Рішення № 108571248, 23.11.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/28457/21

пр. № 2/759/2018/22

23 листопада 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.;

при секретарі Істоміній О.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», 3-тя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 суму франшизи за полісом у розмірі 2500 грн., суму матеріального збитку у розмірі 54187,69 грн. та моральну шкоду у розмірі 35 000 грн. Також просить стягнути із відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» страхове відшкодування у розмірі 34931,92 грн., інфляційні збільшення суми боргу у розмірі 314,39 грн., 3% річних у розмірі 229,69 грн. та відсотки за користування чужими коштами у розмірі 1031,57 грн. Крім цього просить стягнути із відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.09.2021 року о 18:50 год. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по бульвару Щусєва в напрямку вул. Стеценко в м. Києві не дотримався безпечної дистанції, допустив зіткнення із задньою частиною транспортного засобу Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду по тій самій смузі для руху, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України та заподіяв транспортним засобам механічні пошкодження.

Між водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на місці ДТП було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.09.2021 року, відповідно до встановленого МТСБУ зразка та повідомлено про страхову подію страхові компанії, в яких з ними застрахована їх цивільно-правова відповідальність.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», що підстерджується наданим ним на місці ДТП полісом ОСЦПВВНТЗ серії ЕР № 204671316, згідно якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю на одного потерпілого становить 260 000 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 135 000 грн., розмір франшизи становить 2500 грн.

Враховуючи факт складання учасниками дорожньо-транспортної пригоди Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.09.2021 року у встановленому законом порядку та положень Розпорядження Держаної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 року № 698, максимальний розмір страхової виплати не перевищуватиме 50 000 грн.

21.09.2022 року позивач звернувася до ПрАТ «Страхова группа «ТАС» із заявою про настання страхової події.

Із відповіді ПрАТ «Страхова група «ТАС» вбачається, що 27.06.2021 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова група «ТАС» був укладений поліс ОСЦПВВНТЗ серії ЕР № 204671316, згідно якого забезпеченим транспортним засобом є Skoda Superb д.н.з. НОМЕР_1 , він-код - НОМЕР_3 . Далі зазначається, що згідно даних Центральної бази даних МТСБУ, станом на дату ДТП - 13.09.2021 року щодо транспортного засобу Chevrolet Aveo, що не є учасником згаданого ДТП, але має аналогічний він-код - НОМЕР_3 діяло два різні поліси ОСЦПВВНТЗ: зазначений вище серії ЕР № 204671316 укладений з ПрАТ «Страхова група «ТАС» та серії ЕР/203130654, укладений із АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», який, на думку ПрАТ «Страхова група «ТАС» діяв станом на 13.09.2021, у той час як укладений з ними поліс є нікчемним.

Не погоджуючись із відмовою страховика, позивач звернувся до суду.

Як вбачається із висновку експерта № 514/21 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 05.11.2021 року судовим експертом Ковалевим І.М., вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого результаті ДТП, яка сталась 13.09.2021, станом на дату проведення дослідження становить 88 819,61 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 13.09.2021 року станом на дату проведення дослідження становить 31 631,92 грн. Крім цього позивачем було оплачено послуги експерта за виготовлення зазначеного висновку на суму 2800 грн.

Таким чином загальна вартість матеріального збитку, завданого позивачу складає 91 619,61 грн., з яких 34 931,92 грн. має бути відшкодовано ПрАТ «Страхова група «ТАС», а інша частина в розмірі 56 687,69 грн. має бути відшкодовано ОСОБА_2 .

Також позивач зазначає, що з вини відповідача ОСОБА_2 було пошкоджено майно позивача, його транспортний засіб, у зв`язку з чим позивач та його сім`я були позбавлені можливості вести звичайний для них спосіб життя. Крім цього позивач пережив сильні душевні хвилювання, отримав негативні емоції та надмірне психологічне навантаження у зв`язку із необхідністю проведення ремонту автомобіля.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 35 000 грн.

Крім цього позивач просить стягнути із відповідачів інфляційне збільшення боргу в розмірі 314,39 грн., 3 % річних в розмірі 229,69 грн. та суму процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1031,57 грн.

Також позивач просив стягнути із відповідачів на свою користь судові витрати, що включають у себе судовий збір за подання позову у розмірі 908 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 6750 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.12.2021 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (т. 1 а.с. 100-101).

