Рішення № 108620404, 17.01.2023, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.01.2023

Справа № 334/941/22

Провадження № 2/334/213/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Півень М.С.,

представника позивача адвоката Нінчук-Худякової О.М.

представника відповідача Кіпи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, АТ КБ «ПриватБанк» про встановлення факту, що має юридичні наслідки та про визнання спадкоємцем 4-її черги, визнання права власності на частку квартири, банківський вклад та недоотриману пенсію у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Запорізької міської ради, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, АТ КБ «ПриватБанк» про встановлення факту, що має юридичні наслідки та про визнання спадкоємцем 4-її черги, визнання права власності на частку квартири, банківський вклад та недоотриману пенсію у порядку спадкування за законом.

В позові зазначила, що з 28.06.1991 року позивачка перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі. З поважних причин вони були змушені розірвати шлюб 05.11.2002 року. Однак з 2004 року позивачка та ОСОБА_2 знову стали проживати однією сім`єю спочатку за адресою АДРЕСА_1 де були разом зареєстровані за цією адресою, вона була зареєстрована там з 15.12.2010 року. Потім вони разом придбали квартиру АДРЕСА_2 частині кожному, де були зареєстровані як подружжя і разом проживали однією сім`єю до смерті спадкодавця. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Вона поховала свого чоловіка за спільні кошти, що підтверджується договором-замовленням №06/06 від 08.06.2021 року та квитанцією про сплату 25070 тис. грн. за поховання.

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , грошовий вклад в АТ КБ «ПриватБанк» за Договором № SAMDNWFD0072635156701 від 23.01.2020, вклад «Стандарт» строковий на 9 місяців, початкова сума вкладу становить 1 559,61 доларів США, на теперішній час завдяки відсоткам сума вкладу складає 1588 доларів США, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк», а також недоотриману пенсію за період з 01.06.2021р.по 30.06.2021р. у розмірі 5789,02 грн.

Оскільки після смерті ОСОБА_2 інших спадкоємців крім ОСОБА_3 нема, 30.08.2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса Чирви Л.А. із заявою про прийняття спадщини на підставі ст. 1264 ЦК України, як особа яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Постановою від 17.12.2021 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чирва Л.А. відмовила ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на тій підставі, що не надано документів на підтвердження факту проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю більше 5 років.

Позивачка вважає себе спадкоємицею четвертої черги, оскільки з 2004 року вона з ОСОБА_2 проживала однією сім`єю, як чоловік та жінка, шлюб між ними не був зареєстрований, вони вели сумісно господарство, в них був сумісний бюджет, вони допомагали один одному, опікали один одного. Жоден з них з того часу не перебував в іншому зареєстрованому шлюбі.

Ухвалою суду від 18.02.2022 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та розпочате підготовче провадження.

Ухвалою суду від 13.06.2022 року витребувана спадкова справа після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чирви Л.А.

Представник відповідача Запорізької міської ради відзив на позов суду не надав.

Представник третьої особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надіслав своє пояснення, в якому зазначили, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вважає, що у ОСОБА_1 відсутнє право власності на недоотриману пенсії в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 за період з 01.06.202 по 30.06.2021 в сумі 5789,02 грн.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» N 1058-ІУ від 09.07.2003, яка регламентує виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

ОСОБА_1 не є членом сім`ї померлого, який проживав разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членом сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 Закону № 1058, який знаходився на його утриманні, незалежно від того, проживав він разом з померлим пенсіонером чи не проживав. Тому просять відмовити у задоволенні позову, та розглядати справу без їх участі.

