Рішення № 108577509, 24.01.2023, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4119/22

Провадження № 2/740/167/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2023 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

за участю:

представника позивача-Макєєва В.М. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» звернулося досуду зпозовом простягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1610189 від 24.02.2021 в розмірі 13760,14 грн і понесених судових витрат.

В обґрунтування позову зазначає,що 24.02.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №1610189 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідач отримала позику в розмірі 4000 грн строком на 30 днів шляхом переказу коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. Відповідно до умов кредитного договору його було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено до 120 днів. Станом на 23.06.2021 заборгованість за кредитним договором становить 13760,14 грн, з яких 4000 грн - тіло кредиту, 9120 - заборгованість по відсоткам за 120 днів по стандартній ставці 1,90%, 620,14 грн - упущена вигода.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та товариством з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» 20.10.2021 укладено договір факторингу № 1 та підписано реєстр прав вимог № 1 від 20.10.2021.

Таким чином позивач став новим кредитором та отримав право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

У зв`язку з тим, що відповідач ухиляється від своїх обов`язків по погашенню кредитної заборгованості, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою судді від 10.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві відповідач позов не визнає, у його задоволенні просить відмовити повністю. Зазначає, що договорів з товариством з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» вона не укладала та кредиту не брала.

Вказаної позивачем у позові банківської картки, на яку було здійснено переказ кредитних коштів, у неї в користуванні ніколи не було.

В договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розділі реквізити та підписи сторін вказані паспортні дані, які не відповідають дійсності. Наведені обставини не ідентифікують її як боржника по вказаному кредитному договору.

Про відступлення права вимоги третім особам її повідомлено не було.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.06.2022, яке набрало законної сили 26.07.2022, задоволено її позов до товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» та визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, про стягнення з неї на користь позивача у справі 13 120,00 грн заборгованості.

Витяг із реєстру прав вимог №1 не містить ні підписів, ні печаток, складений 19.10.2022 "заднім числом", тому що сам договір факторингу підписаний 20.10.2022. Витяг з листа ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» вих. 5837 від 02.11.2021 також без підписів, і печатки, також у ньому маються ознаки виправлення та/або винесення змін.

У відповіді на відзив представник позивача ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» зазначає, що твердження відповідача про те, що кредитний договір нею не підписувався та кредитні кошти не отримувалися не відповідає дійсності, оскільки кредитний договір №1610189 від 24.02.2021 укладено між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатору.

Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє боржника від обов`язку погашення боргу, а лише свідчить про право боржника на сплату боргу первісному кредитору, висновок про що зроблено у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11. Твердження відповідача, що її паспортні дані у кредитному договорі не відповідають дійсності, не заслуговує на увагу, оскільки кредитний договір укладено 24.02.2021, а паспорт у вигляді ІD-картки відповідачу видано 26.05.2021, тобто після укладення договору.

Твердження відповідача про те, що Витяг із реєстру прав вимоги №1 складений "заднім числом", тобто до укладення договору факторингу №1, не відповідає дійсності, так як договір факторингу №1 укладено 20.10.2021, а Витяг із реєстру прав вимоги №1 складено 19.10.2022.

Долучена відповідачем копія довідки АТ «Ощадбанк» №7 від 09.02.2022 не підтверджує обставини про те, що вона не має та ніколи не мала банківської картки з № НОМЕР_2 , на яку за умовами кредитного договору здійснено перерахування кредитних коштів, оскільки містить лише реквізити банківської картки та не містить інформації про те, що у відповідача в АТ «Ощадбанк» не має і ніколи не було відкритих інших рахунків.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити з зазначених у ньому підстав.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подала.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 24.02.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено електронний договір № 1610189 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.30-35).

Відповідно до п. 1.1 договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.

Згідно п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору сума кредиту становить 4000,00 грн, строк кредиту 30 днів.

Пунктом 1.4.1 договору визначено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п. 4.1 договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до п.4.2 договору.

Знижена процентна ставка 0,76 % в день застосовується, якщо клієнт у межах строку визначеного в п. 1.3 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк (п. 1.4.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 2.4. кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.

Згідно п. 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Відповідно до п.п. 3.3 договору розмір процентної ставки, встановлений в п. 1.4 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.

Розділом 4 укладеного договору визначено порядок продовження строку користування кредитом, автопролонгація.

За положеннями п. 4.1.1., 4.1.2. договору у випадку неможливості виконання зобов"язань за договором у повному обсязі у встановлений термін клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом укдадення додаткової угоди до договору. Пропозиція (оферта) клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки "ПРОДЛИТЬ КРЕДИТ/ПРОДОВЖИТИ КРЕДИТ" в особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності - штрафних санкцій). Після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява клієнта пропродовження строку користуванян кредитом вважається поданою.