30.06.2022 року від представника відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» надійшов відзив, згідно якого він проти позову заперечує, посилаючись на те, що станом на 26.06.2021 року та станом на дату ДТП - 13.09.2021 року цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Superb д.н.з. НОМЕР_1 , він-код - НОМЕР_3 була застрахована в АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» відповідно до ЕР/203130654. У подальшому, 27.06.2021 року між ОСОБА_2 та АТ «Страхова група «ТАС» був укладений поліс ОСЦПВВНТЗ серії ЕР № 204671316. Таким чином на дату ДТП було укладено відразу два поліси. Враховуючи викладене, поліс ОСЦПВВНТЗ серії ЕР № 204671316 виданий АТ «Страхова група «ТАС» є нікчемним з моменту його укладення, тобто 13.09.2021 року даний поліс не діяв, а отже позовні вимоги до відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» є необґрунтованими та безпідставними. Крім цього зазначає, що наданий позивачем висновок експерта містить розрахунок вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля у якому враховано ПДВ, однак позивач зазначає, що не має обов`язку по сплаті ПДВ, оскільки позивачем не надано доказів здійснення ремонтних робіт у особи - платника ПДВ. Також зазначає, що згідно умов зазначеного полісу, сума страхової виплати має бути зменшена на 2500 грн., що становить франшизу. Крім цього представник відповідача зазначає, що у страховика не виникло обов`язку щодо сплати пені, 3 % річних та інфляційних витрат, оскільки позивач звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування лише 14.02.2022 року, а тому встановлений законом 90 -ти денний строк не сплинув. Також зазначалось, що нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності, а застосування індексу інфляції та стягнення 3 % річних не підлягає застосуванню до правовідносин, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Поміж іншого, заперечує проти задоволення позовних вимог у частині стягнення судових витрат та витрат на професійну правову допомогу (т. 1 а.с. 139-141).

30.08.2022 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому той заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що згадане вище Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.09.2021 року, складене водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є лише коротким звітом про обставини ДТП, а тому його вина у скоєнні ДТП не встановлена та ним не визнається. Крім цього він зазначив, що 13.09.2021 року водії - учасники зазначеної ДТП досягнули згоди щодо граничного розміру страхового відшкодування - 50 000 грн. Зазначає, що його цивільна відповідальність застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», що підтверджується полісом серії ЕР № 204671316 (т. 1 а.с. 123-135).

21.09.2022 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційного збільшення суми боргу, 3 % річних та процентів за користування чужими коштами, в якій позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 матеріальний збиток в розмірі 117 468,58 грн. та стягнути із відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» суму страхової виплати в розмірі 44 544,90 грн. Крім цього просив збільшити розмір витрат на професійну правову допомогу на 3000 грн., тобто просив стягнути 9750 грн. (т. 1 а.с. 178-183).

27.09.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на уточнені позовні вимоги зазначивши, що позивачем було пропущено строк на подання заяви про збільшення позовних вимог, заперечуючи проти задоволення позовних вимог із таких самих підстав, що зазначені у первісному відзиві (т. 1 а.с. 213-218). Також заявив клопотання про застосування позовної давності в один рік в частині стягнення інфляційного збільшення, 3 % річних та пені (т. 1 а.с. 220).

13.10.2022 року позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог у новій редакції, у якій він уточнив позовні вимоги та просив стягнути із відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 54 487,69 грн. та моральну шкоду в розмірі 35 000 грн., а всього просив стягнути 94 487,69 грн. Також із відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» просив стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 32 131,92 грн., нараховані кошти інфляційного збільшення суми боргу за час прострочення в розмірі 6738,84 грн., грошові кошти у якості 3 % річних в розмірі 982,44 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами за час прострочення у розмірі 4697,70 грн. та пеню у розмірі 9383,40 грн., а всього просив стягнути 53 928,20 грн. Також просив стягнути судовий збір та витрати на професійну правову допомогу (т.1 а.с. 236-241).

28.10.2022 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на уточнені позовні вимоги, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ті самі аргументи, що були викладені у первісному відзиві (т. 2 а.с. 12-24).

23.11.2022 року від позивача надійшла чергова заява про збільшення позовних вимог, у якій він просив стягнути із відповідача ОСОБА_2 матеріальний збиток в розмірі 59 487,69 грн. та моральну шкоду в розмірі 35 000 грн., а всього просив стягнути 94 487,69 грн. Також із відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» просив стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 32 131,92 грн., нараховані кошти інфляційного збільшення суми боргу за час прострочення в розмірі 8914,21 грн., грошові кошти у якості 3 % річних в розмірі 1127,70 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами за час прострочення у розмірі 6144,24 грн. та пеню у розмірі 11 804,30 грн., а всього просив стягнути 60 122,37 грн. Також просив стягнути судовий збір та витрати на професійну правову допомогу (а.с. 43-42).