Представник третьої особи АТ КБ «Приватбанк» надав суду свої пояснення, що позов ОСОБА_1 є необгрунтованим та не підлягає задоволенню. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вважає, що позивачка не надала суду достатньо доказів проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю більше 5-ти років, які б підтверджували вищевказаний юридичний факт. Якщо Позивачкою будуть надані всі належні докази, які дозволять суду встановити факт постійного проживання із спадкодавцем та визнати її спадкоємцем четвертої черги, то наступні позовні вимоги в будь-якому випадку, не підлягають задоволенню, бо по-перше, право позивачки на вклад, нерухомість, пенсію спадкодавця жодна особа не заперечує, по-друге, суд не може виконувати функції (повноваження та обов`язки) нотаріус , тобто оформлення спадкової справи, виявлення кола спадкоємців, з`ясування спадкової маси, прийняття письмових вимог кредиторів (при їх наявності), встановлення вартості успадкованого майна та проведення його експертної оцінки, і найголовніше питання щодо оподаткування прийнятої спадщини, бо спадкоємці четвертої черги та особи з інвалідністю другої групи повинні сплачувати податки на загальних підставах і не мають жодних пільг. У випадку відсутності представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судовому засіданні просять розглянути цивільну справу № 334/941/22 за відсутності представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою суду від 31.08.2022 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник Запорізької міської ради в судовому засіданні залишила вирішення даного позову на розсуд суду.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, надавали заяви про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 28.06.1991 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 28.06.1991 року. (а.с.16-17)

05.11.2002 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, про що складено актовий запит №524, Ленінським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, на підставі рішення суду Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2002 року. (а.с. 18)

Однак, з 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову стали проживати однією сім`єю за адресою АДРЕСА_1 та були разом зареєстровані за цією адресою. ОСОБА_1 була зареєстрована в даній квартирі з 15.12.2010 року, що підтверджується копією її паспорта та Актом ЖЕД №37 від 03.11.2010 року, що ОСОБА_1 не зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , але проживає з 2004 року, що підтверджують сусіди. Акт виданий для пред`явлення в Пенсійний фонд Ленінського району м. Запоріжжя. Також Довідкою №4681 від 17.12.2010 року, яка видана ОСОБА_2 , що до складу його родини входить дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за даною адресою з 15.12.2010 року.(а.с. 5-6, 50, 52)

26.12.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали Договір купівлі продажу квартири відповідно до якого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 продали та передали у власність, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили та прийняли в рівних частках кожний (по 1/2 частині) у власність квартиру АДРЕСА_2 частині кожному, що підтверджується Договором купівлі продажу квартири від 26.12.2012 року та Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 9-14)

В зазначеній квартирі АДРЕСА_3 ( ОСОБА_10 та ОСОБА_2 разом були зареєстровані та проживали однією сім`єю, що підтверджується довідкою №302 від 22.02.2013 р., яка була видана ОСОБА_2 , про його склад сім`ї. В наданій довідці №302 від 22.02.2013 року, КП «ОСНОВАНІЄ» зазначили, ОСОБА_1 як дружину, яка зареєстрована з 15.02.2013 року в квартирі АДРЕСА_3 . Також підтверджується Актом від 10.06.2022 року складеного комісією ОСББ «Маршала Чуйкова 15» де зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали, як чоловік та дружина, домогосподарство вели спільно. Даний факт підтвердили сусіди. (а.с. 19, 51)

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 07.06.2021 року, виданим Запорізьким районним відділом ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 829. (а.с. 7)

ОСОБА_1 поховала ОСОБА_2 за їх спільні кошти, що підтверджується договором-замовленням №06/06 від 08.06.2021 року та квитанцією про сплату 25070 тис. грн. за поховання. (а.с. 21-22)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 . Зазначена частка квартири належала спадкодавцю на підставі Договору купівлі-продажу квартири посвідченого 26 грудня 2012 року ОСОБА_11 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області. Крім того, відкрилась спадщина на грошовий вклад в АТ КБ «ПриватБанк» за Договором № SAMDNWFD0072635156701 від 23.01.2020, вклад «Стандарт» строковий на 9 місяців, початкова сума вкладу становить 1559,61 доларів США, на теперішній час завдяки відсоткам сума вкладу складає 1588 доларів США, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк», а також недоотримана пенсію за період з 01.06.2021р. по 30.06.2021р. у розмірі 5789,02 грн., що підтверджується довідкою заступника начальника Головного управління від 01.02 2022 року. (а.с.15, 23)

