Ухвала суду № 108552736, 23.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.01.2023 р. справа № 914/2503/22

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали справи

за позовом:Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів;до відповідача: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:Національної академії наук України, м. Київ; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук Українипро:скасування державної реєстрації прав.

Представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.-прокурор;

від позивача: Смотрич Д.В. - представник;

від відповідача: Подлящук О.П. - представник;

від третьої особи: Пастернак П.І. адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Франківської окружної прокуратури м.Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Національної академії наук України, м.Київ, про скасування державної реєстрації прав.

Хід розгляду справи викладено в наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

05.01.2023 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23.01.2023 до 15:30, що відображено у протоколі судового засідання від 05.01.2023.

23.01.2023 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача через канцелярію суду подано пояснення щодо предмета спору б/н від 17.01.2023 (вх. № 1534/23 від 23.01.2023) та клопотання про витребування доказів б/н від 23.01.2023 (вх. № 1536/23 від 23.01.2023).

Представники прокуратури та позивача в підготовче засідання 23.01.2023 з`явилися, зазначили про неотримання від третьої особи поданих суду письмових пояснень щодо предмета спору та клопотання про витребування доказів, відтак просили суд відкласти підготовче засідання.

Представник відповідача взяв участь в підготовчому засіданні 23.01.2023 в режимі відеоконференції, не заперечив щодо клопотання Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України про витребування доказів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в підготовче засідання 23.01.2023 з`явився, підтримав подане клопотання про витребування доказів з підстав, що викладенні в такому клопотанні.

Розглянувши клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про витребування доказів б/н від 23.01.2023 (вх.№ 1536/23 від 23.01.2023), суд зазначає таке.

Відповідно до поданого клопотання заявник просить суд витребувати в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради матеріали реєстраційної справи щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:03:001:0049 по вул. Горбачевського, 19 у м. Львові та поновити строк на подання даного клопотання.

Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України стверджує, що матеріали зазначеної реєстраційної справи підтверджують всі обставини виникнення права власності та обставини щодо реєстрації речового права на спірну ділянку.

Посилаючись на норму ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням, третя особа зазначає, що докази що містяться в реєстраційній справі не можуть бути отримані нею самостійно, оскільки такі в силу закону надаються лише за ухвалою суду.

Згідно з ч.1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Враховуючи неможливість отримання доказів самостійно заявником, а також необхідність дослідження інформації, що може мати значення при розгляді справи, враховуючи приписи статей 74, 81 та п. 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про витребування доказів та витребувати в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради матеріали реєстраційної справи щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:03:001:0049 по вул. Горбачевського, 19 у м. Львові.

Щодо клопотання Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи що клопотання про витребування доказів заявником подано суду одночасно із поданням письмових пояснень -23.01.2023, в силу приписів норми ст.ст. 80, 81 ГПК України такий строк не є пропущений, відтак підстави для його поновлення відсутні.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч.2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави необхідності витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Беручи до уваги необхідність отримання судом витребуваних доказів, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 23.01.2023 представником відповідача заявлено усне клопотання про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Згідно з ч. 4 ст. 197 ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до п. 50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі Положення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Судом з`ясовано технічну можливість проведення судового засідання 09.02.2023 року в режимі відеоконференції.

Враховуючи, що право на участь в розгляді своєї справи гарантоване Конвенцією, Конституцією України та ГПК України, беручи до уваги впровадження обмежувальних заходів пов`язаних з введенням карантину на території України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника Національної академії наук України та провести судове засідання в режимі відеоконференції з урахуванням технічних можливостей у суді з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Керуючись ст. 2, 80, 81, 182, 183, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Задовольнити клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про витребування доказів б/н від 23.01.2023 (вх.№ 1536/23 від 23.01.2023).

2. Витребувати в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 299) матеріали реєстраційної справи щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:03:001:0049 по вул. Горбачевського, 19 у м. Львові.

3. Відкласти підготовче засідання на 09.02.23 об 11:00 год.

4. Задовольнити усне клопотання Національної академії наук України про участь в судовому засіданні у справі № 914/2503/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

5. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua/).

6. Забезпечити участь Національної академії наук України в судовому засіданні у справі № 914/2503/22, призначеному на 09.02.2023р. об 11:00год., в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021.

7. Попередити відповідача, що відповідно до п. 49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

8. Попередити відповідача, що відповідно до п. 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

9. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

10. Явка повноважних представників сторін та третьої особи в судове засідання обов`язкова.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

12. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

13. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

14. Суд звертається до учасників судового процесу із проханням зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та програмі «Електронний суд», які передбачають можливість обміну процесуальними документами між судом і учасниками процесу та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суддя Мазовіта А.Б.