Рішення № 108619849, 23.01.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6130/22

Провадження № 2/357/42/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Хоменко О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Юрій Валерійович про визнання права власності на частки в житловому будинку, як на майно колгоспного двору,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, який мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої зокрема входить частина будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт від 21.03.2005 р., яким все майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму сину - ОСОБА_1 . ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом майна ОСОБА_4 , звернувся до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренка Ю.В. для оформлення спадщини після померлої матері, тобто, належний ОСОБА_4 житловий будинок під АДРЕСА_2 . Однак, виявилось, що вказаний вище житловий будинок належить до суспільної групи «колгоспний двір» і станом на сьогодні є живі інші члени такого двору, тому видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що є власністю колгоспного двору, суперечить законодавству. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після спадкодавця ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок зареєстровано за колгоспним двором, головою якого була померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_1 , а у свідоцтві про право власності на майно колгоспного двору не перераховані всі члени двору та не визначені їх частки. Отже, оскільки станом на 15.04.1991 року в колгоспному дворі були зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тому, згідно діючого на той час законодавства, вони є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та кожному належала п`ята його частина.

Посилаючись на вказані обставини та на неможливість у позасудовому порядку реалізувати своє право на спірне будинковолодіння у порядку спадкування та своє право як членів колгоспного двору, оскільки чинне законодавство не містить визначення такого виду майна, позивачі просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/15 частини житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_3 як частку в майні колгоспного двору; визнати за ОСОБА_2 право власності на 4/15 частини житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_3 як частку в майні колгоспного двору; визнати за ОСОБА_3 право власності на 4/15 частини житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_3 як частку в майні колгоспного двору.

Ухвалою суду від 12 серпня 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17 листопада 2022 року задоволено клопотання позивачів та витребувано у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренка Юрія Валерійовича належним чином завірену копію спадкової справи після померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка останнім була виконана.

Позивачі та їхній представник в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, направили клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, при вирішенні справи покладались на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Юрій Валерійович в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 /а.с. 28/ після смерті якої залишилось спадкове майно.

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт від 21.03.2005 р., яким все майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму сину - ОСОБА_1 /а.с. 32/.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №11/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , 23.11.2021 року до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренка Юрія Валерійовича звернувся ОСОБА_1 , син спадкодавиці ОСОБА_4 із заявою №33 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.11.2021 р. за вих. № 84/02- 31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після спадкодавця ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок зареєстровано за колгоспним двором, головою якого була померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_1 , а у свідоцтві про право власності на майно колгоспного двору не перераховані всі члени двору та не визначені їх частки /а.с. 39-42/

Згідно Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 25.12 1987 року начальником Білоцерківського бюро технічної інвентаризації, спірний житловий будинок належить колгоспному двору, головою якого значиться - ОСОБА_4 /а.с. 33/.

Згідно відповіді КП КОР «Південне БТІ» від 15.11.2021 року за вих. № 3202 на запит нотаріуса вбачається, що відповідно паперових носіїв станом до 01.01.2013 року, право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ) зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на жили будинок від 25.12.1987 року, виданого виконавчим комітетом Піщанської сільської ради (реєстрова книга № 1 реєстровий № 111) /а.с.38/.

Відповідно до відповіді виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22.11.2021 р. № 4189/0114 на запит нотаріуса вбачається, що в даному господарстві за вище вказаною адресою за даними Погосподарських кних в період з 1987 по 1991 року включно були зареєстровані і проживали: ОСОБА_4 , 1936 р.н., голова двору; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , невістка; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онука; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онука /а.с. 43/.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ст. 121 ЦК Української РСР 1963 року володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Тобто усі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Оскільки житловий будинок АДРЕСА_2 ) належить до суспільної групи - колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку - по 1/5 частині (1 : 5=1/5).

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.02.2007 р. вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 44 роки померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На день смерті ОСОБА_5 разом з нею проживали і були зареєстровані: її чоловік - ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_3 та свекруха - померла ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади № 15.2-03/7973 від 04.07.2022 року.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 1268,1269 ЦК України, оскільки постійно проживали із спадкодавцем та протягом встановленого законом строку не заявили про відмову від неї. Відтак, частка (1/5) колгоспного двору ОСОБА_5 має ділитись порівну між спадкоємцями першої черги: ОСОБА_1 - чоловіком, ОСОБА_2 - дочкою та ОСОБА_3 - дочкою, як такими, як в силу закону прийняли спадщину померлої, оскільки проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Оскільки два члени колгоспного двору: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли до виділення їхній часток у майні колгоспного двору, станом на день їх смерті є живими інші троє членів такого колгоспного двору - позивачі у справі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 набув право власності на свою частку (1/5), частку померлої матері по заповіту (1/5) та частину частки дружини (1/15), та має право на 7/15 частки у колгоспному дворі.

В свою чергу позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули права власності на свою частку (по 1/5), та частину частки матері (по 1/15), відтак, мають право на по 4/15 частки у колгоспному дворі.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.ст.41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (ч.1 ст.392 ЦК України). Тобто, передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Згідно роз`яснень, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 328, 1216-1218, 1220, 1221, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, ст. 247, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Білоцерківської міської ради Київської області (адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, м. Біла Церква, Київська обл., 09117, ЄДРПОУ 26376300), третя особа приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Юрій Валерійович (адреса: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 30, м. Біла Церква, Київська обл., 09117) про визнання права власності на частки в житловому будинку, як на майно колгоспного двору, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 7/15 частини житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 4/15 частини житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 4/15 частини житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як частку в майні колгоспного двору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Б. І. Кошель