Ухвала суду № 108556749, 16.01.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2023 Справа №607/377/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 в м. Тернополі у відкритому судовому засіданні в залі суду під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 про обвинувачення за ч.3 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України,-

встановив:

Прокурор ОСОБА_3 подав клопотання, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Для забезпечення участі обвинуваченого у розгляді вищевказаного клопотання враховуючи неможливість забезпечення його явки за викликом, прокурор ОСОБА_3 звернувся також до суду із клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обгрунтовуючи клопотання зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Також у клопотанні прокурора про дозвіл на затримання зазначено наступне: «Так, метою застосування щодо ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбачених ст. 177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п.4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами застосування щодо ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.

Ризиком того, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона обвинувачується за вчинення особливо тяжкого злочину. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_5 у судові засідання, які відбулися 19.10.2022, 09.12.2022, 16.01.2023 в Тернопільському міськрайонному суді не прибув, про причини неявки не повідомив, що свідчить про те що, останній умисно ухиляється від органу досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що частина свідків йому відома, знає їхні місця проживання, з частиною підтримує дружні відносини, тому перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, з метою дачі ними неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань.

Поряд з цим, відповідно до положення ч.2 ст.23 КПК України, не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на ^ показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Також, ОСОБА_5 , особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

В разі застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими співучасниками злочину та свідками, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджанню ним в розгляді судом кримінального провадження у розумні строки.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків, необхідності обранні ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не можливості обрання до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Відомостей, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_5 , під вартою, на даний час не здобуто.

Окрім того, забезпечити явку у судове засідання для розгляду клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу неможливо, оскільки він умисно ухиляється від суду та його місцезнаходження невідоме.

За таких обставин вбачаються підстави для затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою приводу його в суд для участі у розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу.»

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив, що існують підстави для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак враховуючи те, що на даний час до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовані та місцеперебування його не відоме, з метою забезпечення його безпосередньої участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу необхідно отримати дозвіл на його затримання з метою приводу. Також прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на наявність відомостей про те, що останній відсутній за місцем проживання, його місцезнаходження на даний час невідоме.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні стосовно задоволення клопотання прокурора заперечила, вважає його передчасним, оскільки стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не вживались достатні заходи для доставки його до суду.

Суд ознайомившись зі змістом клопотань сторони обвинувачення, оглянувши наявні матеріали судового провадження дійшов наступного висновку.

На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно зі ст.188 КПК України, прокурор, має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

В свою чергу на підставі ст. 28, 318 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки; проведення судового розгляду у розумні строки забезпечує суд; судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

З журналів судових засідань вбачається, що ОСОБА_5 тривалий час систематично не з`являвся до суду. Крім того, не повідомляв про причини неявки. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 09 грудня 2022 року щодо ОСОБА_5 застосовано привід, однак останнього до суду не доставлено.

Як вбачається з рапорту оперуповноваженого УКР ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_6 від 16 січня 2023 року, ним здійснювались неодноразові виїзди за адресою реєстрації ОСОБА_5 , однак останній за вказаною адресою відсутній, його місцезнаходження невідоме. При спілкуванні з сусідами останні повідомили, що ОСОБА_5 відвідує дану адресу дуже рідко, із сусідами не спілкується. Також методом оперативного пошуку було встановлено 2 абонентські номери телефонів, якими користується ОСОБА_5 , однак станом на 12:00 год. 16 січня 2023 року дані абонентські номери знаходяться за межами дії оператора.

За таких обстави суд вважає, що ОСОБА_5 умисно не прибуває до суду та заздалегідь не повідомляє про причини, тобто порушує свої обов`язки передбачені ст.42 КПК України, і в такий спосіб перешкоджає здійсненню правосуддя.

Згідно ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України, що узгоджується із вимогами п.3 ч.2 ст. 183 КПК України. Наявність складу кримінального правопорушення у діяннях обвинуваченого підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, що слідує із реєстру матеріалів досудового розслідування.

Також доведено обставини котрі свідчать про існування ризиків визначених ст. 177 КПК України зокрема: а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п.4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами застосування щодо ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.

Ризиком того, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обвинувачується за вчинення особливо тяжкого злочину. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_5 у судові засідання, які відбулися 19.10.2022, 09.12.2022, 16.01.2023 року в Тернопільському міськрайонному суді не прибув, про причини неявки не повідомив, що свідчить про те що, останній умисно ухиляється від органу досудового розслідування.

Також, ОСОБА_5 , особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

Крім цього пунктом 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови) передбачено, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_5 узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де поміж іншого зазначено, що необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для тримання особи під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Європейський Суд також визнає, що, враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Однак слід врахувати, що метою надання дозволу на затримання обвинуваченого є саме забезпечення його явки для участі у вирішенні поданого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що безумовно не свідчить про вирішення вказаного клопотання на даному етап, а є рішенням суду, який створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_5 протягом тривалого часу ухиляється від явки до суду, тим самим перешкоджає здійсненню судового розгляду, існує реальна загроза, що обвинувачений буде і надалі переховуватися від суду, що призведе до затягування судового розгляду кримінального провадження та порушить права учасників кримінального провадження, на вирішення справи в розумні строки, крім цього перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідка чи вчинити інше кримінальне правопорушення, відтак наявні достатні підстави для надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про тримання під вартою, тому суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід задовільнити.

Крім того, відповідно до ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Оскільки, без участі обвинуваченого здійснити судовий розгляд неможливо, останній протягом тривалого часу не з`являється до суду та точне місце його перебування невідоме, тому суд вважає, що клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 в розшук слід задовольнити. За таких обставин, розгляд кримінального провадження необхідно зупинити до розшуку обвинуваченого.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 22, 28, 187,189,190,318КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовільнити.

Оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .

Судовий розгляд кримінального провадження №12016210010001265 стосовно ОСОБА_5 про обвинувачення за ч.3 ст.28 ч.1 ст.203-2 КК України, зупинити до його розшуку.

Надати дозвілна затриманняобвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з`явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.

Строк діїухвали закінчується17липня 2023 року в 23 год. 59 хв.

Контактні дані прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , адреса: вулиця Листопадова, 4, Тернопіль, Тернопільська область, 46002, номер телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Копію ухвали надіслати прокурору Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 для організації виконання і контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_1