Рішення № 108602211, 16.01.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2023м. ДніпроСправа № 904/2683/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігороваї Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу у загальному розмірі 1 248 143,48 грн.

Представники:

від позивача: Русанова В.В., адвокат;

від відповідача: Маламуж С.С., представник.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у розмірі 1 082 805,72 грн., збір за зберігання вантажу у розмірі 123 373,68 грн. та збір за охорону вантажу у розмірі 41 964,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.09.2022 о 11:20 год.

19.09.2022 від відповідача - Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до суду надійшов відзив на позовну заяву.

20.09.2022 на офіційну поштову електронну адресу Господарського суду Дніпропетровської області від Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 заяву представника відповідача - Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 28.09.2022 о 11 год. 20 хв. проводити в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon".

Судом встановлено, що в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 та від 23.09.2022 допущено описку, а саме у вступних, описових та резолютивній частинах найменування відповідача зазначено як Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", тоді як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань найменуванням відповідача є: Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2022 виправлено описку по тексту ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 та 23.09.2022 у справі № 904/2683/22 та зазначивши вірну організаціно-правову форму та найменування відповідача - Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у відповідних відмінках.

У призначеному підготовчому судовому засіданні 28.09.2022 оголошено перерву до 17.10.2022 о 12:20 в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

12.10.2022 від позивача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 02.12.2022 включно та і підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 14.11.2022 о 12:00 год. в режимі відеоконференції за участю представника відповідача

08.11.2022 від відповідача - Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

11.11.2022 відповідач направив через систему "Електронний суд" доповнення до заперечень на відповідь на відзив.

У підготовчому судовому засіданні 14.11.2022 оголошено перерву до 01.12.2022 о 12:00 год. в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

У підготовчому судовому засіданні 01.12.2022 оголошено перерву до 12.12.2022 о 12:00 год. в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

У підготовчому судовому засіданні 12.12.2022 представниками сторін зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

13.12.2022 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення по суті справи.

22.12.2022 від відповідача до суду надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача.

Судове засідання 10 січня 2023 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. з 10.01.2023 по 13.01.2023 включно у відрядженні, про що сторін було повідомлено телефонограмою, щодо дати наступного слухання справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2023 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 16.01.2023 о 11:30 год. в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2023, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача підтримав заперечення на позов.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 16.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-19-753/НЮдч/2019/у/ТО/1495 від 15.12.2019 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Кривий Ріг регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" та порушенням ним вимог статей 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України.

Позивач зазначає, що залізницею у лютому 2022 року було прийнято до перевезення власні (порожні та завантажені) вагони на адресу одержувача АТ "ПівдГЗК", станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Вагони, що прибули на адресу АТ ПІВДГЗК, свогчасно не забиралися ним на під`їзну колію. про що станцією Кривий Ріг було складено акти загальної форми ф.ГУ-23 №357 від 28.02.2022, 386 від 05.03.2022, №№394, 395 від 06.03.2022, №398 від 07.03.2022, № 401 від 08.03.2022, №402 від 09.03.2022, №№407, 408, 409, 410 від 10.03.2022, №411 від 11.03.2022, №№420, 421, 425 від 12.03.2022, №№428, 433, 434,435 від 14.03.2022, № 438, 439 від 15.03.2022, №442 від 16.03.2022, №444 від 17.03.2022.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 №№ 09039129, 10039130. 11039132, 11039133, 13039005, 13039137, 15039145, 16039147, 17039150, 17039151, 18039153, 19039160, 01049182, 01049181 в сумі 1 082 805,72грн., збір за зберігання та охорону вантажу за накопичувальними картками ф.ФДУ-92 №№09039012, 10039015, 10039016, 10039017, 14039027, 14039029, 16039031, 16039032, 17039037, 17039038, 14039025, 16039030, 17039036 в загальній сумі 165 337,76 грн.

