Ухвала суду № 108611960, 25.01.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.01.2023Справа № 554/10818/22 Провадження № 1-і/554/5/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2023 рокуОктябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

запасного судді - ОСОБА_2 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів по кримінальному провадженню відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, громадянки України, мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одружена, не працює, пенсіонер, інвалід 3 групи, раніше не судимої,

-у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Полтави, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, інвалід 3 групи, раніше судимого,

-у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Полтава, громадянина України, мешкаючого за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , неодружений, не працює, раніше не судимого,

-у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває зазначенекримінальне провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2023, до провадження судді ОСОБА_1 , надійшло вищевказане клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів по кримінальному провадженню.

В судовому засіданні 25.01.2023 обвинувачений ОСОБА_9 повідомив суд про незаконні дії зі сторони співробітників ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», які зі слів обвинуваченого спричинили йому тілесні ушкодження в області грудної клітини, кишечнику 01.01.2023 та 02.01.2023, в наслідок чого у нього на тілі є синці, болять ребра, та на теперішній час він дуже погано себе почуває, а медична допомога йому в повному обсязі не надається.

В свою чергу, захисник ОСОБА_6 , наполягав на проведенідосудового розслідування за вказаним фактом ОСОБА_9 щодозастосування до нього працівниками ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» заходів психологічного та фізичного впливу. Крім цього, захисник зазначив, що ніякого медичного обстеження ОСОБА_9 проведено не було, стан здоров`я обвинуваченого погіршився, заяви щодо надання кваліфікованої медичної допомоги ігноруються, тому наполягав на призначенні, проведені медичного обстеження та лікування обвинуваченого.

Від учасників процесу заперечень стосовно задоволення клопотань захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_9 суд не отримав.

В свою чергу, прокурор направив до суду клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, та обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у виді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні 25.01.2023 прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою строком на 60 днів підтримав та просив задовольнити. Стосовно клопотань про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прохав залишити без розгляду на підставі перехідних положень п.20-5 КПК України.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора пропродовженняобвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити обвинуваченому ОСОБА_9 , вид запобіжного заходу на більш м?який не пов?язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку свого захисника та просив суд змінити запобіжний захід не пов?язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечень стосовно клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без розгляду, не висловили.

Вислухавши позиції учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.3, п.4ст.5Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 вагомість наявних доказів про вчинення, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_9 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, що вказує на можливість його переховування від суду; вік та стан здоров`я ОСОБА_9 , що вказує на можливість продовження ним своєї злочинної діяльності; відсутність міцних соціальних зв`язків ОСОБА_9 в місці його постійного проживання, що вказує на можливість безперешкодного зникнення із зареєстрованого місця проживання; майновий стан ОСОБА_9 , який є незадовільним, оскільки інкриміновані йому злочини носять корисливий мотив та були вчинені задля незаконного збагачення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки,у зв`язку із чим суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

За таких обставин, обґрунтування ризиків, передбачених ст. 177 КПК Україниоб`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, що в свою чергу спростовує доводи обвинуваченого та захисту щодо не доведення існування вказаних ризиків.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 підлягає задоволенню, а доводи захисника та обвинуваченого не знайшли свого підтвердження у суді.

Відповідно до перехідних положень п.20-5 КПК України, суд може розглянути клопотання тільки в рамках тримання під вартою. Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, стосовно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про залишення без розгляду підлягає задоволенню, на підставі вимогКПК України.

Відповідно дост. 28 Конституції Україникожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до ч.6ст. 206 КПК України,якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпокладає на державу обов?язок забезпечувати належні умови тримання під вартою та захищати фізичне здоров?я осіб, позбавлених волі.

Згідно з ст.3 Конвенції нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошував, що відповідно до статті 3 Конвенції держава повинна забезпечити тримання особи під вартою в умовах, які відповідають принципу поваги до людської гідності, щоб спосіб і метод виконання заходу не завдавали їй душевного страждання, які б перевищували неминучий рівень страждання, властивого триманню під вартою, і щоб з огляду на практичні вимоги ув`язнення її здоров`я і самопочуття були належним чином забезпечені (рішення у справі «Кудла проти Польщі»).

Оскільки ОСОБА_9 заявляє про застосовування до нього заходів психологічного та фізичного впливу під час утримання в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор», суд приходить до висновку щодо необхідності доручення Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Полтавівнести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодозастосування працівниками ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» до обвинуваченого заходів психологічного та фізичного впливу, внаслідок чого були грубо порушені його права, провестидосудове розслідування за вказаним фактом, повідомивши суд про його хід і результати.

Наказом Міністерстваюстиції України,МОЗ України№239/5/104від 10.02.2012року затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально - виконавчої служби України із закладом охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі за текстомПорядок №239/5/104), пунктом 2.3. якого встановлено, що під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу, лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я зорієнтованого переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Відповідно до положень Європейських пенітенціарних правил-1 (Рекомендація № К (2006)2 Комітету Міністрів держав-учасниць), при поводженні з усіма особами, позбавленими волі, необхідно дотримуватись їхніх прав людини. Життя в місцях позбавлення волі повинно бути, наскільки це можливо, наближене до позитивних аспектів життя у суспільстві. Адміністрація пенітенціарних установ мусить забезпечувати охорону здоров`я всіх ув`язнених цих установ. Компетентна інстанція повинна брати до уваги будь-які письмові скарги-від ув`язненого, якщо в них є підстави припускати, що права ув`язненого були порушені. Пенітенціарні установи регулярно інспектуються урядовими органами з метою оцінки того, чи відповідає управління ними вимогам національного законодавства та міжнародного права, а також положень даних Правил.

Відповідно до практики ЄСПЛ, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов`язком держави (пп. 72-74 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).

Суд вважає, що «належність» медичної допомоги під час тримання під вартою залишається найбільш важким елементом для визначення. Лише той факт, що ув`язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була належною.

Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров`я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою.

Отже, враховуючи вищенаведене національне законодавство, практику Європейського суду з прав людини, кадрові та матеріально-технічні можливості Полтавської міської медичної частини №23, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання адміністрації ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» та Полтавської міської медичної частини №23 провести медичне обстеження ОСОБА_9 , з урахуванням скарг на стан його здоров`я, в тому числі, із залученням лікарів закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року №239/5/104, та надати необхідну медичну допомогу і провести лікування згідно медичного призначення за результатами обстеження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,44-45 Конституції України, ст.ст. 31, 206, 331, 371-372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без розгляду.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23» строком на 60 днів, а саме до 25.03.2023- включно.

Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Полтавівнести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодозастосування працівниками ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Полтава, громадянина України, заходів психологічного та фізичного впливу, провестидосудове розслідування за вказаним фактом, повідомивши суд про його хід і результати.

Про прийняте рішення повідомити Октябрський районний суд м. Полтави, розташований за адресою: м. Полтава, вул. Навроцького, буд. 5.

Копію ухвали надіслати Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Полтаві (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 37), для виконання, а учасникам кримінального провадження, до відома.

Зобов`язати начальника ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» та завідувача Полтавської міської медичної частини №23 філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області організувати протягом найкоротшого об`єктивно можливого строку проведення медичного обстеження та лікування обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Полтава, громадянина України, з урахуванням його скарг на стан здоров`я, в тому числі із залученням лікарів закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року №239/5/104.

Про результати медичного обстеження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Полтава, громадянина України повідомити письмово Октябрський районний суд м. Полтави, головуючого по справі.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 26.01.2023 о 08.20 год.

Суддя ОСОБА_1