Постанова № 108596433, 11.01.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15812/22

Провадження №: 1-кс/752/420/23

У Х В А Л А

11.01.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва внесене у кримінальному провадженні № 12022100000000634 від 25.08.2022 старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 332 КК України,-

в с т а н о в и в:

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12022100000000634, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що у провадженні СУ ГУНП у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022100000000634, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

04.01.2023 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на думку слідчого наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звертаючи увагу суду на те, що більш м`які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити. При застосуванні застави просив зменшити розмір в межах вісімдесяти розмів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, посилаючись на недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав думку захисників.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисників та підозрюваного, слідчий суддя приходить про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання стосовно ОСОБА_7 існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею в судовому засіданні.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушеня, віднесеного, відповідно до положень ст. 12 КК України до категорії тяжкого, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконо впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, слідчий суддя вважає, що обрання стосовно ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може ґрунтуватись лише на існуванні ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_7 , не зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбаченим пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, особу підозрюваного, його ставлення до вчинення злочину, має на утриманні малолітніх дітей та сталі соціальні зв"язки, одружений, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, оскільки під час судового розгляду не доведено, що застосування більш м`якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризиків в кримінальному провадженні, враховуючи відомості про особу підозрюваного, приходжу до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання, з одночасним застосуванням відносно особи більш м`якої міри запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання щодо часу перебування підозрюваного під домашнім арештом протягом доби, слідчим суддею враховано доводи сторін щодо особи підозрюваного, його соціальні зв`язки, у зв`язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному необхідно встановити заборону залишати житло з 22.00 години до 06.00 години наступної доби.

Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що забезпечить право підозрюваного на належний рівень життя, отримання належної медичної допомоги, його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183 ,184, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

в задовленні клопотання слідчого - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернівецької області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22.00 години до 06.00 години наступної доби.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло де він проживає, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- невідлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.02.2023 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: