Ухвала суду № 108574096, 25.01.2023, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1674/21

Провадження №2/382/62/23

У Х В А Л А

25 січня 2023 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин Київської області заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей з актового запису про народження дитини,

До суду надійшла заява позивача по справі про відвід судді Кисіль О.А. з даної заяви про відвід судді Кисіль О.А. вбачається, що в провадженні Яготинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за вказаним позовом.

Відповідно до статті 39 ЦПК України відвід повинен бути мотивованим, заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною першою статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною сьомою статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно ч.2,3 ст. 40 ЦПКУ питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Отже, нормами ЦПК України передбачено наявність процесуального права у сторін заявити відвід судді на стадії позовного провадження (Глава 3 ЦПК України).

Таким правом у цій справі він й скористався, подавши 22 грудня 2022 року, 29 грудня 2022 року, 05 січня 2023 року через підсистему «Електронний суд» заяву про відвід судді Кисіль О.А..

Як убачається з ухвали від 30 листопада 2022 року у справі 382/1674/21 призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в Яготинському районному суді Київської області, за адресою: м. Яготин по вул..Незалежності 67 Київської області о 09 годині 00 хвилин 06 лютого 2023 року.

Його три заяви про відвід судді Кисіль О.А. у цій справі від 22 грудня 2022 року, 29 грудня 2022 року, 05 січня 2023 року були розглянуті суддею Кисіль О.А. тільки 11 січня 2023 року шляхом постановлення ухвали суду від 11 січня 2023 року.

В ухвалі суду від 11 січня 2023 року суддя Кисіль О.А. зазначила, що «09.12.2022 року позивачем подано клопотання про забезпечення доказів по даній справі, яке судом призначено до розгляду на 10 годин 40 хвилин 21 грудня 2022 року, оскільки згідно акту від 21 грудня 2022 року щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інших умов, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи, з початку робочого дня до 16.43 відсутнє було електропостачання, тому в зв`язку з цим було знято з розгляду дане клопотання та призначено його до розгляду на 11 січня 2023 року.

Позивач в судове засідання не з`явився про день та час розгляду клопотання про забезпечення доказів повідомлений.

Представник відповідача звернувся із заявою розгляд клопотання про забезпечення доказів у його відсутність та вважає дане клопотання необгрунтованим.

Представник третьої особи звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутність.»

Відповідно до ч.2,3 ст.118 ЦПК України, заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Відповідно до Реєстру судових рішень цього числа 21 грудня 2022 року на коли був призначений судовий розгляд його заяви про забезпечення доказів від 09.12.2022 року суддею Кисіль О.А. виносилися судові рішення у справах.

Так суддя Кисіль О.А. в ухвалі суду від 11 січня 2022 року безсовісно, навмисно збрехала, що з початку робочого дня до 16.43 21 грудня 2023 року було відсутнє електропостачання, чим вчинила аморальний проступок, який несумісний з продовженням роботи на посаді судді, допустила поведінку, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема у питаннях моралі та дотримання інших норм суддівської етики і стандартів поведінки, що забезпечують суспільну довіру до суду.

Свідчить про низькі моральні якості судді Кисіль О.А., вказує на низьку оцінку ділових і професійних якостей при виконанні судді Кисіль О.А. трудових обов`язків, є порушенням суддею Кисіль О.А. суддівської присяги.

Свідчить про те, що суддя Кисіль О.А. робить все можливе для того, щоб відмовити йому у задоволені позову. Вказане свідчить про вибірковість правосуддя та завідоме надання одній зі сторін процесу переваги перед іншою.

Суддя Кисіль О.А. представник судової гілки влади показала, що може відкрито ігнорувати закони України, кричуща зневага до правосуддя.

Викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Кисіль О.А. під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи.

Свідчить про те, що суддя Кисіль О.А. прямо заінтересована у результаті розгляду справи.

Свідчить про повну втрату довіри до суду, правосвідомості, віри у справедливість, порядність правосуддя, державність України.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18, електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.

Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню.

Електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.

Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.

Отже, судове рішення формується в автоматизованій системі документообігу суду у день ухвалення судового рішення, і одразу ж судді, що входять до складу колегії, підписують його своїми електронними цифровими підписами. Далі через автоматизовану систему документообігу суду судове рішення автоматично надсилається до ЄДРСР для його подальшого оприлюднення.

Так, 21 грудня 2022 року електропостачання в приміщенні Яготинського районного суду Київської області не було припинене, автоматизована система документообігу суду працювала і ніщо не заважало судді Кисіль О.А. 21 грудня 2022 року розглянути його заяву про забезпечення доказів, яка до цього часу, ще й досі не розглянута.

У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод 1950 р., задекларовано, що кожен у вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень вказано, що розгляд справи в судовому засіданні повинен відповідати всім вимогам Конвенції, що гарантуватиме сторонам та суспільству дотримання мінімальних стандартів належним чином побудованого й справедливого судового процесу. Належний хід розгляду справи в судовому засіданні безпосередньо впливатиме на розуміння й сприйняття сторонами та суспільством ухваленого остаточного рішення. Це також повинно забезпечити суддю всіма елементами, необхідними для належної оцінки справи. Отже, належний розгляд справи в суді вирішальним чином позначається на якості судового рішення (пункт 29 Висновку).

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Європейський суд з прав людини у рішеннях неодноразово наголошував, що «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, пункт 26, рішення у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, пункт 53).