Представник позивача та представник відповідача ОСОБА_2 до суду не прибули, подали заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача ПАТ "СГ "ТАС" та третя особа до суду не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином..

Суд, дослідивши матеріали справиЮ встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 20).

13.09.2021 року о 18:50 год. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по бульвару Щусєва в напрямку вул. Стеценко в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, допустив зіткнення із задньою частиною транспортного засобу Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду по тій самій смузі для руху, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України та заподіяв транспортним засобам механічні пошкодження.

Між водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на місці ДТП було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.09.2021 року, відповідно до встановленого МТСБУ зразка та повідомлено про страхову подію страхові компанії, в яких з ними застрахована їх обов`язкова цивільно-правова відповідальність. Водій ОСОБА_2 визнав свою вину в дорожньо-транспортній пригоді, що засвідчив своїм підписом (т. 1 а.с. 17).

Згідно зі ст. 33.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

У разі невиконання хоча б однієї з обов`язкових для Європротоколу умов, виклик співробітників Національної поліції України для оформлення ДТП є обов`язковий. Таким чином, Європротокол - це спрощена форма оформлення ДТП його учасниками без виклику патрульної поліції.

Таким чином, посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що матеріали справи не містять доказів його вини у ДТП, що сталася 13.09.2021р. суд до уваги не приймає, оскільки саме визнання ним своєї вини стало підставою для складання Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого МТСБУ зразка та оформлення ДТП його учасниками без виклику патрульної поліції.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», що підтверджується наданим ним на місці ДТП полісом ОСЦПВВНТЗ серії ЕР № 204671316, згідно якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю на одного потерпілого становить 260 000 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 135 000 грн., розмір франшизи становить 2500 грн. (т. 1 а.с. 19).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду України від 04 липня 2018 року за результатами розгляду справи N 755/18006/15-ц (провадження N 14-176цс18) щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність.

За змістом Закону України N 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і ст. 8 Закону N 85/96-ВР "Про страхування", що знайшло своє відображення у Дайджесті судової практики Верховного Суду у справах, пов`язаних зі страховими правовідносинами (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Враховуючи факт складання учасниками дорожньо-транспортної пригоди Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.09.2021 року у встановленому законом порядку та положень Розпорядження Держаної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 року № 698, максимальний розмір страхової виплати не перевищуватиме 50 000 грн.

21.09.2022 року позивач звернувася до ПрАТ «Страхова группа «ТАС» із заявою про настання страхової події (т. 1 а.с. 28).

Відповідно п. 36.1 ст. 36 Закону N 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону N 1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника, прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як вбачається із висновку експерта № 514/21 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 05.11.2021 року судовим експертом Ковалевим І.М., вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого результаті ДТП, яка сталась 13.09.2021, станом на дату проведення дослідження становить 88 819,61 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику авввтомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 13.09.2021 року станом на дату проведення дослідження становить 31 631,92 грн. Крім цього позивачем було оплачено послуги експерта за виготовлення зазначеного висновку на суму 2800 грн (т. 1 а.с. 31-66).

Відповідачем ПрАТ "Страхова група «ТАС» не виплачено страхове відшкодування, у зв`язку з тим, що думку страховика, поліс, що був укладений між ним та ОСОБА_2 є нікчемним, оскільки на момент його укладення ОСОБА_2 уже застрахував свою цивільно-правову відповідальність у АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» (поліс серії ЕР/203130654 (т. 1 а.с. 142).

Суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача із огляду на наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується.

Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Так, договір страхування може бути нікчемним або оспорюваним. Нікчемність договору страхування має місце, зокрема, у разі: недодержання письмової форми договору страхування; неповідомлення страхувальником страховика про те, що об`єкт уже застрахований. Законодавець не пов`язує нікчемність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з неподанням інформації страховиком про укладені договори до централізованої бази даних. Тобто, невиконання страховиком свого обов`язку щодо подання інформації про укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних не зумовлює його нікчемність.

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). До спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно витягу з Централізованої бази даних МТСБУ за полісом серії 203130654 у АТ «СГ Ю.БІ.АЙ - КООП» застраховано транспортний засіб Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_5 (VIN - код: НОМЕР_3 ) (т. 1 а.с. 73).

У той же час, за полісом № 204671316 у АТ «СГ «ТАС» вже застраховано транспортний засіб Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 19).

Таким чином, в розумінні статті 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України, вищезазначеними полісами були застраховані різні об`єкти страхування.

Крім того, доказів того, що ОСОБА_2 знав про наявність полісу серії 203130654 АТ «СГ Ю.БІ.АЙ - КООП» на придбаний ним транспортний засіб Skoda Superb та не повідомив про це страховика матеріали справи не містять.

