Рішення № 108559548, 23.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року Справа № 160/16483/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільської митниці в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2022/000115/2 від 27.07.2022р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву указав, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

13.05.2020 року ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY LLC. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № HL/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №HW2021-4B від 30.04.21р.,№2022-2 від 31.08.2021, рахунку-фактури №HL2022-2B від 17.12.2021р. було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» товарів (мотоблоки, фрези до них).

Партія товарів поставлялась на умовах FOB CHONGQING згідно міжнародних торговельних правил ІНКОТЕРМС 2010.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, 26.07.2022 р. ТОВ ПК "ДТЗ", було задекларовано до Тернопільської митниці партію отриманих товарів-мотоблоків в кількості 235 шт., ґрунтофрез до мотоблоків в кількості 235 шт. на загальну суму 34122,00 дол.США. за електронною митною декларацією (ЕМД) №UA403030/2022/015668.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № HL/1 від 13.05.2020р.; додаток (специфікації) до нього №2021-4В від 30.04.21р., № 2022-2 від 31.08.2021, рахунок-фактура № HL2022-2В від 17.12.2021р.; пакувальний лист, сертифікат країни походження товару.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р.; залізничну накладну №002045 від 04.07.2022; рахунок №L50791 від 27.04.2022р.; довідку про транспортні витрати від 20.05.2022.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення наступного змісту:

«У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось).

Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи:

платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

рахунок -проформу;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією».

Листом № 261 від 26.07.2022р. ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: прайс-лист виробника, - комерційну пропозицію виробника.

27.07.2022 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2022/000115/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В оскаржуваному рішенні митниця зазначає наступні підстави для коригування:

1) Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, про що підтверджено доданим до митної декларації Лист відправника щодо помилки в інвойсі від 15.12.2021, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

каталоги, специфікації виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

2) Встановлено, що в інвойсі від 17.12.2021 № HL2022-2B вказана ціна товару, що відрізняється від прайс-листа виробника товару від 01.12.2021.та комерційної пропозиції від 01.12.2021. У вище наведених документах вказано, що вартість товару Мотоблок ДТЗ 570БН - 144 дол.США за одиницю.

3)Декларантом на вимогу митного органу надіслано прайс-лист та комерційну пропозицію від 01.12.2021, щодо ціни на товари на умовах поставки FOB Ningbo. По даній поставці перевезення здійснюється на умовах FOB CHONGQING.

Слід зазначити, що зазначені в Рішенні зауваження щодо наявності розбіжностей у наданих документах, які стали підставою для коригування митної вартості, в ході митного оформлення товару та під час проведення консультації до прийняття Рішення про коригування митницею декларанту не висувались, що підтверджується наданими до позову документами : повідомленням-вимогою митниці про надання додаткових документів, відповіддю підприємства від 15.07.2022 р. №1507 на запит митниці.

З документів, наданих до позовної заяви вбачається, що під час декларування товарів декларантом разом з ЕМД , а також додатково. в процесі митного оформлення до прийняття рішення про коригування митної вартості, надані документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 МКУ, а саме :

декларація митної вартості, в якій зазначені числові значення складових митної вартості;

інвойс №HL2022-2B;

платіжні доручення №705 від 23.09.2021,№760 від 23.10.2021,№851 від 15.12.2021, Заява на купівлю валюті №1011, які підтверджують факт оплати валютних коштів за поставлений товар;

комерційна пропозиція та прайс-лист виробника від 31.10.2021;

технічні характеристики товарів;

пакувальний лист на товари. Як додаток до інвойсу;

інвойс №L50791 від 27.04.2022 р. про сплату транспортних витрат;

акт виконаних робіт з перевезення контейнерів від 27.04.2022 р.,

платіжне доручення №98 від 20.05.2022 р. про сплату валютних коштів за інвойсом №L50791;

довідка Перевізника про транспортні витрати від 20.05.2022 р.

Контракт №HL/1, договір міжнародного морського перевезення №1510/912/2019, Специфікації №2021-4В, №2022-2 надавались митному органу раніше, під час митного оформлення за іншими ЕМД (№UA403030/2022/014018 від 18.07.2022 р.) і мались у наявності митного органу, про що свідчить відмітка «m» в графі 44 ЕМД.

Надані для митного оформлення документи не мали розбіжностей в числових значеннях складових митної вартості товару, які впливали на правильність її визначення і в своїй сукупності підтверджували визначену декларантом митну вартість.

Необґрунтованим є і посилання митниці на наявність помилки в інвойсі від 15.12.2021 оскільки інвойс №HL2022-2B датований 17.12.2021 р. Помилка в інвойсі мала місце при митному оформленні попередньої поставки за інвойсом №HL2022-2D від 15.12.2021 (ЕМД №UA403030/2022/014018 від 08.07.2022).

В запиті митниці про надання додаткових документів, зокрема каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару, відсутні будь які обґрунтування підстав надання додаткових документів, не зазначено які надані до ЕМД документи мають розбіжності , які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а тому вимога про надання додаткових документів протирічить положенням Митного кодексу України, є необґрунтованою та протиправною.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положення глави 8 Розділу 3 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховним Судом в постановах від 09.07.2020 по справі №804/5445/17,07.05.2020 по справі №520/2566/19, 29.01.19 по справі №804/441/18, від 18.12.18 по справі №821/289/18 зроблено наступний правовий висновок щодо положень частини 2 ст.53 МКУ:

"Частиною другою статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митному органу права направляти декларанту вимоги про надання додаткових документів.

