Ухвала суду № 108587091, 25.11.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24751/22

Провадження №1-кп/761/3275/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

провівши підготовче судове засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100002956 від 18.10.2022, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Луганськ Луганської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, незаміжньої, яка має неповнолітнього сина 2007 року народження, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не має постійного місця проживання,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

секретаря - ОСОБА_3

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

10 листопада 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів щодо ОСОБА_2 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Ухвалою від 11 листопада 2022 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні. Оголосив письмове клопотання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченої у вигляді тримання під вартою. Крім того, прокурор заперечував проти задоволення клопотання потерпілої про скасування арешту, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року в рамках кримінального провадження №12022100100002956 від 18.10.2022, вказуючи, що захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту на майно, не втратив своєї актуальності і його доцільно зберегти до завершення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_5 вважав можливим призначити обвинувальний акт до судового розгляду, клопотань не заявляв. Під час розгляду клопотання потерпілої про скасування арешту майна підтримав позицію прокурора, разом з тим проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Вказував, що звертаючись до суду з відповідним клопотанням, прокурор не довів існування заявлених ризиків. Просив обрати щодо його підзахисної більш м`який запобіжний захід, зокрема вказував на доцільність обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 32, 33, 615 КПК України підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

В судове засідання необхідно викликати наступних осіб: прокурора, потерпілу, обвинувачену та її захисника.

При вирішенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої, судом враховуються дані про особу ОСОБА_2 , яка обвинувачується у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання за яке, у разі визнання обвинуваченої винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочинів, передбачено у виді позбавлення волі на строк до восьми років, і такі обставини судом оцінюються в контексті наявності ризику щодо можливості переховуватись від суду за умови перебування в межах менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 раніше вже неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, при цьому інкримінований їй злочин вчинено менш ніж за півроку після звільнення обвинуваченої з місць позбавлення волі, при цьому постійного місця проживання у місті Києві обвинувачена не має, не працює, що також вказує на існування реального ризику щодо можливості обвинуваченої, перебуваючи на волі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, і згадані обставини свідчать про необхідність застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до 23 січня 2023 року включно, підстав для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - суд не вбачає.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_2 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченої, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_2 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим з огляду на фактичні обставини цього кримінального провадження та обсяг обвинувачення, майновий та сімейний стан ОСОБА_2 , інших даних про її особу, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченої, та підстав вважати її завідомо непомірним для ОСОБА_2 , суд не вбачає.

В той же час, аналізуючи клопотання потерпілої про часткове скасування арешту, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року в рамках кримінального провадження №12022100100002956 від 18.10.2022, зокрема на мобільний телефон марки SAMSUNG ІМЕІ 1: НОМЕР_1 білого кольору та рожевий чохол (типу книжка), судом встановлено наступне.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

При цьому, суд нагадує, що такі речові докази станом на день проведення підготовчого судового засідання, ще не досліджувались, оскільки така стадія у кримінальному провадженні ще не настала, водночас відомості щодо обсягу доказів та їх переліку, якими прокурор буде обґрунтовувати державне обвинувачення у кримінальному провадженні наразі ще не визначено. Разом з тим, відповідно до положень ст. 23 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, воно не містить належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, що, у сукупності з вищевикладеним, дає суду підстави дійти висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

При цьому варто нагадати, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Таким чином, суд, розглянувши клопотання потерпілої про скасування арешту майна, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про передчасність такого клопотання потерпілої, і, відповідно, про відмову у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_6 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року, в рамках кримінального провадження №12022100100002956 від 18.10.2022.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.174, 182, 183, 291, 314-316, 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на 12 годину 00 хвилин 30 листопада 2022 року, про що повідомити зацікавлених осіб.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілу, обвинувачену та її захисника.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - задовольнити.

Обрати щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду.

Визначити строк дії ухвали в частині обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23січня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченої обов`язків передбачених КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2022 року по справі № 761/24751/22.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати закордонний паспорт чи інший документ, що надає право виїзду за межі України на зберігання до відповідного органу державної влади.

Визначити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

Контроль за виконанням ухвали в частині обрання запобіжного заходу - покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Клопотання потерпілої ОСОБА_6 про часткове скасування арешту, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року в рамках кримінального провадження №12022100100002956 від 18.10.2022 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення прокурором, обвинуваченою та її захисником - в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 29 листопада 2022 року о 10 год. 10 хв.

Суддя: ОСОБА_1