Рішення № 10855221, 20.08.2010, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 серпня 2010 року. Справа № 2-591/10

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська», Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

У С Т А Н О В И В:

07.04.2010 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, що 04.02.2005 року між КП «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська» та ОСОБА_1, яка володіє на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1, було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ст. 151 ЖК України, власники квартир зобовязані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. Згідно ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, власники квартир багатоквартирних будинків являються співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, і зобовязані брати участь у загальних витратах з утримання будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку. Такі ж самі положення містяться в розясненні Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України стосовно правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями від 01.03.2006 року.

Згідно ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України, встановлено, що власність зобовязує, і власник зобовязаний утримувати належне йому майно.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги” і п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 № 572, споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2.2.3 договору власник квартири взяла на себе зобовязання оплачувати надані житлово-комунальні послуги до 10 числа кожного місяця.

Відповідач не здійснювала оплату, в результаті чого виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка станом на 01.08.2009 року склала суму 1943.02 грн., що виникла внаслідок несплати за утримання будинку та прибудинкової території.

Сума заборгованості з оплати за утримання будинків та прибудинкових територій визначається згідно тарифів, затверджених рішенням Вільногірської міської ради, та встановлюється пропорційно розміру площі квартири., що перебуває у наймі чи у приватній власності.

На підставі викладеного та ст.ст. 151,156 ЖК України, ст.ст. 319, 322, 629 ЦК України, п.5 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572, ст.ст. 118-120 ЦПК України, позивач прохає стягнути на його користь з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги на загальну суму 1943.02 грн. та судові витрати 30.00 грн. з оплати інформаційно-технічного забезпечення

В судове засідання позивач свого представника не направив, але надав заяву з проханням розглядати справу за відсутності його представника, де зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, заперечень проти заочного розгляду справи не має.

Відповідач в судове засідання не зявилася, причину неявки не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не надала, але сама була повідомлена про місце, дату і час судового засідання належним чином, що підтверджується оголошенням про виклик в судове засідання відповідача, яке розміщене в газеті «Вісті Придніпровя» від 08.07.2010. З врахуванням заяви позивача, який не заперечував проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача, суд на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України на місці ухвалив розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідача, яка не зявилася в судове засідання без поважних причин.

Згідно довідки КП «Жилсервіс» № 498 від 16.02.2010 року, відповідач зареєстрована за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 разом з малолітньою донькою.

Згідно копії договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 676 від 04.02.2005 року, ОСОБА_1 зобовязалася оплачувати надані житлово-комунальні послуги в строк не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно витягу з особового рахунку № НОМЕР_1, відкритого на імя відповідача, станом на 01.08.09 року є заборгованість: 1943.02 грн. - за утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно рішення Вільногірської міської ради сесії пятого скликання № 1497-86/V від 28.12.2009 року, позивач звільнений від сплати судового збору (державного мита) за подачі позовних заяв або заяв про видачу судових наказів про стягнення заборгованості.

Згідно платіжного доручення № 193 від 23.03.2010 року позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.

Згідно платіжного доручення № 397 від 13.07.2010 року позивачем сплачено 100 грн. за розміщення в газеті «Вісті Придніпровя» оголошення про виклик в судове засідання відповідача.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту невиконання однією із сторін зобовязань за законом та за договором про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого виник борг з оплати спожитих послуг.

Суд приходить до висновків, що позивач та відповідач на підставі актів цивільного законодавства перебувають в фактичних договірних відносинах з надання комунальних послуг та оплати цих послуг. Позивач свої зобовязання виконав, відповідач свої зобовязання з оплати за спожиті комунальні послуги не виконала, внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем, який станом на 01.08.2009 року склав загальну суму 1943.02 грн.

Згідно ст. 151 ЖК України, власники квартир зобовязані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію.

Згідно ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги», п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.11,626 ЦК України цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства, а також виникають із договору, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобовязання.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.617 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 614 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. 3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 224 ЦПК України, 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, не суперечать фактичним обставинам справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат в виді: оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., оплати за розміщення в газеті «Вісті Придніпровя» оголошення про виклик в судове засідання відповідача 100.00 грн., та про стягнення на користь держави судового збору (державного мита) в сумі 51.00 грн., згідно ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88,209 ч.3, 212-215,218,222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, (інші дані відсутні) - на користь Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська", юридична адреса: м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. № 53, банківські реквізити: розрахунковий рахунок № 26007123085061 ДГРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ОКПО 20240048 2073.02 грн. (дві тисячі сімдесят три гривні 02 копійки) , із яких: 1943.02 грн. - заборгованість по сплаті за спожиті житлово-комунальні послуги, 30.00 грн. - в рахунок відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 100 грн. - відшкодування витрат з розміщення оголошення в газеті про виклик в судове засідання відповідача.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави України судові витрати в виді судового збору ( державне мито) 51.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення протягом трьох днів з часу виготовлення його в повному обсязі надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення позивачу та відповідачу.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.