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки працівниками АТ ПівдГЗК було підписано із запереченням, згідно якого Відповідач не визнає своєї вини в затримці та зазначає: З нарахованою платою не згодні у зв 'язку з тим, що затримка вагонів виникла не з вини вантажовласника по причині воєнних дій.

Відмову АТ "ПівдГЗК" від сплати нарахованої суми позивач вважає безпідставною з огляду на відсутність норми права, яка б звільняла вантажовласників від сплати нарахованої плати за користування вагонами у разі, коли порожні вагони одержувач забирає на свою під`їзну колію своїм локомотивом та згідно з договором у тій кількості, в якій вони прибули на станцію Кривий Ріг.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач вважає відсутніми у позивача правові підстави для стягнення плати за користування вагонами та зберігання вантажу та збору за охорону вантажу виходячи з наступного.

Згідно залізничним накладним залізницею були прийнятті вагони до перевезення на адресу АТ ПІВДГЗК.

Відповідно до актів загальної форми ГУ-23 №№357 від 28.02.2022,386 від 05.03.2022, 394 та 395 від 06.03.2022, 398 від 07.03.2022,401 від 08.03.2022,402 від 09.03.2022, №№407 ,408,409, 410 від 10.03.2022, 411 від 11.03.2022, №№420, 421, 425 від 12.03.2022, №№428, 433, 434,435 від 14.03.2022, 438, 439 від 15.03.2022, 422 від 16.03.2022, 444 від 17.03.2022 спірні вагони були затримані на станції призначення - ст. Кривий Ріг.

Плата за користування затриманих вагонів нарахована відповідно до Відомостей плати за користування вагонами ф.ГУ-46, збір за збереження вантажу та збір за охорону вантажу, нарахований відповідно до накопичувальних карток ф. ФДУ-92, що підписані АТ ПІВДГЗК із запереченнями, а саме: АТ ПІВДГЗК в оплаті відмовляє у зв`язку з тим, що затримка вагонів виникла з причин, що не залежать від вантажоодержувача - воєнних дій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та плати за охорону вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, що 05.12.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) було укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Кривий Ріг регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № ПР/М-19-753/НЮдч/2019/у/ТО/1495 (далі договір).

Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Кривий Ріг через спарену стрілку № 2/4 в парній горловині станції і яка обслуговується локомотивом власника колії.

Межею під`їзної колії є сигнальний знак "Межа під`їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу "Ч" станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 м від стрілки примикання (п. 1 договору).

Згідно з пунктом 4 договору рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.

У пункті 5 договору сторони узгодили, що передача (здача) вагонів на під`їзну колію здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу 1,5 год.;

- передача розбірних поїздів, маршрутів завантажених аглорудою та вапняком за повідомленнями.

Повідомлення про подачу вагонів на під`їзду колію передається по телефону прийомоздавальником ватажу та багажу станції Кривий Ріг прийомоздавальнику вантажу та багажу власника колії, не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

Відповідно до пункту 6 договору вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії.

Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії.

Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

За умовами пункту 7 договору кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 57 вагонів (228 вісей), для вагонів-обкотишовозів не більше 60 вагонів (240 вісей).

Про готовність вагонів до забирання маневровий диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ власника колії повідомляє по прямому телефонному зв`язку маневреного диспетчера станції Кривий Ріг, не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з подальшим письмовим підтвердженням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.199 № 113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (п. 8 договору).

З під`їзної колії вагони повертаються:

- завантажені маршрути цілими составами, які сформовані згідно з ПТЕ і планом формування поїздів;

- порожні вагони у тій кількості, в якій були передані на під`їзду колію.

Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну із приймально-відправних колії № 1-11 станції Допоміжна.

Приймально-здавальні операції у технічному та комерційному відношеннях здійснюються на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна (п. 9 договору).

В пункті 10 договору встановлено, що з під`їзної колії вагони здаються:

- навантажені маршрути через інтервал часу 1,5 год.;

- інші вагони за повідомленнями по мірі готовності у кількості, не менше 40 вісей.

Згідно з пунктом 11 договору середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів по основних масових вантажах:

- вивантаження: ст. Концентрат (Агломераційний цех): Аглоруда (колія №12) 94 ваг.; Аглоруда (колія №13) 94 ваг.; Вапняк (колія №15) 188 ваг.; Коксова дрібниця (колія №14) 111 ваг.; Вугілля АШ (колія №14) 111 ваг.

- навантаження: ст. Агломерат: Агломерат (колія №19) 352 ваг., Концентрат залізорудний (РФЗ-1, колія №11) 120 ваг.; ст. Концентрат: Концентрат залізорудний (колія №11) 114 ваг., Концентрат залізорудний (колія №10) 114 ваг., Концентрат залізорудний (колія №38) 123 ваг., Концентрат залізорудний (РЗФ-1 колія №17) 74 ваг.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Пунктами 12, 13 договору передбачено, що для під`їзної колії встановлюється загальний єдиний термін перебування усіх вагонів 25,1 година.

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів 12,782км в обидва кінці, в тому числі, 9,558км на балансі залізниці та 3,224км на балансі власника колії.

Згідно з пунктом 14 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 22.01.2020) за умовами цього договору вагони подаються: ТОВ "Метінвест-СМЦ"; ТОВ "Транспортно-виробнича компанія"; ТОВ "Метінвест - СМЦ", філія ТОВ "Метінвест - СМЦ" в м. Кривий Ріг.

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату:

- за подачу, забирання вагонів згідно з табл. 1, табл. 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);

- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами.

Власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення за 2019 рік в розмірі 21 253,93 грн за рік без ПДВ.

Списання здійснюється з особового рахунку власника колії.

Збори і плата вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Пунктом 16 договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

У пункті 20 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 12.12.2019) сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 21 грудня 2019 року до 20 грудня 2024 включно.

Доказів припинення або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

У лютому 2022 року за залізничними накладними (т. 1 - арк.с. 41-265; т. 2 - арк.с. 1-304, т. 3 - арк.с. 1-141) залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача АТ "ПівдГЗК" власні (порожні та завантажені) залізничні вагони.

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення Кривий Ріг.

З наявних у матеріалах справи актів загальної форми ГУ-23 станції Кривий Ріг було складено акти загальної форми ф.ГУ-23 №357 від 28.02.2022, 386 від 05.03.2022, №№394, 395 від 06.03.2022, №398 від 07.03.2022, № 401 від 08.03.2022, №402 від 09.03.2022, №№407, 408, 409, 410 від 10.03.2022, №411 від 11.03.2022, №№420, 421, 425 від 12.03.2022, №№428, 433, 434,435 від 14.03.2022, № 438, 439 від 15.03.2022, №442 від 16.03.2022, №444 від 17.03.2022.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 №№ 09039129, 10039130. 11039132, 11039133, 13039005, 13039137, 15039145, 16039147, 17039150, 17039151, 18039153, 19039160, 01049182, 01049181 в сумі 1 082 805,72грн., збір за зберігання та охорону вантажу за накопичувальними картками ф.ФДУ-92 №№09039012, 10039015, 10039016, 10039017, 14039027, 14039029, 16039031, 16039032, 17039037, 17039038, 14039025, 16039030, 17039036 в загальній сумі 165 337,76 грн.

Тож, причиною виникнення спору є несплата відповідачем у добровільному порядку плати за користування спірними вагонами та за збір за зберігання та охорону вантажу.

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії; факт надання послуг; встановлення розміру плати за користування вагонами; правомірність здійснення розрахунку заявленої до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання та охорону вантажу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з перевезення вантажів та експлуатації залізничної колії.

Щодо нарахування плати за користування вагонами.

