Ухвала суду № 108621256, 15.11.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.11.2022Справа № 554/10337/22 Провадження № 1-кп/554/1203/2022

У Х В А Л А

15 листопада 2022 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні,в режимі відеоконференції, в залі суду, клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більшм`який покримінальному провадженню,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 12022221170002441 від 03.08.2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щурінка , Балаклійського району, Харківської області, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не одруженого, інваліда 3 ргупи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-03.11.2000 року Харківським районним судом м. Києва за п.п. «Е», «І» ст. 93, ст. 93 КК України до 15 років позбавлення волі, звільнений 25.04.2014 р. умовно достроково на невідбутий строк 9 місяців 24 дні;

-28.12.2000 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.125 КК України до обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;

-01.04.2021 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.369 КК України до однієї тисячі неоподаткованих доходів громадян.;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 на домашній арешт, або ж застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Дане клопотання мотивовано тим, що він має постійне місце проживання, є інвалідом 3 групи, підтримує сталі зв`язки з дружиною, яка потребує стороннього догляду. За час перебування в установі «Харківський слідчий ізолятор» режим не порушував, зарекомендував себе позитивно.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав вказане клопотання.

Прокурор просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання з огляду на особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого та прийняти до уваги, що злочин вчинено із застосуванням насильства.

Дане клопотання мотивовано тим, що він має постійне місце проживання, є інвалідом 3 групи, сталі зв`язки з дружиною, яка потребує догляду. За час перебування в установі «Харківський слідчий ізолятор» режим не порушував.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, встановив таке.

Відображення принципів вирішення питання про застосування стосовно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до ч.1ст.182 КПКзастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4ст.182 КПК).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зважаючи на наведені вище положенняКПК, суд перевіряє існування ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПКу цьому кримінальному провадженні на даний час та з`ясовує наявність підстав для зміни застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу, на який посилався захисник.

Так ризик переховування особи від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності і може свідчити про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у поєднанні з тяжкістю можливого покарання. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» (§80, заява №33977/96, рішення від 26 червня 2001 року), в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, сама по собі тяжкість злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись судом під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.

Тобто, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Згідно анкетних даних обвинувачений ОСОБА_5 є раніше судимим, має постійне місце проживання, сталі зв`язки з дружиною, яка потребує догляду, він має інвалідність ІІІ групи. За час перебування в установі «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 режим не порушував.

Таким чином, з урахуванням характеризуючих даних обвинуваченого ОСОБА_5 , наявність на утриманні дружини, яка потребує стороннього догляду, він є інвалідом, суд приходить до висновку про можливість застосування стосовно ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої визначає з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, його майнового стану, сімейних зв`язків та визначає її в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52000 грн: (20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб * 2600 грн розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 52000 грн).

З цих підстав суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більшм`який стосовно ОСОБА_5 , підлягає до часткового задоволення.

Керуючись 177, 183, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більшм`який стосовно ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52 000 (п`ятдесят дві тисячі) гривень, які необхідно перерахувати на депозитний рахунок: отримувач:ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО26304855, р/рUA39820172035528900200001595, вДКСУ м.Київ, МФО820172.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 про те, що застава може бути внесена на протязі всього часу дії ухвали.

Обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню з під варти після внесення застави, визначеної судом в даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 покласти такі обов`язки:

1) за першою вимогою прибувати до суду згідно телефонного та / або поштового виклику;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

3) утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 , а також свідками в цьому кримінальному провадженні (окрім близьких родичів та членів сім`ї), зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1 .

Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено судом 16 листопада 2022 року о 08 год. 30 хв.