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_4 , яка пояснила, що знає позивачку понад 30 років, ОСОБА_1 в 2002 році розвелась з чоловіком, однак в 2004 року знову вони зійшлися і стали проживати разом, вважали себе подружжям і жили як одна сім`я. Згодом вони разом купили квартиру, в якій також проживали, як сім`я, разом купували продукти харчування, ліки та інші побутові речі, вели спільно господарство. В останні роки свого життя ОСОБА_2 хворів, позивачка доглядала за ним, купувала ліки та продукти харчування, а після смерті займалася його похованням.

Допитана свідок ОСОБА_5 , повідомила суду, що вона є сусідкою, проживає в 37 квартирі, добре знає ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які проживали разом, як сім`я, їх всі в домі знали, як чоловіка та дружину, вони разом купували всі необхідні побутові речі та продукти, вели спільно побут, доглядали один за одним. Коли ОСОБА_2 захворів, ОСОБА_1 його лікувала, доглядала, а після його смерті займалася його похованням.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України визнається, що в четверту чергу право на спадкування мають особи, які проживали з спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Згідно з частинами першою, третьою та п`ятою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На виконання ухвали суду від 13.06.2022 року, приватний нотаріус Чирва Л.А. надала спадкову справу №70/2021, заведену після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_1 від 30.08.2021 року приватним нотаріусом Чирвою Л.А. відкрито спадкову справу №70/2021 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.70-100).

Після померлого ОСОБА_2 спадкоємців першої, другої та третьої черги немає, заповіту померлий не залишив, що встановлено із спадкової справи №70/2021 заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Чирви Л.А. від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі статті 1264 ЦК України після смерті ОСОБА_2 , оскільки нею не було подано документів, які встановлюють факт проживання спадкодавця та спадкоємця однією сім`єю не меш як п`ять років, яким може бути рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, згідно положень статті 315 ЦПК України розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у тому числі, проживання однією сім`єю. чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. (частини перша та друга статті 21 СК України).

Згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зазначено, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18), та Верховним Судом у постановах від 09 січня 2020 року у справі № 186/421/17 (провадження № 48280св18); від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20) та від 01 вересня 2021 року у справі № 523/9720/17 (провадження № 61-7715св21).

У п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Отже, оцінюючи показання свідків та досліджені у справі письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю з 2010 року до часу відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі протягом останнім п`яти років перед смертю спадкодавця, є доведеним.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1269 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, постійно проживаючий разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Нотаріус відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Про це в своєму рішенні від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19 (провадження № 61-16069св20) також зазначив Верховний Суд.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири та на банківський вклад порушує право позивачки на спадкування.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивачки в частині визнання права власності у порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , недоотриману пенсію за період з 01.0.2021р. по 30.0.2021р. у розмірі 5789,02 грн. та на вклад у сумі 1588 доларів США з відповідними відсотками, що знаходиться на рахунку НОМЕР_3 у АТ КБ «ПриватБанк», згідно умов Договору № SAMDNWFD0072635156701 від 23.01.2020, вклад «Стандарт», після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачкою ОСОБА_12 позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки це не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, АТ КБ «Приват Банк» про встановлення факту, що має юридичні наслідки та про визнання спадкоємцем 4-її черги, визнання права власності на частку квартири, банківський вклад та недоотриману пенсію у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 ,не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 2010 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію за період з 01.0.2021р. по 30.0.2021р. у розмірі 5789,02 грн.(п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять грн. 02 коп.)після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно що складається з вкладу у сумі 1588 (тисяча п`ятсот вісімдесят вісім) доларів США з відповідними відсотками, що знаходиться на рахунку НОМЕР_3 у АТ КБ «ПриватБанк», згідно умов Договору № SAMDNWFD0072635156701 від 23.01.2020, вклад «Стандарт» укладеного на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 27.01.2023 року.

Суддя: Баруліна Т. Є.