Рішення № 108549245, 23.01.2023, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3451/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2023 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Літневської А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що нещодавно вона дізналась, що приватний виконавець Турський О.В.,

керуючись ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», виніс

постанову від 27.10.2021, винесену при примусовому виконанні

виконавчого напису № 78598 від 12.06.2021, яку видала приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна.

За виконавчим написом № 78598, виданого 12.06.2021 з позивачки зобов`язано стягнути на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість в розмірі 33 177,75 гривні. Позивачка, ознайомившись з постановою приватного виконавця вважає, що виконавчий напис № 78598, виданий 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. є таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного.

При розгляді та визначенні розміру грошової суми, яка зазначена у виконавчому написі, позивачка була позбавлена можливості взяти участь у вирішенні цього питання та була незаконно обмежена у праві заперечити (спростувати) розмір заборгованості.

Розмір заборгованості не є безспірним, а приватний нотаріус Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. не мала вчиняти виконавчий напис без підтвердження того, що заборгованість є безспірною та у зв`язку із тим, що норми, які давали нотаріусам право вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, були скасовані постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14).

Так, відповідно до п. 2 глави 12 Наказу Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5, виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, виконавчий напис не може існувати окремо від документа, який встановлює заборгованість та з приводу якої вчинено такий виконавчий напис.

Ні відповідач, ні нотаріус Грисюк О.В. жодного документу, який встановлював би заборгованість позивачки, не надали. Викладене вище дає всі підстави вважати, що грошова сума у розмірі 33177,75 грн. стягується з позивачки на підставі виконавчого напису нотаріуса № 78598 від 12.06.2021 незаконно та протиправно, чим порушує її право власності та право мирно володіти власним майном.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 78598 від 12.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною та стягнути на її користь понесені судові витрати.

На вказану позовну заяву відповідачем ТОВ «Вердикт-Капітал» було подано відзив, в якому сторона відповідача заявлені позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також вимогами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в МЮ України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 1.1. ч. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ч. 2 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 2.1. ч. 2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1., 3.3., 3.4. ч. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувана виникло право примусового стягнення боргу.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 . При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису також повинна бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат» ).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

За змістом п. 2.3 глави 16 розділу II Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.

Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно до 1.1. даної Глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У відповідності до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувана виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4).

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.6.1999 року № 1172.

З урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем: за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в Постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа №161/6092/18-ц.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У п. 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необгрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

За умовами п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні від 31.01.1992 № 2 оскаржується тільки відмова у вчиненні виконавчого напису, а правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оскаржена боржником лише в позовному порядку. При безспірності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. Крім того, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

При цьому Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 у справі № 6 158 цс15 також висловлена правова позиція, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Крім того, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

На вказаний відзив стороною позивача надано відповідь, в якій позивач вказує на наступне.

Відповідач у відзиві сам ж і зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом надання стягувачем документів, які згідно із переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Відповідач посилається на п.2.3. глави 16 розділу «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Відповідач зазначає, що він подавав нотаріусу документи, які підтверджують безспірність, однак не подає суду підтвердження цих слів, що знов підтверджує, що у відповідача немає таких документів. Це підтверджує, що позивач була позбавлена можливості взяти участь у вирішенні цього питання та була незаконно обмежена у праві заперечити (спростувати) розмір заборгованості. Розрахунок розміру заборгованості за кредитним договором зроблено відповідачем одноособово, без повідомлення позивача про наявність указаної заборгованості. Розмір заборгованості не є безспірним, а приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна не мала вчиняти виконавчий напис без підтвердження того, що заборгованість є безспірною та у зв`язку із тим, що норми, які давали нотаріусам право вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, були скасовані постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14).

Крім цього, відповідач ніяк не спростовує аргумент про те, що нотаріус виніс виконавчий напис по договору, що нотаріально не звірений, чим порушив законодавство, оскільки як вказав Верховний Суд України у постанові від 05 липня 2017 року в справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано незаконним та нечинним положення правової норми щодо можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, не посвідченому нотаріально.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2019 № 910/13233/17 зазначено, що в зв`язку з визнанням судом нечинною постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 до спірних правовідносин підлягала застосуванню постанова Кабінету Міністрів України про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів № 1172 у редакції від 29.11.2001.

