Постанова № 108542697, 23.01.2023, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/72/23

Провадження № 3/156/57/23

Рядок статзвіту 192

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 року смт Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бахаєв І.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного Управління ДПС у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки смт. Іваничі Іваничівського району Волинської області, мешканки АДРЕСА_1 , розлученої, продавчині у магазині ФОП ОСОБА_2 ,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

про права передбаченіст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції Україниособі роз`яснено,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

З протоколу № 001644/07-05/16/03-20-07-05 від 11.01.2023 року слідує, що продавець ОСОБА_1 , згідно з актом фактичної перевірки від 11.01.2023 року (бланк №002024), розрахункову операцію на суму 109,00 грн провела через РРО, проте покупцеві видала чек не встановленої форми (в чеку відсутні реквізити акцизної марки), чим порушила п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), відповідальність за що передбачена ч. 1ст. 155-1 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила обставини, викладені у протоколі, свою вину у вчиненому визнала, щиро розкаялася та просила суд суворо її не карати.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 1 КУпАПзавданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов`язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша з них, репресивно-каральна (або "штрафна"), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст.251КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.

Диспозицією ч. 1 ст.155-1КУпАП передбачено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою адміністративну відповідальність.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року(далі Закон №265/95-ВР).

Статтею 3 Закону України №265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.

ІV. Оцінка суду

Долучений до матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, тому є доказом у розумінні вимог ст. 251 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаногоправопорушення підтверджується:протоколом №001644/07-05/16/03-20-07-05 від 11.01.2023 року, копією акту фактичної перевірки № 002024 від 11.01.2023 року, копією наказу від 11.01.2023 року №45-п, копією х-звіту денного від 11.01.2023 року, копією фіскального чеку від 11.01.2023 року на суму 109,00 грн, копією реєстру реалізованих алкогольних напоїв за період з 27.01.2022 року по 07.01.2023 року, копією відомості перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 11.01.2023 року, усними поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників податкової служби щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до них, - суду не скеровувала.

Аналізуючи наведені докази та докази, здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суддя дійшов до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 , яке полягає у порушенні нею встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.

V. Накладення адміністративного стягнення

Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність порушниці ОСОБА_1 є щире каяття. Обставин, які б обтяжували відповідальність правопорушниці суддя не вбачає.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушниці (розлучена), ступінь її вини та майновий стан (працевлаштована); обставини, що пом`якшують відповідальність (щире каяття), відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, суддя вважає доцільним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме в сумі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таке покарання відповідає вимогам ст.33КУпАП та буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23КУпАП мети виховного впливу, виправлення правопорушниці і запобігання вчинення ним нових правопорушень.

VІ. Вирішення питання щодо судових витрат

Згідно вимог ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст.4Закону України«Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то суддя вважає необхідним стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень.

Керуючись ч. 1 ст. 155-1, ст.ст. 33, 34, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п ос т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 (двох) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 (тридцять чотири) гривні 00 копійок.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення їй цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушницею у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 68 (шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її ухвалення.

Постанова набирає законної сили після спливу встановленого строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя І. М. Бахаєв