Рішення № 108585219, 17.01.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6322/22

Провадження № 2/357/442/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю., при секретарі Олексієнко Ю. В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Маловільшанської сільської територіальної громади, в особі Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, треті особи: 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 . Після смерті останньої відкрилась спадщина до складу якої входять земельні ділянки та житловий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем залишеного після матері майна (земельні ділянки) за заповітом. Звернувшись до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок отримав відмову, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на будинок та дозвільні документи на виконання будівельних робіт.

28.07.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

08.08.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовчий розгляд у відкритому судовому засіданні.

07.09.2022 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду та витребувано від приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Зінченко Ольги Андріївни копії матеріалів спадкової справи до майна ОСОБА_4 .

20.10.2022 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.

29.11.2022 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

16.01.2023 року на адресу суду надійшло клопотання третьої особи ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

16.01.2023 року на електронну адресу суду надійшло клопотання третьої особи ОСОБА_5 про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

17.01.2023 року від представника позивача ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, проти заочного розгляду не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що вбачається з наявних у справі зворотних поштових повідомлень, з відзивом (запереченням) на позов до суду не звертався, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.08.1974 року (а.с. 82 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.06.2020 року (а.с. 4 т. 1).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на нерухоме майно.

Приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Зінченко О.А. 11.07.2020 року заведено спадкову справу № 19/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 36-244 т. 1).

На момент смерті ОСОБА_4 перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 та була зареєстрована разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.47, 83 т. 1).

З матеріалів наданої спадкової справи вбачається, що ОСОБА_4 зробила заповідальне розпорядження від 31.10.2018 року, відповідно до якого житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами, земельну ділянку площею 0,445 га в АДРЕСА_1 та житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами, земельну ділянку площею 0,510 га в АДРЕСА_1 , заповіла своєму сину ОСОБА_1 , а належну 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , заповіла онуці ОСОБА_7 (а.с. 96 т. 1).

З заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_1 (а.с.43 т. 1) та ОСОБА_2 (а.с.107 т. 1). ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини (а.с. 44 т. 1).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 20.02.2021 року, реєстрові номери 461 ,462, 463, 464, 465, ОСОБА_1 після смерті матері успадкував: 1) житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 ; 2) земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 3220483301:02:003:0116 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) земельну ділянку площею 0,1950 га з кадастровим номером 3220483301:02:003:0114 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 3220483301:02:003:0117 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; 5) земельну ділянку площею 0,2598 га з кадастровим номером 3220483301:02:003:0118 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 229-238 т.1).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.02.2021 року, реєстровий номер 466, ОСОБА_1 після смерті матері також успадкував два грошові вклади, що належали померлій (а.с. 239-240 т. 1).

За даними листа КП КОР "Південне БТІ" від 10.02.2021 року № 248, право власності на житловий будинок загальною площею 44,50 кв.м. та житловою площею 16,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.12.1997 року, реєстровий номер 2-3667. На останню дату інвентаризації 03.02.2021 року встановлено, що старий будинок загальною площею 44,50 кв.м. та житловою площею 16,20 кв.м. знесений, а побудований новий житловий будинок літ. "А" загальною площею 90,60 кв.м. та житловою площею 38,60 кв.м., не надано дозвільних документів на виконання будівельних робіт (а.с. 8 т. 1).

В матеріалах справи міститься технічний паспорт КП КОР "Південне БТІ" від 03.02.2021 року на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 90,60 кв.м. та житловою площею 38,60 кв.м. (а.с. 9-11 т. 1).

Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Зінченко О.А. від 11.07.2022 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що залишився після смерті його матері, оскільки ОСОБА_1 не надав правовстановлюючий документ та дозвільні документи на виконання будівельних робіт (а.с. 12 т. 1).

Представником позивача додана до матеріалів справи інформаційна довідка від 13.01.2023 року № 01/1 інженера землевпорядника ФОП ОСОБА_8 , відповідно до якої останнім проведено аналіз матеріалів технічного паспорту на вказаний житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та обстежено територію земельної ділянки, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером: 3220483301:02:003:0117 за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті проведених кадастрових робіт було встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220483301:02:003:0117 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується копією наданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 245256253, розташований житловий будинок садибного типу площею 90,6 кв.м.

До інформаційної довідки доданий план земельної ділянки ФОП ОСОБА_8 .

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями частини 2 статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя набуто право власності на житловий будинок загальною площею 44,50 кв.м. та житловою площею 16,20 кв.м., що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.12.1997 року. В подальшому вказаний будинок був знесений, а за цією адресою побудований новий житловий будинок загальною площею 90,60 кв.м., дозвільні документи на виконання будівельних робіт якого відсутні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ( ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Таким чином, за життя ОСОБА_9 не оформила правовстановлюючого документу на будинок, а позивач прийняв спадщину після її смерті, однак не має змоги оформити її у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу та дозвільних документів на будівництво, при цьому позивач в порядку спадкування набув право власності на земельні ділянки, на яких розташований вказаний будинок, надав технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а також надав інформаційну довідку та план земельної ділянки, за змістом яких вказаний будинок не порушує меж сусідніх земельних ділянок.

Відповідно до роз`яснень у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (п.3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 81, частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також судом встановлено, що матір позивача 31.10.2018 року заповіла йому будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а станом на дату інвентаризації 03.02.2021 року старий будинок загальною площею 44,50 кв.м. вже був зруйнований та побудований новий будинок загальною площею 90,60 кв.м.

Таким чином, воля спадкодавця на передачу нерухомого майна сину охоплювала як земельну ділянку, так і житловий будинок на цій земельній ділянці, враховуючи відсутність будь-яких заперечень по справі з цього приводу.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, як спадкоємця ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, підлягають захисту в судовому порядку, оскільки позивач не має можливості в інший спосіб отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, вимоги позову є цілком обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення, тож суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на частину спадкового майно після померлої матері, а отже позов слід задовольнити.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 258, 263-265, 273, 282, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач Маловільшанська сільська територіальна громада Білоцерківського району Київської області, адреса: вул. Перемоги, буд. 24, с. Мала Вільшанка, Білоцерківський район, Київська область, 09175, код ЄДРПОУ: 04358619.

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Ю. Цуранов