За приписом статті 46 Статуту залізниці України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 6 Статуту вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.6 роз`яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 (з подальшими змінами та доповненнями) порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі Правила користування вагонами).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату (п. 2 Правил користування вагонами).

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які

залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 Правил користування вагонами).

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (п. 4 Правил користування вагонами).

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (п. 5 Правил користування вагонами).

Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колії, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях (п. 7 Правил користування вагонами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами).

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п. 9 Правил користування вагонами).

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 Правил користування вагонами).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 12 Правил користування вагонами).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами).

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами).

За час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п. 15 Правил користування вагонами).

Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009 (далі Збірник тарифів). При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції

За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 205 від 22.03.2019, до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3, 023.

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2020, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, не менш як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Обставини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг, раніше прибулих на адресу відповідача, що зумовили неможливість прийняття ним спірних вагонів, підтверджуються складеними у передбаченому законодавством порядку та підписаними відповідачем актами загальної форми ГУ-23 №357 від 28.02.2022, 386 від 05.03.2022, №№394, 395 від 06.03.2022, №398 від 07.03.2022, № 401 від 08.03.2022, №402 від 09.03.2022, №№407, 408, 409, 410 від 10.03.2022, №411 від 11.03.2022, №№420, 421, 425 від 12.03.2022, №№428, 433, 434,435 від 14.03.2022, № 438, 439 від15.03.2022, №442 від 16.03.2022, №444 від 17.03.2022, копії яких містяться у матеріалах справи.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам відповідача вручено не пізніше двох годин після його отримання.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 №№ 09039129, 10039130, 11039132, 11039133, 13039005, 13039137, 15039145, 16039147, 17039150, 17039151, 18039153, 19039160, 01049182, 01049181 в сумі 1 082 805,72грн., а також збір за зберігання та охорону вантажу за накопичувальними картками ф.ФДУ-92 №№09039012, 10039015, 10039016, 10039017, 14039027, 14039029, 16039031, 16039032, 17039037, 17039038,14039025,16039030, 17039036 в загальній сумі 165337,76грн.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ- 46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 були підписані відповідачем із запереченнями з посиланням щодо відсутності його вини у затримці спірних вагонів з незалежних від нього причин, а саме внаслідок воєнних дій.

Щодо нарахування збору за охорону вантажу.

Наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997 № 18 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27.06.2012 № 363) затверджено Перелік вантажів, які повинні супроводжуватися складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України (далі - Перелік).

Як вбачається з актів загальної форми ф. ГУ-23 № 357 від 28.02.2022, № 421 від 12.03.2022, №439 від 15.03.2022 (копії є в матеріалах справи), у зазначених в них вагонах перевозився вантаж, що входить до вищевказаного Переліку.

Згідно п. 31.5 Р.ІІ Тарифного керівництва № 1 якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата.

Відповідно до абз.3 п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках Із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

Згідно п.14 Договору про експлуатацію вагони подаються ТОВ МЕТІНВЕСТ-СМЦ, ТОВ ТАНСПОРТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ, які є контрагентами АТ Південний ГЗК.

Згідно ст.73 Статуту залізниць України відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

Виходячи з умов п.15 Договору про експлуатацію, плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для власника колії, сплачує власник колії. Власником під`їзної колії, в даному випадку, виступає АТ Південний ГЗК, Саме з вини Відповідача виникла затримка спірних вагонів та він є платником за накопичувальними картками ф. ФДУ-92.

Щодо збільшення розміру збору за зберігання вантажу до двократного.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції Кривий Ріг згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ Укрзалізниця і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Аналогічну правову позицію містить п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11,2019р. по справі № 904/5461/18.

З 04.03.2022 по 16.03.2022 (час дії наказів №№ 30, 32, 33, 35, 36, 39, 40, 41 про застосування подвійної ставки за зберігання вантажу) на коліях станції Кривий Ріг під обробкою в технічному та комерційному відношенні знаходилися вагони для подавання на під`їзну колію АТ ПІВДГЗК, що підтверджено пам`ятками ф.ГУ-45 про подавання №№616-642 (копії додаються). В даний період часу колії станції також готувалися для приймання готових маршрутів та вагонів з під`їзної колії Відповідача, що підтверджується пам`ятками ф.ГУ-45 про забирання №№909-947 (копії додаються).

Крім того, у спірний проміжок часу на адресу Відповідача під навантаження/вивантаження прибували порожні та навантажені власні вагони, які своєчасно не забиралися ним на власну під`їзну колію. Даний факт зафіксовано актами загальної форми ф. ГУ-23 №№ 379, 383, 386, 387, 388, 393-395, 298, 401, 402, 407-411, 413, 426 420, 421, 425, 427, 428, 433-435, 438, 439, 442, 444, 448, 449, 450, 452, 453, 455 (копії актів №№ 379, 383, 386, 387, 388, 393,413, 426, 427, 448-455додаються; копії актів №№ 394, 395, 398, 401, 407-411, 413, 420, 421, 425, 428, 433-435, 438, 439, 442, 444 є в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 36 Статуту залізниць України у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Застосування двократного розміру збору за зберігання вантажу є підвищеною мірою відповідальності, яка застосовується за умови створення вантажоодержувачем ускладнень на станції призначення з його вини. Диспозиція даної норми пов`язує можливість застосування такої фінансово-господарської санкції саме зі створенням вантажоодержувачем ускладнень на станції призначення внаслідок несвоєчасного вивантаження вантажів, які прибули на цю станцію. Аналогічну правову позицію містить Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 по справі № 908/1795/19 (п.22).

Накази №№ 30, 32, 33, 35, 36, 39, 40, 41 про застосування подвійної ставки за зберігання вантажу було видано з причин виникнення ускладнень в роботі станції Кривий Ріг через несвоєчасне забирання Відповідачем на власну під`їзну колію вагонів, що прибули на його адресу.

Вищевказані накази містять посилання на акти загальної форми ф.-23 №№ 367, 371, 372, 373, 389, 390, 400, 416, 404, 414, в яких зазначено початок затримки, оскільки час закінчення затримки заздалегідь не відомо.

Типової форми наказу про застосування подвійної ставки за зберігання вантажу жодним нормативно-правовим актом не передбачено.

В свою чергу, спірні акти загальної форми, що є підставою для матеріальної відповідальності вантажовласника, в силу вимог п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, містять початок та закінчення затримки. Дані акти підписано з боку Відповідача без заперечень.

Крім того, накази №№ 30, 32, 33, 35, 36, 39, 40, 41 про застосування подвійної ставки за зберігання вантажу підписано начальником Криворізької дирекції залізничних перевезень (начальник ДН-2) Страшком. Ю.Е., який діяв на підставі довіреності № 60 від 23.12.2021, виданої Акціонерним товариством Українська залізниця в особі директора регіональної філії Придніпровська залізниця Момота О.І., першого заступника директора регіональної філії Придніпровська залізниця Борецького А.С. з наданням повноважень щодо здійснення поточного керівництва та управління діяльністю Підрозділу, відповідно до документів, затверджених довірителем (п.1 Довіреності). Даною довіреністю Страшко Ю.Е. уповноважений видавати та підписувати від імені Підрозділу розпорядчі документи (накази) та затверджувати документи з питань, що стосуються діяльності Філії в межах Підрозділу, які є обов`язковими для всіх працівників Підрозділу (п.8 Довіреності).

Таким чином, повноваження Страшка Ю.Е., який підписав накази про збільшення розміру збору за зберігання вантажу до двократного, підтверджені належними доказами.

Аналогічну правову позицію містить Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 по справі № 908/1795/19 (п.30.1).