Верховний Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості."

Крім того, однією із підстав коригування митної вартості митниця зазначає те, що «в інвойсі від 17.12.2021 № HL2022-2B вказана ціна товару, що відрізняється від прайс-листа виробника товару від 01.12.2021.та комерційної пропозиції від 01.12.2021. У вище наведених документах вказано, що вартість товару Мотоблок ДТЗ 570БН - 144 дол.США за одиницю.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано прайс-лист та комерційну пропозицію від 01.12.2021, щодо ціни на товари на умовах поставки FOB Ningbo. По даній поставці перевезення здійснюється на умовах FOB CHONGQING».

Зазначене зауваження не може бути підставою для коригування митної вартості в зв`язу з тим, що:

1) Таке зауваження митниці не висувалось декларанту під час митного оформлення товару, і було зазначено тільки в Рішенні про коригування , тобто фактично вже після прийняття митницею рішення про коригування

2) Прайс-лист та комерційна пропозиція не є основними документами відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів, а є лише довідником цін на товари та/або види послуг, які адресовані невизначеному колу покупців, і є пропозицією для потенційного покупця на придбання товару . Ціни .зазначені в цих документах можуть корегуватись під час укладання угоди про поставку як в бік збільшення так і зменшення ціни . Остаточно ціна одиниці товару визначається у договорі ( специфікації) на підставі якого здійснюється поставка товару. Жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Для підтвердження ціни товару, загальної вартості митниці надані Специфікація, інвойс, які містять узгоджену сторонами ціну товару.

Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом №HL/1 (п.3.5,3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство , в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року № 141-ІХ "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів"), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу. В повідомленні не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення.

Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв`язку з чим надання її є неможливим.

Верховний Суд України в постанові від 19.03.19 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Щодо ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, слід зазначити, що згідно з частиною 3 ст.53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ такий висновок не відноситься до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо ненадання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) та виписки з

бухгалтерської документації суд зазначає, що в оскаржуваному Рішенні митниця зазначає ,що декларантом не надано документи, що підтверджують митну вартість товару, зокрема рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписка з бухгалтерської документації.

Зазначене зауваження митниці не відповідає фактичним обставинам справи. Як вбачається з повідомлення митниці від 26.07.2022 р. митниця в ході процедури митного оформлення не вимагала від декларанта надання зазначених документів в якості додаткових.

Щодо ненадання товариством якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, слід зазначити, що твердження митниці про ненадання товариством якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, є безпідставним оскільки у самому твердженні митницею зазначено та пунктом 8 частини 2 статті 53 МКУ чітко визначено, що такі документи подаються у випадку, якщо страхування здійснювалось. В даному випадку страхування не здійснювалось, тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання протирічить означеній правовій нормі.

Твердження митниці про ненадання товариством за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару також є безпідставним, оскільки в процесі декларування спірної товарної партії товариством на підтвердження вартості товару було надано всі наявні документи, передбачені ч.2.3 ст.53 МКУ.

Надані документи у свої сукупності підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 53 МКУ надання означених документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці в даному випадку є наявність таких документів у декларанта. У декларанта відсутні інші платіжні та/або бухгалтерських документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання протирічить означеній правовій нормі.

Таким чином, ТОВ "ПК "ДТЗ" під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті54, частини третьої статті53 МК України, вбачається, що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Так, В гр. 33 спірного Рішення №UA403000/2022/0000115/2 від 27.07.2022р. відповідачем зазначено:

«У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою, зокрема: товар 1 за ЕМД від 06.06.2022 №UA110150/2022/005464 на рівні 2,52 дол. США/кг., товар 2 - за ЕМД від 06.06.2022 №UA110150/2022/005464 на рівні 2,21 дол. США/кг. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Листом від 26.07.2022 №261 декларантом повідомлено митний орган про відсутність інших додаткових документів. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару 1 взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах: товар 1 за ЕМД від 06.06.2022 № UA110150/2022/005464 на рівні 2,52 дол. США/кг.(216,72 дол.США/шт.), товар 2 - за ЕМД від 06.06.2022 №UA110150/2022/005464 на рівні 2,21 дол. США/кг (42,432 дол.США/шт).

Як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення митниці, у ньому зазначено лише дати раніше оформлених ЕМД, їх реєстраційний номер, порядковий номер зазначеного у них товару, рівень до якого скориговано митну вартість, метод за яким скориговано митну вартість. При цьому, в Рішенні не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведена торгова марка, технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива. посилання лише на раніше оформлену митну декларацію.

У ході консультацій, до прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, митницею представнику підприємства для ознайомлення, з метою можливості проведення аналізу розрахунку, не надавалась інформація та документи щодо товарів, раніше оформлених органами доходів та зборів, хоча в листі- відповіді на електронне повідомлення від митниці декларанту, підприємством заявлялась вимога про їх надання, що було проігноровано митним органом.

Верховний Суд, розглядаючи судові справи щодо оскарження аналогічних рішень митниці висловлює у своїх постановах, наступні правові висновки: «Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування». (Постанова від 22.04.2019 № 815/6242/17 ).

Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Приймаючи Рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий правовий висновок здійснений Верховним Судом України в постанові по справі № 21-127а15 від 31.03.2015.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у Постановах: від 30.01.2018р., по справі №813/7903/14, від 18.12.2018р., по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019р., по справі №815/6827/17, від 16.04.2019р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3067,81 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2022/000115/2 від 27.07.2022 р.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 3067,81 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова