Ухвала суду № 108558806, 12.01.2023, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 524/3377/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представника потерпілих ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115, частиною 3 статті 15, пунктом 1 частини 2 статті 115 КК України.

12 січня 2023 року прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У своєму клопотанні прокурор вказав, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років та, усвідомлюючи вищенаведену загрозу тривалого ув`язнення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_7 офіційно ніде не працюєвказане кримінальне правопорушення вчинене ним під час іспитового терміну, має не погашену судимість за злочин проти життя та здоров`я особи, продовжує злочинну діяльність. Окрім того, ОСОБА_7 відомо місце проживання потерпілих та свідків, а тому, як на думку прокурора, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, залякуючи їх з метою зміни ними показань у судовому засіданні. Інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку обвинуваченого. Так, особисте зобов`язання є занаднто м`яким запобіжним заходом з урахуванням особи обвинуваченого та таяжкості інкримінованого йому злочину; жодна особа не звернулась до суду з метою поручитись за обвинуваченого та такого прохання від нього самого не надходило; запбіжний захід у виді застави, як на думку прокурора неможливо застосувати, оскільки злочин вчинено проти життя та здоров`я особи; домашній арешт також неможливо застосувати, оскільки ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, тобто фактично не зайнятий суспільно-корисною працею.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому підстав.

Потерпілі та їх представник клопотання прокурора підтримали.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вказав, що його підзахисний не вчиняв жодних дій, які можуть свідчити про наявність ризиків, які передбачені статтею 177 КПК України та свідчать про необхідність продовження найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив суд обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1,п.5ч.2ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 28 липня 2022 року по 25 вересня 2022 року включно.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 22 вересня 2022 року по 20 листопада 2022 року включно.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 листопада 2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 17 листопада 2022 року по 15 січня 2023 року включно.

Судовий розгляд в справі не завершено.

Суд, вирішуючи питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, приходить до висновку, що встановлений судом ризик, а саме, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, не зник та не зменшився і на даний час. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, у разі визнання його винним йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п`ятнадцяти років. Суд бере також до уваги, що ОСОБА_7 не працевлаштований, а отже не має засобів для існування. Крім цього, не зменшився та не зник встановлений судом ризик того, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше судимий за вчинення умисного злочину, інкриміновані йому злочини вчинив під час перебігу іспитового строкуа отже, схильний до вчинення правопорушень.

На думку суду жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе унеможливити встановлені судом ризики. Домашній арешт, застава як і особисте зобов`язання, на думку суду, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, що йому загрожує, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого. Письмових зобов`язань інших осіб про поруку за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та його доставки до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів і ризики, передбачені ст.177 КПК України, є доведеними, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе їх унеможливити, з метою забезпечення виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов`язків, доцільно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підстави для обов`язкового визначення застави у відповідності до положень ч.3,ч.4статті 183 КПК України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 12 січня 2023 року по 12 березня 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 13 січня 2023 року.

ГоловуючаОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3