Рішення № 108552697, 16.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2023 Справа № 914/1630/22

за позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Рома», Львівська обл., м. Рава-Руська,

про: стягнення заборгованості

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кравчук І.В.

Представники учасників справи:

від позивача: : не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до Приватного підприємства «Рома» про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 14.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №914/1630/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 07.11.2022.

У судовому засіданні 07.11.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 05.12.2022.

Ухвалою від 01.12.2022 суд переніс розгляд справи на 07.12.2022.

Ухвалою від 07.12.2022 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/1630/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.12.2022.

Через канцелярію Господарського суду 13.12.2022 до суду надійшло клопотання від позивача про приєднання доказів до матеріалів справи.

Докази долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 26.12.2022 суд закрив підготовче провадження у справі №914/1630/22. Розгляд справи №914/1630/22 по суті призначив на 16.01.2023.

У судове засідання 16.01.2023 представник позивача не з`явився.

У судове засідання 16.01.2023 представник відповідача не з`явився.

Суд зазначає, що про розгляд справи №914/1630/22 ПП «Рома» було відомо, адже поштові відправлення зі штрих-кодовими ідентифікаторами №7901414677030 та №7901414677048, якими на юридичну та поштову адресу відповідача направлялася ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала від 14.10.2022 відповідно, були вручені особисто представнику відповідач 25.10.2022 та 04.11.2022, що підтверджується наявними у матеріалах справи трекінгами з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта».

З огляду на викладене, враховуючи те, що адреса: 80316, Львівська обл., м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42а, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, а також зважаючи на отримання відповідачем ухвал по справі, суд доходить висновку, що в силу вимог ст. 242 ГПК України ПП «Рома» вважається таким, що належним чином повідомлене про розгляд справи.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 16.01.2023, визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

А тому, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, участь у судовому засідання є правом, а не обов`язком сторін, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.01.2023 за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 16.01.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ПП «РОМА» неналежним чином виконано зобов`язання за Договором про надання послуг №1 від 01.11.2019 року, у зв`язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 180 000, 00 грн.

Аргументи відповідача.

Відповідач, не скористався процесуальним правом, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, відзиву на позовну заяву не подав.

Відтак, суд вирішує справу за наявними у матеріалах справи доказами.

Обставини справи встановлені судом.

Відповідно до наказу ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 30.05.2002 №19 утворена Філія «Радехівський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор».

У матеріалах справи наявне Положення філії «Радехівський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», зі змісту якого вбачається, що вказана філія є відокремленим структурним підрозділом ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», який є позивачем у даній справі.

Першого листопада 2019 між філією «Радехівський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (позивач, виконавець) та ПП «Рома» (відповідач, замовник) укладено Договір про надання послуг №1 (надалі Договір 1), згідно із п. 1.1. якого виконавець зобов`язується на власній виробничій площадці надати послуги по розміщенню майна та робітників (будівельної техніки (згідно додатку №1), матеріальних ресурсів-сипучих матеріалів загальною кількістю не більше 300 тонн, та робочого інвентарю на площі 20 кв.м.

Відповідно до п.1.2. Договору місцезнаходження виробничої площадки (бази): Львівська обл., Кам`янка-Бузька, вул. Федьковича 70.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2. Договору ціна даного договору складається із щомісячних платежів, як плата за надані послуги в сумі 30 000,00 грн, в тому числі ПДВ 5 000, 00 грн. Вартість послуг є динамічна, якщо інше не погоджено письмово сторонами.

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки за надані послуги по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок виконавця після отримання замовником рахунків та Акту прийому-передачі наданих послуг, але не пізніше 5-ти днів з моменту отримання та підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.

Датою передачі послуг від виконавця замовнику вважається дата підписання Акту наданих послуг (п. 4.2. Договору).

Як передбачено п. 5.1. Договору послуги вважаються наданими після підписання Акту наданих послуг. Якщо інше не встановлено чинним законодавством та/або договором, строки надання послуг можуть змінюватися за згодою сторін шляхом підписання додаткових угод.

У додатку №1 до Договору сторони погодили перелік транспортних засобів замовника.

На виконання умов Договору виконавцем надано послуги на загальну суму 180 000, 00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме: Акт №1 від 30.11.2019 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 28.12.2019 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 31.01.2020 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 28.02.2020 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 31.03.2020 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 30.04.2020 року на суму 30 000, 00 грн.

Вказані Акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Позивач вказує, що відповідачем не було забезпечено належної оплати наданих послуг у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість в сумі 180 000, 00 грн.

Оцінка суду.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 01.11.2019 між філією «Радехівський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (позивач, виконавець) та ПП «Рома» (відповідач, замовник) укладено Договір про надання послуг №1 (надалі Договір 1), згідно із п. 1.1. якого виконавець зобов`язується на власній виробничій площадці надати послуги по розміщенню майна та робітників (будівельної техніки (згідно додатку №1), матеріальних ресурсів-сипучих матеріалів загальною кількістю не більше 300 тонн, та робочого інвентарю на площі 20 кв.м.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2. Договору ціна даного договору складається із щомісячних платежів, як плата за надані послуги в сумі 30 000,00 грн, в тому числі ПДВ 5 000, 00 грн. Вартість послуг є динамічна, якщо інше не погоджено письмово сторонами.

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки за надані послуги по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок виконавця після отримання замовником рахунків та Акту прийому-передачі наданих послуг, але не пізніше 5-ти днів з моменту отримання та підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.

Датою передачі послуг від виконавця замовнику вважається дата підписання Акту наданих послуг (п. 4.2. Договору).

Як передбачено п. 5.1. Договору послуги вважаються наданими після підписання Акту наданих послуг. Якщо інше не встановлено чинним законодавством та/або договором, строки надання послуг можуть змінюватися за згодою сторін шляхом підписання додаткових угод.

На виконання умов Договору виконавцем надано послуги на загальну суму 180 000, 00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а саме: Акт №1 від 30.11.2019 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 28.12.2019 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 31.01.2020 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 28.02.2020 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 31.03.2020 року на суму 30 000, 00 грн; Акт №1 від 30.04.2020 року на суму 30 000, 00 грн.

У ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження оплати послуг наданих на виконання умов Договору №1 від 01.11.2019 року, вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором, відтак, позовна вимога про стягнення 180 000, 00 грн боргу є обґрунтованою.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування вірогідності доказів, який на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Приватного підприємства «РОМА» про стягнення 180 000, 00 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 2700,00 грн покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Рома» (80316, Львівська обл., Львівський р-н, місто Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, будинок 42а; ідентифікаційний код 22357406) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, Львівська обл., місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 54; ідентифікаційний код 31978981) 180 000, 00 грн заборгованості та 2700,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2023.

Суддя Синчук М.М.