Рішення № 108579289, 17.01.2023, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5066/22

Провадження №2/751/120/23

Рішення

Іменем України

17 січня 2023 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

при секретарі Савчук М. О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про стягнення моральної,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про стягнення 100000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тривалим невиконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 року по справі №620/4705/21, яким визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (далі Департамент) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у меншому розмірі, ніж це передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посадовими особами Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради позивачеві завдано моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Але, навіть отримавши рішення суду, Департамент не став його виконувати. Тому позивач змушений був звернутися до органу державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. За його заявою відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби у Чернігівській області 17 вересня 2021 року було відкрито виконавче провадження №66870862.

Належну йому частину разової щорічної допомоги за 2021 рік він не отримав до цього часу.

Заподіяна йому моральна шкода полягає в тому, що він не отримав кошти, на які розраховував, що створило для нього непередбачувані труднощі матеріального характеру. Навіть у разі сплати йому недонарахованої суми грошової допомоги матеріальні втрати не будуть компенсовані у повному обсязі внаслідок значного зростання рівня цін з 2021 року.

Зазначає, що на даний час страждає тяжкими захворюваннями і потребує лікування. У зв`язку з недостатністю коштів на придбання ліків позбавлений можливості отримувати повноцінне та своєчасне лікування.

Зазначену матеріальну допомогу розцінює як знак вшанування ветеранів війни з боку держави, як визнання наших заслуг перед Батьківщиною. Тому навіть часткове позбавлення даної відзнаки сприймається ним як глибока особиста образа, зневажання та нехтування заслугами, оскільки виконуючи свій обов`язок по захисту Батьківщини він отримав поранення, наслідки якого відчуває до цього часу.

Вказує, що він є людиною похилого віку. Тому будь-які негативні події викликають у нього значне хвилювання та переживання, погіршення самопочуття. Пропадає сон, погіршується апетит. Внаслідок хвилювань, викликаних невиплатою грошової допомоги, у нього загострилося захворювання, що викликає у позивача додаткові страждання.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.11.2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Сторони в судове засідання не викликалися. Розгляд справи здійснювався за наявними у справі матеріалами.

14.12.2022 року від відповідача надійшов на адресу суду відзив на позовну заяву (з додатками), в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаюсь на те, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі № 620/4705/21 позов ОСОБА_1 до Департаменту про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Департаменту щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у меншому розмірі, ніж це передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язав Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Однак, в даному випадку було визнання протиправними дій Департаменту виключно щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та ніяким чином не стосується питання наявності чи відсутності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, причинного зв`язку між моральною шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Звертають увагу суду, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 року справа № 620/4705/21 було частково виконане одразу після його надходження до Департаменту, а саме було здійснено перерахунок ОСОБА_1 недоплаченої грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.

З метою вирішення питання фінансування з Державного бюджету на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту населення, які фінансуються з Державного бюджету, або внесення змін до чинного законодавства, які б дали можливість виконувати рішення судів зобов`язального характеру, Департамент постійно звертався до вищестоящих органів.

Таким чином, Департамент вжив належних заходів для вирішення питання фінансування з Державного бюджету на виконання всіх судових рішень, які винесені на користь позивачів, щодо соціальних виплат, які фінансуються за рахунок Державного бюджету, у тому числі для виконання зазначеного судового рішення. Тобто, відсутній факт невиконання рішення суду без поважних причин.

Вважають, що позивач належними та допустимими доказами не довів суду ані факту спричинення моральної шкоди, ані причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненням моральної шкоди, доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, тощо) яких він зазнав, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих та професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров`я, тощо.

Сума реальних збитків позивача у зв`язку з порушенням законодавства України Департаментом, встановленим у зазначеному вище рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду, становить 7354,00 грн. 00 коп. та вже присуджена Чернігівським окружним адміністративним судом з Департаменту на користь позивача. А тому не може стягуватись на користь позивача повторно. Будь- яких інших реальних збитків позивачем не доведено.