Крім того, на виконання п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015 Питання публічного акціонерного товариства Українська залізниця, яка набула чинності 29.09.2015, в установленому порядку 21.10.2015 проведено державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (код згідно ЄДРПОУ 40075815), яке згідно із Законом України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та Статутом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, затвердженим зазначеною постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015 є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, в тому числі ДП Придніпровська залізниця, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця та наказу Міністерства інфраструктури України № 301 від 09.07.2014 Про заходи щодо реорганізації Укрзалізниці, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування та інші заходи щодо виконання постанови Кабінету міністрів України № 200 від 25.06.2014 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця.

На виконання вимог законодавства України 27.11.2018 проведено державну реєстрацію Статуту АТ Укрзалізниця у новій редакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 Деякі питання діяльності акціонерного товариства Українська залізниця та внесено відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприемців та громадських формувань.

Відповідно до зазначеної редакції Статуту тип акціонерного товариства змінено з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство; найменування публічне акціонерне товариство Українська залізниця змінено на акціонерне товариство Українська залізниця.

Пунктом 2 Статуту ПАТ Українська залізниця визначено, що Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця (далі - підприємства залізничного транспорту). Товариство є правонаступником усіх прав і обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Зі змісту пункту 15 Статуту АТ Українська залізниця вбачається, що Товариство мас право від свого імені вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, виступати позивачем та відповідачем у суді, крім випадків, передбачених законодавством та цим Статутом.

Товариство утворює філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи як на території України, так і за її межами, які діють на підставі положень (абзац 2 пункту 18 Статуту АТ Українська залізниця).

Управління поточною діяльністю Товариства здійснює колегіальний виконавчий орган Товариства - правління АТ Українська залізниця (пункт 87 Статуту Товариства).

До компетенції Голови правління належить видача довіреностей від імені Товариства та їх відкликання (підпункт 24 пункту 128 Статуту АТ Українська залізниця).

Отже, правління АТ Українська залізниця, яке очолює його голова, є колегіальним виконавчим органом АТ Українська залізниця, до складу якого входять члени правління, компетентне на здійснення управління поточною діяльністю Товариства, в тому числі з видачі довіреностей від імені Товариства як юридичної особи.

Водночас, у структурі АТ Українська залізниця діють філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, а відтак, у правовідносинах із третіми особами статус юридичної особи має лише ПАТ Українська залізниця, а її структурні підрозділи, зокрема філії, діють на підставі довіреностей, виданих правлінням АТ Українська залізниця.

Зокрема, довіреністю від 22.12.2021 №6226, виданою головою правління АТ Укрзалізниця Камишіним О.М. та членом правління АТ Укрзалізниця Лященком Є.А. уповноважено директора регіональної філії Придніпровська залізниця Момота О.І. та/або заступника директора регіональної філії Придніпровська залізницяз фінансово-економічних питань Шаповалова С.М. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів відповідно до документів, затверджених Довірителем. Довіреність видана з правом передоручення повноважень іншим особам та дійсна до 02.09.2022. Відповідно до п. 13 Довіреності № 6226 від 23.12.2021 директору Філії та його заступнику надано повноваження видавати та скасовувати в установленому порядку довіреності від імені Довірителя працівникам Філії, її структурних підрозділів, у порядку передоручення.

З огляду на таке правове регулювання порядку діяльності АТ Українська залізниця та її правового статусу як юридичної особи, у складі якої діють філії АТ Українська залізниця, доводи Відповідача щодо відсутності у керівника залізниці, особи, що здійснює керівництво залізницею, директора регіональної філії залізниці, голови та членів правління АТ Українська залізниця та інших посадових осіб залізниці повноважень на підписання наказів, є необґрунтованими. Аналогічну правову позицію містить Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 по справі № 908/1795/19 (п.30.2).

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку плати за користування вагонами та збору за зберігання та охорону вантажу, за результатами якої суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно повідомив відповідача про свою готовність передати вагони на під`їзну колію; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг.

Щодо посилань Відповідача у відзиві на позовну заяву на введений в Україні 24.02.2022 воєнний стан.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність вини товариства у простої та затримці вагонів на станції призначення.