Тому, підстав вважати, що поліс № 204671316 є нікчемним немає.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитківу результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначені ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з приписів ч. ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 року по справі N 924/675/17 зазначив, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи (фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи) або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт пошкодженого автомобіля, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ.

Розмір (коефіцієнт) зносу розраховується за порядком, передбаченим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України N 142/5/2092 від 24.11.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за N 1074/8395.

Відповідно до п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 вищевказаної Методики).

Згідно з пунктом 2.3 даної Методики, вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Згідно пункту 2.4 цієї Методики, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Позивачем документально підтверджено розмір витрат, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля, вартість якого визначена виконавцем робіт з урахуванням ПДВ.

З урахуванням правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2018 року у справі N 924/675/17, судом встановлено, що у ПАТ «Страхова група ТАС», у зв`язку з настанням страхового випадку виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, у зв`язку з понесенням витрат на оплату ремонту автомобіля, виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та франшизи 2500 грн. в сумі 32131,92грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 21 постанови Пленуму N 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", визначив, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, ч. 2 ст. 625 ЦК).

Отже, з положень діючого законодавства та роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вбачається, що виплата страхового відшкодування є зобов`язанням, зокрема, грошовим.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 і 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України N 1961-IV, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України N 1961-IV, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Із аналізу наведених норм та правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 р. у справі N 6-927цс16та від 07.06.2017 р. N 6-282цс17, вбачається, що несплата страховиком ПАТ «Стархова група «ТАС» страхового відшкодування у повному обсязі у передбачені законодавством строки, є неналежним виконанням грошового зобов`язання, внаслідок чого має місце прострочення виконання такого зобов`язання.

Посилання відповідача ПАТ "Страхова група "ТАС" на те, що підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних немає, оскільки позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування лише 14.02.2022р. суд вважає безпідставним, оскільки з відповіді ПАТ "Страхова група "ТАС" від 22.09.2021р. вбачається, що заява про виплату страхового відшкодування була подана 21.09.2021р. (т. 1 а.с. 29-30).

За таких обставин суд, перевіривши розрахунок, представлений позивачем встановив дійсний розмір пені за прострочення сплати страхового відшкодування, який складає 11 804,30 грн., сума інфляційних витрат - 8914,21 грн., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - 1127,70 грн., які підлягають стягненню з ПАТ «Стархова група «ТАС» на користь позивача.

В той же час суд не вбачає правових підстав для стягнення із відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки в даному випадку передбачена відповідальність страховика за неналежне виконання грошового зобов`язання шляхом стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 24 постанови від 01.03.2013 року N 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015 року у справі N 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхової виплати.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України у справі N 754/1114/15-ц від 14.02.2018 року та від 20.01.2016 року у справі N 6-2808цс15.

На підставі вищенаведених обставин і норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ОСОБА_2 повинен оплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою сумою в розмірі 59 487, 69 грн.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що доказів його вини у ДТП немає суд вважає безпідставним, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відтак, в даному випадку саме на відповідача покладається обов`язок доведення того факту, що шкоду позивачу завдано не з його вини.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ДТП відбулася не з його вини.

Крім того під час складання Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.09.2021 року зазначив, що він дійсно рухався по вул. Щусєва у напрямку вул. Стеценка та, не дотримавшись безпечної дистанції, допустив зіткнення із автомобілем ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 17).

Також позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 35 000 грн.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень п. 5 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р."Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" з послідуючими змінами: "... у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується".

Згідно п. 9 даної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, оскільки автомобіль позивача зазнав серйозних ушкоджень, у зв`язку з чим позивач втратив можливість ним користуватись.

Враховуючи суть позовних вимог, характер діяння відповідача, тяжкість вимушених змін у житті позивача, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд визначає розмір моральної шкоди в 10 000 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. ст. 316, 317, 319, 356, 358, 364, 367, 369, 377 ЦК України, ст. 6-13, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», 3-тя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група «ТАС", код ЄДРПОУ 30115243, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 страхове відшкодування в сумі 32 131 грн. 92 коп., пеню у розмірі 11 804 грн. 30 коп., 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 1 127 грн. 70 коп., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 8914 грн. 21 коп., а всього підлягає стягненню 53 978 грн. 13 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 матеріальну шкоду в розмірі 59 487 грн. 69 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група «ТАС", код ЄДРПОУ 30115243, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 судовий збір в розмірі 883 грн. 23 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 судовий збір у розмірі 1170 грн. 24 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Кириленко