Відповідно до п. 4.2.1 сторони домовились, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту у відповідності до п.4.1.1 - 4.1.6 договору, за цим договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.

Клієнт, підписуючи договір, дає згоду на його автопролонгацію, - продовження дії договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3, п.4.1.5 договору) ще на 15 днів, що вбачається з п.4.2.2. договору.

Згідно з п.4.2.3. сторони погодили, що за користування кредитом в період автопролонгації нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до п.4.2.5. договору загальна кількість автопролонгацій за цим договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в п.1.3 договору та періоди пролонгації). Тобто, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120 днів, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким, що настав.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «К251» відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 4000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією від 24.02.2021 та листом ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» від 02.11.2021 із зазначенням номеру транзакційної операції 81270359 у сервісі прийому платежів в мережі Інтернет іPay.ua (а.с. 18, 85).

Позивачем надано через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи електронну копію листа ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» від 02.11.2021 з підписом і відтиском печатки (а.с. 39-42, 85-88), а тому не спростовують даних обставин доводи відповідача про відсутність підписів і печаток у Витязі з листа ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» вих. 5837 від 02.11.2021 (а.с. 50), як і не спростовує цих обставин надана відповідачем ОСОБА_1 довідка АТ«Ощадбанк» (а.с. 67), так як в ній не зазначено, що банківська картка № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ніколи в користування не видавался, як про це стверджує відповідач.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, виконаного первісним кредитором - ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (а.с. 36-38), відповідач ОСОБА_1 23.03.2021 здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих згідно з п. 1.4.2 кредитного договору за зниженою ставкою 0,76% в день процентів за користування кредитом на суму 851 грн. 20 коп.

У цей же день, 23.03.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» з використанням одноразового ідентифікатора укладено додатковий договір до договору №1610189 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електроннукомерцію», згідно яким сторони погодили продовження строку користування кредитом на 30 днів до 23.04.2021 за ставкою 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.35-36).

Таким чином відповідно до п.п. 4.1.1.-4.1.5. кредитного договору відбулося продовження строку користування кредитом за ініціативою відповідача на вказаних умовах.

23.04.2021, як вбачається з розрахунку заборгованості, виконаного первісним кредитором - ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (а.с. 36-38), відповідач оплати не здійснила і у подальшому інших платежів кредитору не вчиняла і свої зобов`язання перед кредитором щодо оплати нарахованих відсотків за користування кредитом і повернення тіла кредиту не виконала, угоди щодо пролонгації строку дії договору не укладала, в зв`язку з чим кредитор керуючись п.4.2.2.-4.2.5. кредитного договору з 23.04.2021 здійснив автопролонгацію дії договору на 90 календарних днів до 22.07.2021 з нарахуванням стандартної процентної ставки 1,90% в день.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного первісним кредитором, станом на 22.07.2021 ОСОБА_1 нараховано основний борг в розмірі 4 000,00 грн, проценти за зниженою ставкою - 851,20 грн, проценти за стандартною ставкою - 9 120,00 грн, та нею сплачено кредитору 851,20 грн, у тому числі в рахунок оплати процентів - 851,20 грн. Отже, борг за кредитним договором становить 13 120,00 грн (4 000 грн + 851,20 грн + 9 120,00 грн - 851,20 грн), з яких борг за тілом кредиту - 4 000 грн, борг за процентами - 9 120 грн (851,20 грн + 9 120 грн - 851,20 грн).

Підпунктом 6.1.3 кредитного договору передбачено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта.

Між ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» (далі - Фактор) та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - Клієнт) 20.10.2021 укладено Договір факторингу № 1, згідно з п. 21, 4.1 якого Клієнт зобов"язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов"язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора після підписання ними відповідного реєстру прав вимог (а.с. 7-9).

Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УМ Факторинг» підписано реєстр прав вимог №1 від 20.10.2021 про відступлення на умовах договору факторингу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитни договором №1610189 від 24.02.2021 із заборгованістю по тілу кредиту 4000 грн та по відсоткам 13120 грн (а.с. 99).

Твердження відповідача про те, що Витяг із реєстру прав вимоги №1 складений "заднім числом", тобто до укладення договору факторингу №1, спростовується матеріалами справи. Договір факторингу №1 укладено 20.10.2021, а Витяг із реєстру прав вимоги №1 складено 19.10.2022.

