Ухвала суду № 108555336, 24.01.2023, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/558/22

провадження №2/624/13/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області, у порядку письмового провадження, заяву позивача голови Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» Каніщева Сергія Георгійовича про відвід судді Крапівки Тетяни Валентинівни по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» в особі його голови Каніщева Сергія Георгійовича до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Долина Сонця», третьої особи Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання договорів оренди нікчемними, недійсними

в с т а н о в и в:

В провадженні Кегичівського районного суду Харківської області знаходиться зазначена справа.

Провадження у справі відкрито 25 жовтня 2022 року, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Наступне судове засідання у справі призначено на 07 лютого 2023 року.

23 січня 2023 року позивачем головою Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» Каніщевим С.Г. подано через канцелярію суду заяву про відвід судді Крапівки Т.В.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що має сумнів в компетентності судді, так як порушено строки відкриття провадження по справі, а саме за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 ЦПК України, але до суду подано позовну заяву у 16.09.2022 відкрито провадження 25.10.2022. Заявлені 2 клопотання позивачем не були розглянуті 17.01.2023. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, але представник співвідповідача подала заяву 16.01.2023 не направляючи сторонам дану заяву, про що підтвердила особисто 17.01.2023, але суддя не взяла до уваги даний факт. При розгляді справи №624/372/20 суддя брала участь у розгляді справи предметом спору якої була та сама земельна ділянка в розмірі 49,59 га, справа була затягнена та не розглядалася, суддя порушувала закон, визнала, що виглядає зацікавленою та упередженою, задовольнила відвід, а зараз при розгляді даної справи продовжує порушення закону та є неупередженою та має особисту привзяту поведінку до позивача, який не довіряє судді Крапівці Т.В. та заявляє відводи. Тобто відбувається фактично розгляд справи щодо об`єкта, а саме земельної ділянки в розмірі 49,59 га за участю судді Крапівки Т.В., яка раніше розглядала справу з аналогічним відповідачем та позивачем та задовольнила відвід. Задля попередження про можливий ризик розгляду даної справи упереджено і всупереч вимогам закону, та з метою, та необхідність антикорупційної перевірки судді, з метою та необхідності у військовий час кадрового оновлення судової системи і збереження факторів незалежності суддів від впливу на здійснення та розгляд справи по суті згідно законів України, та з урахуванням довіри до судової влади в Україні.

Суд, зваживши доводи заяви, перевіривши обґрунтованість наведених у ній даних, прийшов до наступного висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 2,3,4 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Поряд з цим, за нормами ч.5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється у нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до штатної чисельності у Кегичівському районному суді Харківської області передбачено три посади судді. Станом на 24 січня 2023 року фактично здійснюють правосуддя дві судді. З урахуванням викладеного та керуючись ч. 5 ст. 40 ЦПК України заява позивача про відвід судді вирішується суддею, що розглядає справу.

Згідно з ч.ч. 7, 8, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Підстави для відводу визначені ст. 36, 37 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статей 124, 126, 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Судом приймається до уваги, що право на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією ООН 27.07.2006 р. № 2006/23.

Суд (судді), зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи, в тому числі позивачів.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.

Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування. Чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.

Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 ЦПК України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, заявник не звільнений від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення з заявою про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про відвід, оскільки заявником не надано належних доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість судді у результаті розгляду справи, а також не надано доказів наявності інших обставин, що викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, інших підстав для відводу судді, передбачених ст.ст. 36 та 37 ЦПК України, судом також не встановлено.

Зазначені позивачем підстави для відводу судді по суті зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді в цій та іншій справі, що не може бути підставою відводу. Сторони наділено процесуальним правом оскарження ухвал суду окремо від рішення суду та/або правом подачі заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, шляхом включення таких заперечень до апеляційної скарги на рішення суду.

Підстави звернення із заявою про відвід судді є суб`єктивною оцінкою позивача та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного та не можуть оціночно визначатись стороною як сумніви в об`єктивності, неупередженості судді.

Крім того позивачем порушені строки заявлення відводу, передбачені ч. 3 ст. 39 ЦПК України, оскільки про прийняті процесуальні рішення позивач, його представник був вчасно повідомлений та у визначені законом строки відповідні заяви не надавав. Крім того, в останньому судовому засіданні, 17.01.2023, після з`ясування наявності відводів, представником позивача зазначено, що в неї та позивача відводів не має, складу цього суду довіряють. Порушення строків заявлення відводу є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 259-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви голови Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» Каніщева Сергія Георгійовича про відвід судді Крапівки Тетяни Валентинівни у цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» в особі його голови Каніщева Сергія Георгійовича до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Долина Сонця», третьої особи Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання договорів оренди нікчемними, недійсними - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Крапівка