Зі змісту наведених судових рішень вбачається, що з 22.02.2017 виконавчий напис може бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Оскаржуваний виконавчий напис № 78598 вчинений нотаріусом 12.06.2021, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) і за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору, а тому виконавчий напис має бути визнаний такий, який що не підлягає виконанню.

Про це навіть зазначає, Міністерство Юстиції України у інформаційному листі від 18.11.2020 № 37789/6-20, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 по справі № К/800/7651/17, визнано незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», у зв`язку з чим вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, суперечить чинному законодавству. Не дивлячись на це, нотаріуси і на сьогодні продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально. На цій підставі багато свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видані Міністерством юстиції України призупиняють чи анулюють.

Так, відповідно до результату запиту громадянина ОСОБА_2 щодо діяльності нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна Міністерство Юстиції України відповіло, що центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Києва) повідомило, що Наказом Міністерства юстиції України від 01.11.2021 № 3897/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі Комісія) від 25.10.2021 № 4 та на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, що завдало шкоди фізичним та юридичним особам, та набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні нею нотаріальних дій та неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 07.11.2005 за № 6014 на ім`я ОСОБА_3 , анульовано. Тобто, ОСОБА_3 не раз видавала виконавчі написи з порушенням законодавства.

Відповідно до єдиного державного реєстру судових рішень є такі судові рішення, якими визнано виконавчі написи, що зроблені ОСОБА_3 такими, що не підлягає виконанню: рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі № 188/1322/21; рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2021 року у справі № 703/2121/21; рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 29.11.2021 у справі № 572/2674/21 і подібних рішень ще багато.

Отже, приватний нотаріус не мала права вчиняти виконавчий напис про стягнення простроченої заборгованості, що випливає з кредитних відносин, оскільки кредитний договір нотаріально не посвідчувався, а також нотаріусом не перевірено безспірність заборгованості боржника перед кредитором, а також пройшло більше ніж 3 роки з моменту виникнення вимоги, що свідчить про порушення вимог законодавства про вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тому, позивач не зобов`язана подавати ці докази з поданням позовної заяви, тому всі аргументи, що наведені у клопотанні є безпідставними.

Сторона позивача вважає, що 5000 грн. є сумою, що відповідає обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу та співмірності послуг категоріям складності справи. Такі докази мають бути надані чи до закінчення судових дебатів, чи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За наведених обставин позивач просить задоволити позовні вимоги.

В судове засідання 23.01.2023 представник позивача - адвокат Самородова О.П. надала заяву, в якій просила справу розглянути в її відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити. Також, представник зазначила, що докази понесених витрат будуть подані протягом 5 днів.

Представник відповідача ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, судом належним чином та в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових документів на офіційну електронну адресу.

Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. в судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам, судом належним чином та в установленому законом порядку повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових документів на офіційну електронну адресу.

Третя особа приватний виконавець Турський О.В. в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, судом належним чином та в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових документів на офіційну електронну адресу.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги відзив на позовну заяву та відповідь на нього, приходить до наступного висновку.

Приватним виконавцем Турським О.В.,

на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», при примусовому виконанні виконавчого напису № 78598 від 12.06.2021, який видала приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, винесено постанову від 27.10.2021 (а.с.12).

За виконавчим написом № 78598, виданим 12.06.2021 з ОСОБА_1 зобов`язано стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 33177,75 грн. (а.с.11).

Підставою до стягнення стала додаткова угода № 1 до договору № 0880/00032001 від 13.10.2010 про відкриття банківського (карткового) поточного депозитного рахунку та обслуговування платіжної картки від 22.04.2011, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 (а.с.13).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України. Цим актом є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5.

Згідно ст. 87 ЗУ «По нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. Ст. 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів, а це: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціямине більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України 29.06.1999 №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи додано на обгрунтування документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусів ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Зазначеною постановою було внесено зміни до розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для отримання виконавчого напису нотаріуса кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Приватним нотаріусом Києво Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, не були чинними на час вчинення спірного виконавчого напису.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Дана правова позиція відображена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17.

Крім того, виконавчий напис приватного нотаріуса Києво Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. від 12.06.2021 про стягнення заборгованості є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскільки кредитназаборгованість неє безспірною,оспорюваний виконавчийнапис буввчинений зпорушенням вимогчинного законодавстваУкраїни,а тому,враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання розподілу судових витрат, та вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 256 258 ЦК України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 102, 106, 133, 137, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 78598 від 12.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Бондаренко