Рішення № 108619760, 26.01.2023, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/7125/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2023 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючий-суддя Надопта А.А.,

секретар судового засідання-Стрижак О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вилоцької селищної ради про визнання права на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою до Вилоцької селищної ради про визнання права на спадкове майно.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки- ОСОБА_2 .

Після смерті чоловіка позивачки, відкрилася спадщина, що складається в тому числі із: житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, загальною площею 1,21 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, що розташована на території Перехрестівської сільської ради.

На випадок своєї сметрі, чоловік позивачки заповідального розпорядження не залишив.

Позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги.

Спадкоємців як б мали право на обов`язкову частку, передбачених ст.1241 ЦК України немає.

У зв`язку з необхідністю отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я. із заявою про прийняття спадщини за законом, однак позивачка не могла пред`явити нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому, у зв`язку із відсутністю вищезазначених оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, нотаріусом позивачці було роз`яснено про необхідність звернутися з даним питанням до Виноградівського районного суду.

Позивач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленою своєчасно у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Відповідач-представник Вилоцької селищної ради Берегівського району, про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно у судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечив проти задоволення заявленого позову.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, оглянувши заяви сторін, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки- ОСОБА_2 .

Після смерті чоловіка позивачки, відкрилася спадщина, що складається в тому числі із: житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, загальною площею 1,21 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, що розташована на території Перехрестівської сільської ради.

На випадок своєї сметрі, чоловік позивачки заповідального розпорядження не залишив.

У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, позивачка, спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 прийняла.

Позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги. Спадкоємців як б мали право на обов`язкову частку, передбачених ст.1241 ЦК України немає.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

У зв`язку з необхідністю отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я. із заявою про прийняття спадщини за законом, що стверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі за №70947975 від 19.12.2022 року. Однак позивачка не могла пред`явити нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, поскільки оригінал таких, знайдено не було і знайдено лише його їх копію, у зв`язку з чим представити його оригінали нотаріусу та відповідно Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як того вимагає Положення про порядок вчинення нотаріальних дій.

Окрім цього, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у зв`язку із його смертю, а отримати дублікат правовстановлюючих документів на спадкове майно, може лише його власник.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Тому, у зв`язку із відсутністю вищезазначених оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, нотаріусом позивачці було роз`яснено про необхідність звернутися з даним питанням до Виноградівського районного суду, що стверджується Відмовою у вчиненні нотаріальної дії за №02-18/108 від 19.12.2022 року.

Так дійсно, згідно із вимогами статей 2, 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно є речовим правом, яке підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та виникає з моменту такої реєстрації.

З огляду на положення зазначеного Закону, особа вважається власником об`єкта нерухомості лише тоді, коли у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься відповідний запис про реєстрацію права власності особи на це майно.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересів (ст. 16 ЦК України). Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду позовів про визнання права власності на майно, витребування його із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача у передбачених законом випадках, про визнання правочину недійсним, про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, про заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності, або про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, про визначення порядку володіння та користування спільним майном, про поділ спільного майна або виділ з нього частки, про виключення майна з опису, про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих порушенням права власності і подібне.

Спадковий житловий будинок, який розташований АДРЕСА_1 , рахується за спадкодавцем, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Перехрестівської сільською радою від 16.12.2009 року за №55.

Спадкова земельна ділянка загальною площею 1,21 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, що розташована на території Перехрестівської сільської ради, рахується за спадкодавцем, згідно до Державного Акту на право приватної власності, серї I-ЗК №038848 від 30.11.2020 року .

У зв`язку із втратою оригіналів вказаних правовстановлюючих документів, позивач ОСОБА_1 , подала відповідне оголошення до газети «Регіональні Новини» за №43(8799) від 24.12.2022 року.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Встановлено, що відсутність оригіналу правовстановлюючого документу стала причиною неможливості оформлення спадкових документів на спадкове майно у нотаріуса.

Крім того, Постановою Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» п.10 визначено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

В ст. 131 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни України, мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Пленум ВСУ у Постанові N 20 від 22.12.95 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

У відповідності до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна.(ч.2 ст.1299 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), право власності в цілому на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (загальною корисною площею 76,0 кв.метрів в тому числі 38,0 кв.метрів житлової площі).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), право власності в цілому на земельну ділянку загальною площею 1,21 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, що розташована на території Перехрестівської сільської ради, рахується за спадкодавцем ОСОБА_2 , згідно до Державного Акту на право приватної власності, серї I-ЗК №038848 від 30.11.2000 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ГоловуючийА. А. Надопта