Рішення № 108602203, 24.01.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2023м. ДніпроСправа № 904/880/22

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Арнаутовій А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", 50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237

про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу

Представники сторін:

від позивача: Фурманюк І. В.

від відповідача:Береза В.В..

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить суд стягнути штраф за несвоєчасну доставку вантажу в жовтні 2021 року у розмірі 293 294,90грн

Також позивач просить стягнути судові витрати у розмірі 20 620,93грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на перевищення терміну доставки вантажу, що прямував на адресу Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ".

Ухвалою суду від 21.04.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

06.06.2022р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив про надлишково заявленою суми 25 852,77грн., оскільки позивачем неправильно було визначено термін доставки вантажів. Відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, перебування більшості працівників у вимушеному простою, що утруднило подання відзиву на позов вчасно.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведені відповідачем у своєму відзиві обґрунтування причин пропуску строку на подання відзиву на позов, зокрема, обставини, що строк подання відзиву на позов припав на час воєнного стану в Україні, господарський суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позов та прийняти відзив на позов, який надійшов на адресу Господарського суду Дніпропетровської області 06.06.2022 (направлений на адресу суду 02.06.2022).

Відповідач просить суд зменшити розмір заявленого штрафу до 50 %.

01.08.2022р. до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій до 1 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, то відповідач просить господарський суд врахувати, що позивач неодноразово звертався з ідентичними позовними заявами до відповідача, користуючись послугами АО "Всеукраїнська Адвокатська допомога". Звертає увагу суду на те, що Договір № 434 від 16.03.2018р. про надання юридичних послуг закінчив свою дію 31.12.2021р. Відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

22.06.2022р. до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення нарахованого штрафу обґрунтовуючи тим, що ним правильно було нараховано штраф за кожну накладну. Також позивач просить суд продовжити строк для надання відповіді на відзив до 21.06.2022р., посилаючись на введення в Україні воєнного стану, перебування працівників на віддаленому зв`язку.

Враховуючи наведені позивачем у запереченнях обґрунтування причин пропуску строку на подання відзиву на позов, зокрема, обставини, що строк подання відзиву на позов припав на час воєнного стану в Україні, господарський суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк на подання заперечень та прийняти заперечення на клопотання про зменшення нарахованого штрафу, який надійшов на адресу Господарського суду Дніпропетровської області 22.06.2022 (направлений на адресу суду 21.06.2022).

Ухвалою суду від 17.11.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.12.2022р.

01.12.2022р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі щодо сталої судової практики.

Ухвалою суду від 01.12.2022р. відкладено судове засідання на 13.12.2022р.

Судове засідання, 13.12.2022р.. не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному з 12.12.2022р. по 23.12.2022р..

Ухвалою суду від 29.01.2022р. судове засідання призначено на 24.01.2023р.

