобто не реагування на виявлення факту скоєння кримінального правопорушення, словесно запропонував ОСОБА_4 неправомірну вигоду за не притягнення його до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу» та безперешкодний відпуск незаконно зрубаної деревини, яка завантажувалась до напівпричепа KRONE SD, д.н.з. НОМЕР_1 .

У подальшому, ОСОБА_8 , після спілкуванням з ОСОБА_4 , повторно висловив пропозицію надання неправомірної вигоди, а саме запропонував надати 1000 літрів бензину марки А-95 ОСОБА_7 , як працівнику Миргородського РВ УСБУ в Полтавській області та ОСОБА_4 , як т.в.о. начальника відділення поліції №2 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області, тобто по 500 літрів бензину марки А-95 кожному, за не притягнення його до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу» та безперешкодний відпуск незаконно зрубаної деревини.

Вислухавши пропозицію ОСОБА_8 , ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 , поговорити на одинці, та відвів його від ОСОБА_8 , в сторону та, маючи умисел на отримання неправомірної вигоди, діючи в супереч інтересам служби, висловив згоду на прийняття пропозиції неправомірної вигоди, в розмірі 500 літрів бензину марки А-95, за не притягнення ОСОБА_8 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу» та безперешкодний відпуск незаконно зрубаної деревини.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у прийнятті пропозиції неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В діях ОСОБА_4 ,вбачаються ознакикримінального правопорушення,відповідальність заяке передбаченач.3ст.368КК України,тобто кримінальногоправопорушення,за якепередбачено покаранняпозбавлення воліна строквід п`ятидо десятироків зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років,з конфіскацієюмайната яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

23.01.2023 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст.278 КПК України вручене останньому.

На підставі наведеного, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра необґрунтована, ризики не доведені. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисникв судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра необґрунтована, вбачаються ознаки провокації вчинення злочину, ризики не доведені. Вказав, що підозрюваний має тісні соціальні зв`язки, утримує вагітну дружину. Просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати особисте зобов`язання.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом встановлено, що 23.01.2023 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст.278 КПК України вручене останньому.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням Представництва внутрішньої безпеки в Полтавській області 2 управління Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України від 05.09.2022; рапортом оперуповноваженого Миргородського РВ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.09.2022; листом від 10.09.2022 за №9/15-163 за результатами виконання доручення; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 26.10.2022; повідомленням від 26.10.2022 №9/15-210; рапортом оперуповноваженого Миргородського РВ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_13 від 25.10.2022; долученими до кримінального провадження фотоматеріалами; листом від 26.10.2022 за результатами виконання доручення; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 03.11.2022; заявою №ПЧЛ-4-01-07/313 від 07.11.2022; відомостями обчислення розміру шкоди заподіяною незаконною рубкою; протоколом за результатами проведення НСРД відеоконтролю особи ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 05.11.2022; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знайшли своє підтвердження.

Одночасно, відповідно до положень ст.178 КПК України при розгляді даного клопотання слід врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, дані про його особу, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк до десяти років.

Так,з досліджениху судовомузасіданні матеріаліввбачається,що ОСОБА_4 маєпостійне місцепроживання,мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , має на утриманні вагітну дружину.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді «взяття під варту» відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, суд дійшов до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню.

Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, соціальних зв`язків, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а не тримання під вартою, на якому наполягає прокурор.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповіднодо приписівч.1та ч.2ст.181КПК України,домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбаченічастиною п`ятою статті 194цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З урахуванням наведених мотивів та вимог закону, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства, поклавши на ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з м. Лохвиця, Миргородського району, Полтавської області, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним по кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 42022170000000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2022 року- відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступного дня, строком до 19.03.2023 року, без застосування електронних засобів контролю, поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з м. Лохвиця, Миргородського району, Полтавської області, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним по кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов`язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1