Наведене вище свідчить про відсутність факту завдання позивачеві моральної шкоди, у тому числі діями/бездіяльністю Департаменту. (а.с. 20 47)

26.12.2022 року від представника позивача адвоката Лєскова В.О. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначає, що відзив відповідача не заслуговує на увагу та не спростовує заявлених позивачем заявлених вимог, оскільки підставою для відшкодування маральної шкоди є протиправність дій чи бездіяльності відповідача. (а.с. 48 50)

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 09.06.2020 року, виданого Міністерством у справах ветеранів України, ОСОБА_1 є учасником бойових дій. (а.с. 8)

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/4705/21 від 09.07.2021 року, визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у меншому розмірі, ніж це передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов`язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

17.09.2021 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було прийнято заяву позивача та відкрито виконавче провадження ВП №66870862, згідно виконавчого листа №620/4705/21, виданого 30.08.2021 року Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». (а.с. 4)

Відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 року у справі №620/4705/21, було здійснено перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачу як учаснику бойових дій, з урахуванням раніше виплачених коштів, та нараховано суму до сплати у розмірі 7 354 грн. 00 коп. (а.с. 24)

Також, згідно інформації від 19.03.2021, 08.09.2021, 08.10.2021, 08.11.2021, 06.12.2021, 04.01.2022, 02.02.2022, 06.05.2022, 18.05.2022, 03.06.2022, 07.07.2022, 08.08.2022, 07.09.2022, 07.10.2022, 04.11.2022, 06.12.2022, Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради інформував Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення виконання грошових зобов`язань (а.с. 31- 46).

Відповідно до копії довідки від 05.09.2022 року за №725, ОСОБА_1 перебуває на обліку в КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» з 17.08.2022 року. (а.с. 10)

Згідно копії довідки КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» Чернігівської обласної ради, ОСОБА_1 перебував в онкологічному медичному центрі на лікуванні з 18.10.2022 року по 18.10.2022 року, по причині: рак сліпої кишки з поліметастазами в печінку ст. IV кл. гр. ІІ. (а.с. 9)

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст.1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені ст.ст.1173,1174 ЦК України.

Згідно зі ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст.1174 ЦК України.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що застосовуючи ст.ст.1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі.

За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 року (справа №620/4705/21) виконано лише в частині нарахування.

Статтями 13, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права та змінюють практику застосування національного закону відповідно до рішення цього Суду.

Відповідно до чіткої й усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», пункт 40).

Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення від 28 липня 1999 року у справі «Імобільяре Саффі» проти Італії», заява № 22774/93, пункт 66).

ЄСПЛ також зазначив, що існує обґрунтована і водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди (рішення у справі «Скордіно проти Італії», заява № 36813/97, пункти 203 - 204, та рішення у справі «Вассерман проти Росії», заява № 21071/05, пункт 50).

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення презумується.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що невиконання належним чином Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради судового рішення є тривалим періодом і в розумінні ст.1174 ЦК України є самостійною підставою для відшкодування, заподіяної шкоди, та свідчить про безумовні душевні страждання та моральні переживання фізичної особи внаслідок бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Згідно із ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини у справі «Тома проти Люксембурга» (2001 рік), використав принцип, по якому сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №620/4705/21 набрало законної сили 10.08.2021. Виконавче провадження з виконання виконавчого документа, виданого на виконання указаного рішення, відкрито 17.09.2021.

Станом на 17.01.2023 року не надано суду доказів на підтвердження виплати коштів на виконання вищевказаного рішення суду.

Отже, невиконання Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради судового рішення триває з 10.08.2021, тобто більше 17 місяців, що є тривалим періодом і в розумінні ст.1174 ЦК України є самостійною підставою для відшкодування, заподіяної шкоди, та свідчить про безумовні душевні страждання та моральні переживання позивача внаслідок бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, позивачем не доведено, що на відновлення отриманих ним моральних страждань необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. 00 коп. За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що надані позивачем докази містять інформацію щодо предмету доказування, логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність причинного зв`язку дій Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради і завданої моральної шкоди, обумовленої порушенням останнім конституційного права позивача як на виплату відповідної грошової допомоги, так і на виконання судових рішень щодо її примусової виплати, відтак, при визначенні розміру компенсації моральної шкоди, виходячи із загальних засад розумності, справедливості, пропорційності, співмірності, та враховуючи розмір заборгованості, тривалість невиконання судового рішення, вік позивача, глибину душевних страждань, втрату звичайного способу життя у зв`язку із необхідністю звернення до суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь позивача 1 700 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_1 просив стягнути на його користь 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто 1 700 грн. моральної шкоди, тобто позов задоволено на 1,7% (100х1700/100000).

На підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а відтак при ухваленні судом остаточного рішення у справі такий підлягає стягненню з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь держави належить стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 16 грн. 87 коп. (992,40 грн. х 1,7%).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76 - 81, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України, суд -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок тривалим невиконанням судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради судовий збір у розмірі 16 (шістнадцять) грн. 87 коп. на користь ГУК у Черніг.обл/Новозав.р-н/22030101, код отримувача 37972475, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA798999980313191206000025742, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 19, код ЄДРПОУ 43649464)

Повний текст рішення складено 17.01.2023 року.

Суддя О. Г. Деркач