В судове засідання, 24.01.2023р., з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні, 24.01.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2021р. відповідач здійснив перевезення залізничних вагонів із вантажем до станцій призначення Рядова та Терни Придніпровської залізниці, одержувачем яких було Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" за залізничними накладними №№ 46217188, 46217238, 46217378, 46217386, 46217402,46217428,46223699,46223707,46223723, 46223731, 46223749, 46223764, 46761086, 46768552, 42306175, 46761060, 46761094, 46771572, 46771614, 46771663, 46815916, 50888908, 42324251, 42329417, 42329425, 42329441, 42329458, 42335810, 42346510, 42346536, 46717500, 46717534,46726659, 46726683, 46726741, 46797296, 42279372, 42320861, 42320895, 42320903, 42320937, 42320945, 46782850, 46782900, 46795795, 50890565, 50890573, 50890607, 50893957, 50893965, 50893973, 50893999, 50894005, 50894013, 50894021, 50896018, 50896091, 50896109, 50896117, 50896125, 50900562, 50900588, 50900596, 50901180, 50901198, 50901214, 50902915, 50902931, 50908326, 50909670, 50909696, 50910595, 50910629, 50911544, 50911551, 42349662, 46727657, 46757332, 46758538, 46758686, 46771226, 46771283, 46771531, 46771556, 46771580, 46780680, 42387308, 43765148, 43765155,43765163, 43765189, 43765197, 43765205, 43765213, 43765221, 43765247, 46743019, 46743035, 46815908, 46822086, 50827856, 50827872, 38948428, 42314336, 42320838, 42320879, 42367029, 42408310, 50939990, 50940006, 43764828,43764851, 43764869, 43765171, 42281279, 42281287, 42436790, 42437046, 47102199,47102207, 47104070, 47104096, 47104104, 47104138, 47104146, 47104195, 47104211, 47104229,46870796, 42351882, 42351916, 42351957, 42351981,47129663,47129671, 47129697, 47129705, 47160890, 47160908, 47167291, 47176987, 47177027, 47177084, 47177092, 47177209, 47177233, 47222377, 47222401, 47222419, 47222427, 47222955, 47222963, 47222971, 47223037, 47223045, 47223052, 47223060, 47223078, 47223102, 51083400, 51084580, 51084598, 51084614, 51084622, 51084630, 51084648, 51084655, 51084663, 51086312, 51086320, 51088391, 51090413, 51092120, 51104198, 51104446, 51106367, 42839902, 42874420, 47222393, 47223169, 47223177, 47223185, 47223193, 47223201, 47223227, 47223235, 47223243, 47235692, 47235718, 47235726, 47235734, 47235742, 47235759, 47235841, 47245204, 47245220, 47254255, 50992528, 50992775, 51092773, 32730640, 32730665, 32730699, 32730707, 32730731, 32745820, 42840108, 42861872, 42861955, 42919829, 42919845, 42953224, 42953257, 42972307, 42932970, 42932988, 42932996, 42933002, 42933010, 42933028, 42933036, 42933044, 42933085, 42959635, 42959676, 42959684, 42959718, 42959734, 42959742, 42959759, 42959767, 42959783, 42959791, 42959924, 42959932, 42964064, 42964072, 42964098, 42964106, 42964114, 42964122, 42964130, 42964155, 42964163, 42964171, 42964189, 42968404, 42968412, 42968420, 42968479, 42968487, 42968503, 42968511, 42968529, 42968537, 42968545, 42968552, 42968560, 42968578, 42968586, 42968594, 42968602, 42968610, 42968628, 42968636, 42968644, 42968651, 42972000, 42972026, 42972059, 42972067, 42972125 ,42972141, 42972158, 42972166, 42975466, 42975490, 42975508, 42975516, 42975524, 42975532, 42975565, 42975573, 42975599, 42975607, 42975615,42975623, 42975631, 42975649, 42975656, 51155588, 42887208, 42887224, 42887265,42887299, 42887307, 42887315, 42887331, 47228069, 47228077, 47228127, 47228135, 47228143, 47228275, 47228283, 47254222, 47254263, 47257381, 47257399, 47257431, 47257456, 47257464, 47265103, 47274659, 47274667, 47274675, 47274691, 47274725, 47274766, 47282033, 47282058, 47282066, 47282074, 47282082, 47282090, 47282108, 47282116, 47282132, 47308929, 47349287, 32756363, 32756413, 32756439, 42424093, 42464529, 42464602, 42464610, 42482364, 42482372, 42482398, 42482422,42488791, 42521062, 42521088, 42521104, 42521112, 42830380, 42830406, 42830463, 42830471, 42830489, 42830505, 42830513, 42830521, 42830547, 42830588, 42830661, 42830687, 42863043, 42863050, 42863076, 42863357, 42863415, 42863464, 42863472, 42863720, 42863811, 42863837, 42863902, 42883330, 42883348, 47228432, 47228465, 47228481, 47230412, 47230487,47230545, 47230594, 47248885, 47276415, 47277942, 47282041, 47283106, 47283114, 47283122, 47283130, 47326004, 47326046, 47326103, 47326137, 47326145, 47326160, 47326178, 47326210, 47326228, 47326285, 47349659, 51103711, 51103745, 51168243, 51171718, 32730517, 32730616, 47222997, 47248612, 47248620, 47248646, 47248687, 47254370, 47254388, 47254420, 47256714, 47256722, 47282124, 47308721, 47308739, 47308820, 47350210, 50839232, 50909191, 50909225, 51065209, 51214955, 47379730, 47521315, 47521331, 47539549, 51116937, 51118248, 51269108, 51269116, 51269124, 51269140, 51269157, 40015232, 42882100,42882167, 42929745, 42929836, 42929844, 42930347, 42930354, 42949412, 42949438, 42961540, 42961573, 42961607, 42961615, 42961631, 42961649, 42961656, 42961664, 42961680, 42961706,42961714, 42961722, 42961730, 42961755, 42961763,42961771, 42961789, 42961797, 42961813, 42961821, 42961839, 42961847, 42961854, 42961862, 42967919, 47524194.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (надалі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно статті 130 Статуту залізниць України, належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

У відповідності до пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (надалі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).

Згідно статті 131 Статуту залізниць України, претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до статті 116 Статуту, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

При здійсненні перевезення вантажів за спірними залізничними накладними, відповідачем було допущено прострочення терміну доставки вантажів, визначеного ст. 41 Статут залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. Зазначене підтверджується календарними штемпелями на відповідних залізничних накладних.

