Рішення № 108571554, 21.11.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10526/21

Провадження № 2/761/4199/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Соломон О.М.,

за участі

відповідача: Вавілон Т.А. ,

представника відповідача: ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за пенею у розмірі 347 672,15 грн., а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 5 215,08 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Вавілон Т.А. звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 01.02.2013 року підписала Анкету-заяву №б/н. Крім того, 18.02.2019 року відповідач та АТ КБ «Приватбанк» підписали Додаткову угоду, відповідно до якої банк здійснює анулювання частини заборгованості, яка зазначена в п.1.2 Додаткової угоди, якщо клієнт здійснить платіж в розмірі та в строки вказані в п. 1.5.1 Додаткової угоди. Однак, відповідач порушив умови договору кредиту, не повернув отриманий кредит своєчасно. Таким чином, у зв`язку із порушенням умов договору, відповідач станом на 04.01.2021 року має заборгованість за пенею в розмірі 347 672,15 грн., а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

01.02.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що вимога про стягнення заборгованості пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором є безпідставною, оскільки у матеріалах справи відсутні Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів, пені, комісій, що містять підпис відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи Анкету-заяву, погодилась на сплату пені.

16.02.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі та зазначає, що сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови, відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківського вкладу. Дані Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Крім того, позивач зазначає, що підписуючи Додаткову угоду від 18.02.2019 року відповідач погодилась з вірністю нарахування відсотків та пені за договором кредитування, а також з розміром заборгованості за вказаним договором.

18.10.2022 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач заперечувала щодо долучення відповіді на відзив до матеріалів справи.

21.11.2022 року надійшли пояснення від представника позивача, в яких останні просить задовольнити позов.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та просили відмовити.

На підставі положень статті 223 ЦПК Украхїни суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність представника позивача.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши відповідача та її представника, врахуваши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.02.2013 року, на підставі Анкети-заяви Вавілон Т.А. , між сторонами було укладено договір № б/н (шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у позивача, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації), відповідно до умов анкети відповідач зазначила, що бажає оформити на своє ім`я карту «Gold».

Доказів отримання стороною відповідача особисто зазначеної вище картки, сторона позивача не надала.

При зверненні до суду з позовом, позивач зазначав, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань відповідачем в частині повернення грошових коштів, відповідач має заборгованість за пенею в сумі 347 672,15 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 01.02.2013 року, яка підписана Вавілон Т.А. відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги про стягнення заборгованості за пенею, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов відповідач розуміла та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин 01.02.2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (22.03.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 01.02.2013 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, з врахуванням встановленого в судовому засіданні, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 549 ЦК України, ст.ст. 4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2022 року

Суддя: Н.Г. Притула