В силу приписів статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів на станції та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правила користування вагонами і контейнерами.

Відповідач не надав доказів на підтвердження повідомлення залізницю прямим телефонним зв`язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під`їзну колію вагони зі станції призначення.

Посилання Відповідача у відзиві на позовну заяву на введений 24.02.2022 в Україні воєнний стан не є підставою для звільнення від відповідальності. Відповідачем не доведено, яким чином саме ця обставина вплинула на факт затримки спірних вагонів.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. У даному випадку, Відповідачем не доведено вплив конвенційної заборони та воєнного стану на спроможність виконувати конкретно визначені обов`язки.

В свою чергу, статтею 121 Статуту залізниць України та п.16 Правил користування вагонами та контейнерами визначено перелік обставин, за яких вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами.

Так, пунктом 16 Правил користування вагонами передбачено випадки, за якими вантажовласники звільняються від сплати плати за користування вагонами, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило

припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі , з причин, що залежать від залізниці.

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Відповідно до телеграмного розпорядження Департаменту комерційної роботи АТ "Укрзалізниця" №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 затверджений Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів від обов`язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні

Визначені у Переліку обставини передбачають звільнення замовників послуг від обов`язку вносити плату за користування вагонами у разі:

- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу до перевезення;

- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення;

- проведення бойових дій або тимчасової окупації;

- прийняття Державною митною службою України рішення про простій працівників певних територіальних органів.

Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин.

В усіх інших випадках, які не пов`язані з обставинами, обумовленими воєнним станом в Україні, плати і збори сплачуються в порядку, установленому законодавством України та умовами діючих договорів.

Згідно з телеграмним розпорядженням Департаменту комерційної роботи АТ "Укрзалізниця" №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 звільнення замовника від плати за користування вагонами за час існування перелічених у ньому виняткових обставин повинно засвідчуватися актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.

Вказаним розпорядженням передбачено, що акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою затримки вагонів та складання акта. Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, вказаних вище.

Згідно телеграмного розпорядження №ЦЦО/99 від 24.02.2022 щодо певних напрямків призначення з 24.02.2022 до відміни вводяться обмеження перевезень.

Як вбачається з накладних, за якими вагони прийнято до перевезення, станцією призначення є станція Рядова, що входить до складу Криворізької дирекції залізничних перевезень, на яку не розповсюджується заборона приймання до перевезення вантажів.

Доставлені залізницею на станцію призначення Рядова власні вагони ПрАТ ПІВНГЗК повинно прийняти та забрати на під`їзну колію. Несвоєчасне забирання з колій станції Терни одержувачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажу, ст.ст.46,47,125 Статуту залізниць України.

Складені акти загальної форми ГУ-23 не містять посилань на комендантську годину. Будь-які повідомлення, щодо неможливості забирання вагонів з під`їзної колії у зв`язку з веденням воєнного стану на станцію призначення від відповідача не надходили.

Відповідач також посилався на існування форс-мажорних обставин, заперечуючи проти задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідно до частини 1 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

У постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану унеможливило виконання конкретних зобов`язань за договором. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

Відповідач не обґрунтував як саме введений воєнний стан перешкоджав виконати умови договору, оскільки підприємство здійснювало свою діяльність.

Станційні залізничні колії не є місцем безкоштовного зберігання та простою власних вагонів. У разі неможливості прийняти спірні вагони на під`їзну колію, вантажовласник вирішує питання щодо їх переадресування на інші станції під навантаження із власником вагонів. Заходів щодо переадресування вагонів АТ ПІВДГЗК здійснено не було.

Відповідач не спростував доводів позивача та не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 18 722,15 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 1 082 805,72 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 123 373,68 грн, збір за охорону вантажу в розмірі 41 964,08 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 18 722,15 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 26.01.2023.

Суддя В.Г. Бєлік