При цьому слід звернути увагу на те, що перелік причин затримки, визначених у пункті 2.9 Правил, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Згідно з пунктом 4 Правил складання актів, комерційні акти складаються на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Отже, вищевказані норми покладають обов`язок на відповідача у разі настання обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, скласти комерційні акти чи акти загальної форми, в залежності від обставин, та внести про даний факт відповідні відомості до накладної, незалежно від стану перевізного процесу.

За таких обставин, для встановлення факту правомірності збільшення перевізником термінів доставки вантажів на підставі актів загальної форми, суду необхідно дослідити такі акти, в тому числі у розрізі спірних накладних та відповідності цих актів загальної форми Правилам складання актів; необхідно надати правову оцінку причинам затримки доставки вантажу та наявності підстав продовження терміну доставки відповідно до Правил.

Водночас, виходячи із приписів Правил складання актів, наявність відмітки у накладній не може автоматично свідчити про наявність/відсутність обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться залізничними накладними, наявні в матеріалах справи.

Позивачем надано розрахунок суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за загальний період (фактично) з 01.10.2021 по 31.10.2021 по кожній залізничній накладній окремо з урахуванням відстані перевезення, залізничного тарифу, дат приймання вантажу до відправлення та дат прибуття вантажу на станцію призначення, встановленого терміну доставки та фактичного терміну доставки вантажу.

Відповідачем надано свій контррозрахунок, в якій зазначено про надлишково заявленої суми 25 852,77грн., оскільки відповідач вважає, що позивачем неправильно було визначено термін доставки вантажів. (а.с.140-142, том 3)

Відповідач доказів відсутності вини в порушенні терміну доставки вантажів в частині стягнення штрафу в сумі 293 294,90грн. не надав.

Акти загальної форми ГУ-23, на які як на підставу прострочення доставки вантажу не з вини залізниці посилається відповідач містять загальну інформацію про певні конвенційні заборони, проте не визначено причини таких заборон, не дає змогу оцінити такі зупинки на шляху прямування дійсно були невідворотними та відповідач не міг вплинути на скорочення часу таких зупинок.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, які завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил)

Перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем, судом арифметичних помилок не виявлено під час такого розрахунку. (а.с.224-228, том 3)

Сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за загальний період з 01.10.2021 по 31.10.2021 становить 293 294,90грн., яка є обґрунтованою, підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Стосовно повноважень представника Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", суд зазначає. наступне.

25.01.2022р. між Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено додаткову угоду № 67 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018р. 30.12.2021р. в рамках вказаного вище договору була підписана додаткова угода № 66 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018р. про продовження строку дії договору до 31.12.2022р.

Отже, оскільки договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018р. чинний до 31.12.2022р., адвокат Фурманюк Ірина Віталіївна мала повноваження на підписання позовної заяви на підставі договору та довіреності, а тому позовна заява підписана уповноваженою особою.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 50 % та клопотання про зменшення штрафних санкцій до 1 грн., суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання і мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватись із дотриманням принципу розумності та справедливості.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен, зокрема встановити винятковість даного випадку, майновий стан сторін та оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора, врахувати інтереси обох сторін.

Майновий стан сторін і соціальна значущість боржника має значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій.

При цьому, розмір, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов`язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Верховним Судом неодноразово зазначалося, зокрема, в постановах від 26.07.2018р. у справі № 924/1089/17, від 14.08.2018р. у справі № 903/827/17, від 30.08.2018р. у справі № 925/1587/17, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду. За відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на досліджених доказах та на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Отже зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Відповідно до ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не зазначено причин несвоєчасної доставки вантажу на адресу позивача та не доведено поважності причин пропуску такого строку.

Зважаючи на обставини справи, суд не вбачає вказані відповідачем обставини винятковими. Крім того, розмір штрафу за прострочену доставку вантажів визначено п. 116 Статуту. Зменшення розміру такого штрафу Статутом не передбачено.

Штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України. Таким чином, мова йде не про порушення зобов`язання з боку відповідача, а про порушення ним порядку, встановленого нормативно-правовим актом і сума штрафу не залежить від форми такого порушення та не пов`язана зі збитками позивача, а тому підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В позовній заяві позивачем вказано, що судові витрати, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 399,43грн. та витрат на професійну (правничу) допомогу, що попередньо на момент подання позову складають 16 221,50грн.

Позивач в судовому засіданні, 24.01.2023р, заявив, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не подані на час ухвалення рішення докази понесення витрат на правничу допомогу, господарський суд при ухваленні рішення не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість штраф за несвоєчасну доставку вантажу в жовтні 2021 року у розмірі 293 294,90грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 4 399,42 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237 на користь Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", 50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023 штраф за несвоєчасну доставку вантажу в жовтні 2021 року у розмірі 293 294,90грн. та судовий збір у розмірі 4 399,42грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.01.2023р.

Суддя С.П. Панна