Постанова № 1086117, 25.09.2007, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" вересня 2007 р.

Справа № 7а/99-2949

18 год. 00 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Підлубній О.В.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ротарі-Магік”, м. Тернопіль, пр. Бандери, 38/8, 46020

до відповідача: Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, 46003

за участю представників сторін:

позивача: Пономаренко Ігор Анатолійович –доручення № 1 від 26.02.07р.;

відповідача: Лещук Наталія Володимирівна –довіреність № 37/7/10-015 від 04.01.07р..

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ротарі-Маік” звернулося з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000212306/0 від 21.05.2007р. прийнятого Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією.

Представникам сторін в судовому засіданні роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

В засіданні з 18.09.2007р. по 25.09.2007р. на підставі ст. 150 КАС України оголошувалася перерва для надання сторонам можливості подати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірне повідомлення-рішення відповідає чинному законодавству, підтвердженням чого є акт виїзної позапланової перевірки № 4711/23-623/33589289 від 21.05.2007р., яким доведено порушення платником норм Закону України „Про податок на додану вартість”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:

- Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією на підставі підпунктів „б”, „в” пункту 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. № 2181-III (далі Закон 2181) прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000212306/0 від 21.05.2007р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Ротарі-Магік” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2007р. в сумі 178070 грн..

Як зазначено в повідомленні-рішенні, підставою для його прийняття є акт № 4711/23-623/33589289 від 21.05.2007р., оформлений за результатами перевірки проведеної на предмет достовірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю „Ротарі-Магік” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2007р..

Як стверджує інспекція, підставою для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2007р. в сумі 178070 грн., згідно акту перевірки, стали допущені товариством порушення пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ), а саме товариством зайво включено до бюджетного відшкодування в березні 2007р. 178070 грн. податку на додану вартість в результаті включення до складу податкового кредиту в лютому 2007р. сум податку, які визначалися з митної, а не з фактурної (договірної) вартості товарів (послуг).

Позивач проти доводів податкової інспекції заперечує, посилаюсь на те, що при імпорті товарів на територію України, документом що посвідчує право на отримання податкового кредиту є вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість. Базою для оподаткування ПДВ для товарів, які імпортуються на митну територію України у відповідності до п. 4.3. ст. 4 Закону про ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням передбачених вказаною нормою понесених витрат, у зв’язку з чим ПДВ товариством правомірно визначено з митної вартості таких товарів та включено до складу податкового кредиту.

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- відповідно до ст. 8 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (далі Закон), підпунктів 2.1.4. п. 2.1., 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону 2181, п. 10.4. ст. 10 Закону про ПДВ, контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов’язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу та відшкодування податку на додану вартість;

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Ротарі-Магік”, як платник податку на додану вартість, перебуває на обліку в Тернопільській об’єднаній державній податковій інспекції з 01.08.2005р.;

- за даними акту перевірки № 4711/23-623/33589289 від 21.05.2007р., який став підставою для прийняття спірного рішення, товариством задекларовано до відшкодування на рахунок платника у банку в березні 2007 року згідно декларації по податку на додану вартість № 125006 зареєстрованої в податковій інспекції 13.04.2007р., 277390 грн. із яких на відшкодування 178070 грн., як стверджує інспекція, позивач не має права;

- до суб’єктів підприємницької діяльності, за порушення норм чинного законодавства, органи державної податкової служби застосовують заходи, передбачені вищезазначеними Законами, на підставі матеріалів перевірки, результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р., шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі Закону 2181 та „Порядку відшкодування податку на додану вартість” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України в редакції наказу від 02.05.2001 р. № 200/86 (далі Порядок відшкодування ПДВ). Рішення, що оспорюється, прийняте за формою „В1”, яка затверджена наказом ДПА України від 06.07.2001р. № 567/5758 „Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій”, яка передбачена згідно п. 3.2. даного Порядку при перевищенні платником суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Доводи податкової інспекції , щодо порушення товариством пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ судом відхиляються, як такі що не ґрунтуються на законодавстві та спростовуються матеріалами справи, а саме:

- відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду;

- податковий кредит звітного періоду визначається згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.6.1. ст. 6 та ст.8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів (в тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- згідно пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7., має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

- доказами правомірності включення до податкового кредиту сплаченої суми податку у разі ввезення (імпортування) товарів та проведення відшкодування його від’ємного значення є належним чином оформлена митна декларація, передбачена підп.7.2.7., п.7.2. та пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до яких не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених митними деклараціями;

Датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів, згідно пп. 7.3.6. п. 7.3. ст. 7 Закону про ПДВ, є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті з митної вартості товару визначеної відповідно до положень Закону України „Про Єдиний митний тариф” та яка використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів, а датою виникнення права на податковий кредит –дата сплати податку (пп. 7.5.2. п.7.5. ст.7 Закону про ПДВ).

Порядок оформлення митної декларації передбачений „Положенням про вантажну митну декларацію” затвердженого постановою КМ України від 09.06.1997р. № 574 та прийнятої на її виконання „Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації” затвердженої наказом Державної миної служби України від 09.07.1997р..

Контролючим органом стосовно порядку митного оформлення товарів, їх обліку, обкладання податками та зборами, в тому числі стосовно податку на додану вартість, який відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України , відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 1 Закону № 2181 та „Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” затвердженого наказом ДМС України № 314 від 20.04.2005р. є митні органи.

Оформлені ВМД (вантажно митна декларація), які були предметом перевірки податкової інспекції, свідчать про надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов’язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій, тобто митний орган підтвердив відповідність їх нормам чинного законодавства, в тому числі щодо сплати податку на додану вартість.

Актом перевірки підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Ротарі-Магік” протягом лютого 2007 року отримало від постачальника –фірми "AUTO LUX AUTO-IMPORT&EXPORT D-33758 Schlosse Holte-Stukenbrock Weizenweg, 14 Germany, транспортні засоби та сплатило 276554,76 грн. податку на додану вартість з митної вартості заявленої у ВМД.

Будь-яких зауважень інспекції щодо не відповідності заявленої митної вартості чинному законодавству та інформації щодо направлення з цього приводу митним органам повідомлення, акт перевірки не містить.

Приймаючи до уваги , що:

- ціна імпортного товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та митного законодавства;

- базою оподаткування для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, згідно п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування, а тому твердження податкової інспекції щодо того, що при формуванні податкового кредиту позивач повинен був враховувати фактурну вартість (контрактну), а не митну, є помилковими.

Слід зазначити, що податкова інспекція при проведенні перевірки товариства з питань достовірності нарахування до відшкодування сум ПДВ за період травень, червень 2007р., враховуючи аналогічний порядок формування ним податкового кредиту (включено суми сплаченого ПДВ з митної вартості імпортованого товару) порушень не встановила, тим самим погодилася з помилковістю своїх висновків зазначених в акті перевірки № 4711/23-623/33589289 від 21.05.2007р. на підставі якого прийнято спірне рішення.

При таких обставинах, відповідач не довів належними доказами порушення позивачем норм Закону про ПДВ при декларуванні до бюджетного відшкодування в березні 2007 р. 178070 грн. ПДВ, у зв’язку з чим оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0000212306/0 від 21.05.2007р. підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000212306/0 від 21.05.2007р. прийняте Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією яким Товариству з обмеженою відповідальність „Ротарі-Магік” зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за березень 2007р. в сумі 178070 грн..

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „29” жовтня 2007р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.

Суддя М.С. Стадник