Вказані норми кореспондуються зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 7 вказаного Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, встановлено обов`язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Як наголошено у пункті 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати усіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. У Кодексі суддівської етики, затвердженому ХІ з`їздом суддів України 22 лютого 2013

року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Отже, особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством.

Належне здійснення правосуддя є обов`язком кожного судді. Обов`язок судді сумлінно виконувати покладені на нього обов`язки регламентований відповідними процесуальними законами і передбачає, зокрема, дотримання суддею порядку і строків розгляду судових справ, виготовлення судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпечення можливості реалізації учасниками судового процесу своїх процесуальних прав, у тому числі щодо участі в судових засіданнях та доступу до судових рішень у встановленому законом порядку.

Зазначені обов`язки судді є професійними стандартами, що формують ту модель поведінки, яку суддя повинен ставити собі за взірець і якої повинен дотримуватися. До основних універсальних міжнародних стандартів діяльності суддів належать: Основні принципи незалежності судових органів, ухвалені ООН у 1985 р.; Європейський статут судді від 20 березня 1993 р.; Європейська хартія про Закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 р., Загальна (універсальна) хартія судді, схвалена Міжнародною асоціацією суддів 17 листопада 1999 р.; Висновок № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи від 19 листопада 2002 р. щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності; Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 р.; численні висновки Консультативної ради європейських суддів та інші міжнародні документи. Ці міжнародні акти містять численні норми, що визначають роль суддів при вчиненні правосуддя. Саме правосуддя є найважливішою гарантією захисту принципів верховенства права та прав і свобод людини.

Так, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. (Постанова Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13.06.2017 року "Про незалежність судової влади").

Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок No 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів) .

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.(Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів). Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (Коментар до Кодексу суддівської етики).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява № 16695/04, пункт 28) Європейський суд з прав людини зазначив, що "відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад,

достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності". Схожих підходів Суд також дотримувався, зокрема, у справах Vaneyev v. Russia (заява № 78168/13), Љkrlj v. Croatia (заява № 32953/13), Cosmos Maritime Trading And Shipping Agency v Ukraine (заява № 53427/09) та Ghulyan v. Armenia (заява № 35443/13).

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя заявляє самовідвід з розгляду справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З врахуванням обґрунтованості його заяви про відвід судді Кисіль О.А. з підстав, передбачених ст.36 ЦПК України, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо обєктивності та неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду можливо прийти до переконання, що заява про відвід підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст.36,39,40 ЦПК України, просив його заяву про відвід судді Кисіль О.А. задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України потання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовільняє відвід, якщо доходить висновку про його обгрунтованість.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого судового засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не було відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, то вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було пропушено строки подання даної заяви про відвід судді, оскільки частина дій на які вказує позивач, щодо прийняття судом рішень мали місце до грудня 2022 року та січня 2023 року, а також частково вказує на обставини про які було вказано у заяві про відвід судді Кисіль О.А., що зареєстрована в канцелярії суду 12 січня 2023 року.

Отже, відповідно ухвали судді Яготинського райого суду Київської області від 01.02.2022 року відкрито провадження по даній справі.

Згідно ухвали Яготинського районного суду від 01 червня 2022 року по даній справі призначено судово-генетичну експертизу відповідно до клопотаня позивача по даній справі та зупинено провадження по даній справі.

На підставі ухвали судді Яготинського районного суду Киїіської області від 17 серпня 2022 року провадження по даній справі відновлено для розгляду клопотання експерта, котре складалось з питань зміни назви призначеної експертизи та зміни редакції запитання поставленого експерту, а також здійсненя позивачем орієнтовної вартості за проведене дослідження в розмірі 11300 грн..

Враховуючи, що позивачем подана заява про розгляд даного клопотання у його відсутність, а також відповідні листи неодноразово направлялись позивачу щодо вказаного клопотання експерта, а також враховуючи, що позивач є користувачем електронного суду по даній справі та йому відомо про клопотання експерта, проте не виконав зазначене експертом в клопотанні, оскільки саме позивач заявляв клопотання про призначення експертизи та зазначав її назву та визначав сам запитання, яке слід поставити експерту, як і несе зобов`язання щодо оплати даної експертизи.

Оскільки позивачем не виконано клопотання ескперта, ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року відновлено провадження по даній справі для розгляду справи по суті.

09.12.2022 року позивачем подано клопотання про забезпечення доказів по даній справі, яке судом призначено до розгляду на 10 годин 40 хвилин 21 грудня 2022 року, оскільки згідно акту від 21 грудня 2022 року щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інших умов, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи, з початку робочого дня до 16.43 відсутнє було електропостачання, тому в зв`язку з цим було знято з розгляду дане клопотання та призначено його до розгляду на 11 січня 2023 року.

Відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 30 листопада 2022 року призначено дану справі до судового розгляду з викликом сторін по справі.

Враховуючи викладене, перевіривши матеріали даної цивільної справи, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявник ґрунтує свої висновки на припущеннях та формальних міркуваннях, що не може бути законною підставою для відводу судді, а також те, що зазначені обставини в заяві про відвід судді Кисіль О.А. є надуманими, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, тому з огляду на вище викладене, заява про відвід головуючого судді задоволенню не підлягає.

У зв`язку із зазначеним дану справу слід передати до канцелярії Яготинського районного суду Київської області на автоматизований розподіл для визначення іншого судді в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, який вирішить питання про відвід судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40, 252, 253, 259-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Справу передати до канцелярії Яготинського районного суду Київської області на автоматизований розподіл для визначення іншого судді в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, який вирішить питання про відвід судді.

Суддя Кисіль О.А.