Ухвала суду № 108554269, 23.01.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/718/23

Провадження № 4-с/204/8/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23січня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Мащук В.Ю., ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», на дії та рішення приватного виконавця під час виконання судового рішення, в порядку статті 447 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2023 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», на дії та рішення приватного виконавця під час виконання судового рішення, в порядку статті 447 ЦПК України.

Скарга передана судді 23 січня 2023 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2023 року відкрито провадження за скаргою.

Відповідно до поданої скарги ОСОБА_1 просила суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 2 виданого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська по цивільній справі № 2- 2284/2011 від 19.12.2013 р.

Суддя, ознайомившись з заявою скаржника, вивчивши матеріали скарги приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно дост. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розглядуцивільних і кримінальних справ, викладеними уп. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03червня 2016 року № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (п. 4 ч. 1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно дост. 34 ЗУ «Провиконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрали законної сили.

Згідно з п.6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, може застосовуватись судом, як захід забезпечення позову.

Системний та логічний аналіз зазначених норм у їх сукупності свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Розглядаючи скаргу на дії державного, приватного виконавця у порядку ст. 447-453 ЦПК України, суд ненаділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити «забезпечення скарги» шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом, оскільки провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію, а тому зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист або при оскарженні виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 2 виданого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська по цивільній справі № 2- 2284/2011 від 19.12.2013 р., не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.153 КПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 2 виданого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська по цивільній справі № 2- 2284/2011 від 19.12.2013 р. відмовити.

Ухвала може бути оскарженадо Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі протягом 15-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя В.Ю. Мащук