Рішення № 108552155, 23.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2023Справа № 910/12384/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмежено відповідальністю "Капіталмістобуд" про стягнення 51 585,08 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2022 року Комунальне підприємство "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, посилаючись на те, що 22 липня 2021 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капіталмістобуд" (далі - Товариство) було укладено договір підряду на виконання робіт № 03/2207, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати передбачені цією угодою роботи. Оскільки Товариство взяті на себе зобов`язання не виконало, позивач, посилаючись на статті 15, 16, 525, 526, 625, 629, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 20, 193, Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача 49 950,00 грн основного боргу, а також 1 458,54 грн інфляційних втрат та 176,54 грн трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 листопада 2022 року зазначену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12384/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення Товариства про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 21 листопада 2022 року про відкриття провадження у справі № 910/12384/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03067, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 53.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству в зв`язку з відсутністю його за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Крім того, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 21 листопада 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте Товариство у встановлений строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2021 року між Підприємством та Товариством був укладений договір підряду на виконання робіт № 03/2207, за умовами якого останнє зобов`язалося виконати роботи по встановленню регуляторів температури гарячого водопостачання в підвалі житлового будинку по вулиці Машинобудівників, 1В у місті Вишневе Бучанського району Київської області, а позивач, у свою чергу, - прийняти й оплатити такі роботи в порядку і на умовах цієї угоди.

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2., 2.4. договору Товариство приступає до початку виконання робіт протягом 2-х календарних днів з моменту підписання сторонами цієї угоди. Датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття Підприємством за актом приймання виконаних підрядних робіт, що підписується сторонами після виконання відповідачем повного комплексу робіт. Товариство в односторонньому порядку може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення, шляхом письмового повідомлення Підприємства.

Згідно з пунктом 3.1. вказаного правочину загальна вартість робіт за цим договором становить 49 950,00 грн, у тому числі 8 325,00 грн ПДВ.

Пунктами 4.1. та 4.2. договору сторони обумовили порядок розрахунків: оплата робіт здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача. Розрахунок за виконані роботи здійснюється Підприємством на підставі акта виконаних робіт за формою: КБ-2в, а також довідки за формою: КБ-3, впродовж 10 календарних днів з моменту їх підписання.

Відповідно до пунктів 5.1.3. та 4.4.4. договору Підприємство має право відмовитися від даної угоди в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши Товариству виконану й прийняту позивачем частину робіт, крім випадків, передбачених цим договором. Відповідач зобов`язався передати позивачу закінчені роботи у порядку, передбаченому чинним законодавством України та договором.

За умовами пунктів 6.1. та 6.2. зазначеного правочину передача Товариством виконаних робіт (етапів, комплексів) і приймання їх Підприємством здійснюється за актами приймання виконаних підрядних робіт за формою: КБ-2в, та довідкою про вартість виконаних робіт за формою: КБ-3. Приховані роботи приймаються за актом огляду прихованих робіт. Складання (оформлення) документації щодо виконання робіт покладається на відповідача.

Згідно з пунктами 6.3. та 6.4. договору замовник протягом двох календарних днів з моменту отримання розглядає акт приймання виконаних підрядних робіт і підписує його, або надає відповідачу зауваження про недоліки в роботі та встановлює строк для їх виправлення. У разі неповернення Підприємством підписаного акта приймання виконаних Товариством робіт чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо виконаних робіт у визначений договором термін, такі роботи вважаються якісно виконаними і в повному обсязі прийнятими позивачем без зауважень, а акт приймання виконаних підрядних робіт - таким, що підписаний обома сторонами, та підлягає оплаті згідно пунктом 3.1. договору.

За умовами пунктів 10.1. та 10.2. договору він припиняє свою дію по закінченню строку, на який його укладено, але також може припинити свою дію достроково у випадках, передбачених його умовами.

Відповідно до пунктів 11.1. та 11.2. цієї угоди вона набуває чинності в день її підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року. Закінчення строку дії договору, його припинення, у тому числі шляхом розірвання, не звільняє сторін від необхідності повного виконання покладених на них обов`язків та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлено, що на виконання умов цієї угоди позивач згідно з платіжним дорученням від 22 липня 2021 року № 2362 сплатив на рахунок Товариства 49 950,00 грн.

Про належне виконання позивачем умов цього договору свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення замовником своїх зобов`язань за цим правочином.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що у визначений договором строк Товариство не виконало взятих на себе зобов`язань щодо здійснення робіт по встановленню регуляторів температури гарячого водопостачання та не направило позивачу актів здачі-приймання виконаних робіт.

15 грудня 2021 року позивач надіслав на адресу відповідача лист від 14 грудня 2021 року № 593 з вимогою виконати свої зобов`язання за вказаним договором, а у випадку невиконання - просив повернути кошти, сплачені за цим правочином.

Факт направлення вказаного листа підтверджується: описом вкладення в цінний лист, накладною та фіскальним чеком від 15 грудня 2021 року № 0813203251522, копії яких містяться в матеріалах даної справи.

Вказана вимога була отримана відповідачем 4 січня 2022 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 0813203251522, проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За частинами 2-4 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Правовий аналіз частин 2-4 статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Отже, залежно від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

За умовами частини 3 статті 651 ЦК України в разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зі змісту вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не розпочав роботи вчасно. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що Товариство взагалі приступило до виконання робіт.

Також судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів прийняття рішення відповідачем про уповільнення темпів чи зупинення виконання робіт.

Зі змісту листа від 14 грудня 2021 року № 593 вбачається, що в разі невиконання чи неможливості виконати обумовлені договором роботи Підприємство просило повернути сплачені за цим договором кошти.

Як передбачено частиною 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Положеннями частин 1, 3 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Дана норма застосовується за наявності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року в справі № 910/10156/17.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України.

Зважаючи на те, що даний договір був припинений і відповідач на момент ухвалення рішення не надав доказів, які свідчать про повернення 49 950,00 грн та не надав доказів фактично виконаних робіт, тому вказані грошові кошти підлягають поверненню Підприємству як безпідставно набуті. Відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 458,54 грн інфляційних втрат та 176,54 грн трьох процентів річних, нарахованих на суму 49 950,00 грн за період з 13 січня 2022 року по 24 лютого 2022 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2018 року в справі № 910/10156/17, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, здійснюються нарахування відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

За частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було зазначено судом, претензія від 14 грудня 2021 року № 593 отримана відповідачем 4 січня 2022 року, тому останнім днем для повернення коштів було 11 січня 2022 року.

Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним та відповідає вимогам чинного законодавства, а заявлений розмір інфляційних втрат не перевищує розраховану судом суму вказаної компенсаційної виплати, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Підприємства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Капіталмістобуд" (03067, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 53; ідентифікаційний номер 42593327) на користь Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, Київська область, Бучанський (Києво-Святошинський) район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 11; ідентифікаційний код 19417197) 49 950 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп., 1 458 (одну тисячу чотириста п`ятдесят вісім) грн 54 коп. інфляційних втрат, 176 (сто сімдесят шість) грн 54 коп. трьох процентів річних та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23 січня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко