Ухвала суду № 108602205, 24.01.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

24.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3816/22

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Арнаутовій А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне підприємство "МРІЯ"( 28008, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, місто Олександрія, вул.Софіївська, будинок 10,офіс 312 А, код ЄДРПОУ 39342070)

до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"(50066, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977)

про стягнення коштів

Представники сторін:

від позивача: Крісак М.В.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне підприємство "МРІЯ" звернулось з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в розмірі 2 055 311,23грн., за виконані та неоплачені роботи, 6 757,18грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами (3 % річних) та 8 221,24грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 455-52-10 від 05.03.2021р. в частині оплати послуг за виконані роботи.

Ухвалою суду від 07.11.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.12.2022р.

08.11.2022р. до суду від відповідача надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді. В своїх запереченнях відповідач наполягає на вирішенні спору третейським судом.

17.11.2022р. до суду від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п.7 ч.1 ст.226 ГПК України.

28.11.2022р. до суду від відповідача надійшов відзив, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, в разі визначеної судом наявності підстав для стягненні пені, зменшити її розмір на розсуд суду та відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через необґрунтованість та безпідставність таких витрат.

Судове засідання, 13.12.2022р., не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному з 12.12.2022р. по 23.12.2022р.

Ухвалою суду від 29.12.2022р. підготовче засідання призначено на 24.01.2023р.

23.01.2023р. до суду від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та іншу дату та продовження строку проведення підготовчого провадження на тридцять днів. Клопотання обґрунтоване тим, що представник відповідача з 17.01.2023р. перебуває на лікарняному, про що свідчать додані до клопотання документи. Клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки у відповідача було достатньо часу для надання будь-яких пояснень, міркувань, пояснень, тощо.

В судове засідання, 24.01.2023р., з`явився представник позивача.

В судовому засіданні, 224.1.2023р., від позивача надійшли заперечення щодо заяви відповідача про залишення позову без розгляду. В своїх запереченнях позивача не погоджується з позицією відповідача стосовно непідсудності даної справи господарському суду через наявність третейського застереження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд вбачає підстави для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 05.03.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне підприємство "МРІЯ" та Приватним акціонерним товариством "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" був укладений Договір № 455-52-10 від 05.03.2021р.

Відповідно до пункту 10.2. договору сторони визначили, що у разі якщо спори та розбіжності, які виникли в зв`язку з виконанням цього Договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності всього договору або його окремих частин, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється в Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" відповідно до Регламенту вказаного Третейського суду.

Пунктом 10.3. договору визначено реквізити суду: Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група", ід.код 34340324, Свідоцтво про державну реєстрацію № 14-тс от 30.05.2006, м.місцезнаходження Третейського Суду: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовского, 74а.. Правовстановлюючі документи, Регламент Третейського суду, Список третейських судів розміщено на сайті http://www.rpgua.com.

Відповідно до п.10.4. договору зазначено, що підписуючи цей договір та дану третейську угоду, сторони визнають, що їх права на звернення в будь-який інший передбачений чинним законодавством суд не порушується, що вони добровільно та свідомо обирають Третейський Суд, як один із засобів реалізації своїх прав на захист.

Дана третейська угода може бути змінена або скасована тільки за взаємною згодою сторін, оформленою письмово. (п.10.5. договору)

Згідно п.10.6. договору, сторони зазначили, що вони ознайомлені з Регламентом та порядком роботи Третейського Суду, інформація про який розміщена в мережі Інтернет за наступною адресою: http://www.rpgua.com/ru/arbitration.

Пунктом 10.7. договору визначено, що дана третейська угода діє протягом строку дії даного договору, а також після її закінчення, якщо обов`язки сторін залишилися невиконаними - протягом трирічного строку позовної давності по зобов`язанням сторін даного договору.

Даний договір діє до 31.01.2022р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе обов`язків (в тому числі гарантійних) по даному договору. (п.11.4. договору)

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Відповідно до частини 6 статті 8 Закону України "Про третейські суди", порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону.

Згідно з частинами 1-7 статті 12 Закону України "Про третейські суди": - третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди; - якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди; - за будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту; - третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує; - третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди;

- посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору; - у разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Частиною 6 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом також передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України. Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Як вбачається із самого третейського застереження, сторонами зазначено назву конкретного третейського суду - Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група", що у свою чергу, виключає можливість фіктивності такої угоди, а навпаки вбачається спрямованість на чинність та виконуваність останньої, а відтак, й на дійсність самого третейського застереження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16.

У рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 у справі № 1-3/2008 (справа про завдання третейського суду) визначено, що можливість передачі державою на розгляд третейських судів спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин визнана зарубіжною практикою, заснованою, в тому числі, на міжнародному праві. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980).

Право на суд в області господарського судочинства є не більш абсолютним, ніж в цивільно-правових справах. До нього застосовуються певні обмеження (пункт 49 рішення у справі Девір проти Бельгії, 27 лютого 1980 року). Тим не менш такі обмеження не повинні обмежувати здійснення права до такої міри, при якій спотворюється сама суть цього права. Вони повинні переслідувати законну ціль, крім того, має бути встановлена обґрунтована співмірність застосованих засобів необхідній меті (пункт 37 рішення в справі Герен проти Франції, від 29.07.1998 року).

Рішення Європейського суду з прав людини у справі Девір проти Бельгії від 27.02.1980 року вказує на те, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору.

З тих підстав, що на момент наявності даного спору у суді першої інстанції, відповідна третейська угода між позивачем та відповідачем є укладеною в передбачений чинним законодавством України спосіб та на виконання їх власного волевиявлення, вбачається на наявність у сторін зобов`язань щодо її виконання, в порядку передбаченому Законом України "Про третейські суди".

Дана правова позиція підтверджується висновками Верховного Суду у справах: №905/2510/17 (постанова від 26.06.2018р.), №904/3096/18 (постанова від 24.07.2019р.).

У зв`язку із передбаченими сторонами умовами Договору у разі якщо суперечки та розбіжності, які виникли в зв`язку з виконанням цього Договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється в Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група".

Відповідно до ч.2 ст.161 Господарського процесуального кодексу України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

З урахуванням викладеного позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне підприємство "МРІЯ" до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення заборгованості в розмірі 2 055 311,23грн., за виконані та неоплачені роботи, 6 757,18грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами (3 % річних) та 8 221,24грн. пені, підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною 1 цієї статті, - повністю.

Позивач не позбавлений права звернутися до суду із письмовим клопотанням про повернення сплаченого судового збору з бюджету в порядку п. 4 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись п.7 ч.1 ст.226, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне підприємство "МРІЯ" до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення заборгованості в розмірі 2 055 311,23грн., за виконані та неоплачені роботи, 6 757,18грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами (3 % річних) та 8 221,24грн. пені - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 24.01.2023р. та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя С.П. Панна