Відповідно допункту 12глави 11розділу IІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, витяг зі службового документа виготовляється, якщо немає необхідності виготовляти копію. Витяг оформлюється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: "витяг з наказу", "витяг з протоколу"; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) службового документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; відтворюється реквізит "Підпис" (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства.

Позивачем суду надано належно оформлений витяг (а.с. 99).

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченоу ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення ( відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, кредитний договір і додаткова угода були укладені в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в електронній формі, а тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що кредитний договір нею не укладався.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Наданий відповідачем ОСОБА_1 свій паспорт громадянина України у формі ІD-картки (а.с.68) виданий 26.05.2021, тобто після укладення 24.02.2021 кредитного договору, а тому зазначення у кредитному договорі реквізитів паспорту громадянина України у формі книжечки не свідчить, що відповідач не ідентифікований як боржник по вказаному кредитному договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З матеріалівсправи вбачається,що відповідачотримала кредитв ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА»,яке виконалосвої обов`язкиза електроннимдоговором №1610189 пронадання коштівна умовахспоживчого кредиту від 24.02.2021 та надало відповідачу кредит в сумі 4000,00 грн, однак відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим має заборгованість.

ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» відступилосвоє правовимоги позивачуТОВ «УМФАКТОРИНГ»,яке набулоправо грошовоївимоги довідповідача ОСОБА_1 за електроннимдоговором №1610189 від 24.02.2021 на підставі до договору факторингу № 1 від 20.10.2021.

Посилання відповідача на неповідомлення про відступлення права грошової вимоги не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, позичальник за договором № 1610189 від 24.02.2021 належним чином не сплачувала заборгованість ні новому, ні попередньому кредитору, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, саме по собі неотримання повідомлення позичальника про відступлення права вимоги, на що посилається відповідач, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Тому суд вважає доведеним існування договірних відносин між відповідачем ОСОБА_1 і ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та набуття позивачем ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» права вимоги до відповідача про стягнення боргу за тілом кредиту та відсотками за кредитними договором.

Водночас, та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за тілом кредиту і за відсотками.

Суд не погоджується з розрахунком заборгованості, наведеним позивачем у позовній заяві, так як при його здійсненні не враховано сплачені відповідачем кошти в сумі 851,20 грн на погашення відсотків за зниженою процентною ставкою, тоді як такі враховані у розрахунку виконаному первісним кредитором.

Не в повній мірі суд погоджується з наявним у справі розрахунком заборгованості, виконаним первісним кредитором, так як він здійснений за 149 днів користування кредитом з 24.02.2021 по 22.07.2021, тоді як згідно з п.4.2.5. кредитного договору загальна кількість автопролонгацій за цим договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в п.1.3 договору та періоди пролонгації). Тобто, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120 днів, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким, що настав.

За 120 календарних днів користування відповідачем кредитом з 24.02.2021 по 23.06.2021 заборгованість становила 10916 грн, з яких 4000 грн борг за тілом кредиту, 6916 борг за відсотками.

Щодо стягнення 640,14 грн упущеної вигоди, яку позивач обгрунтовував звітом про грошову оцінку грошового збитку, суд звертає увагу на те, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі договору факторингу №1 від 20.10.2021. При цьому, за п. 2.1 договору факторингу ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов"язується відступити ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Як слідує з реєстру прав вимог №1 від 20.10.2021, позивачу не відступалося право вимоги про відшкодування упущеної вигоди, а лише відступлено право вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000 грн та за відсотками в сумі 9120 грн (а.с. 99).

На підставі викладеного суд вважає, що заявлений ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ» позов до ОСОБА_2 підлягає часткому задоволенню, і підлягає стягненню з відповідача заборгованість за кредитним договором №1610189 від 24.02.2021 в розмірі 10 916 грн, з яких: 4000 грн - основна сума заборгованості за тілом кредиту, 6916 - заборгованість за відсотками.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 79,3% (10916 :13760,14 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 1967,43 грн (2 481 х 79,3%). Щодо стягнення витрат на проведення оцінки грошового збитку у розмірі 15 000,00 грн, суд, враховуючи відмову у задоволенні позову в частині стягнення упущеної вигоди, відмовляє у стягненні такого виду витрат.

Керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» (адреса: м.Київ,вул.Ризька буд.73-Г,офіс 7/1,ЄДРПОУ40274286) заборгованість за договором №1610189 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.02.2021 в розмірі 10 916 грн та судовий збір в розмірі 1967,43 грн, а всього стягнути з неї 12 883 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 43 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо всудовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 січня 2023 року.

Суддя І.М. Карпусь