Рішення № 108542536, 23.01.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6123/22

2/212/283/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді Пустовіт О.Г.., за участі секретаря судового засідання Голуб О.В., розглянувши за відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства«Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отриманих професійних захворювань,-

встановив:

У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що позивач з вересня 1997 по червень 2021 року працював у шкідливих та небезпечних умовах праці на посаді помічника машиніста екскаватора та машиністом екскаватора у Глеюватському кар`єрі Приватного акціонерного товариства«Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». Під час виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача, позивач підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів у зв`язку із чим отримав хронічні професійні захворювання: Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом у поєднанні з полірадикулонейропатією (L5, S1, C5, C6, C7) з вираженим порушенням біомеханіки хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопатковогоперіартрозу (ПФ другого ступеня), остеартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Висновком МСЕК від 13 жовтня 2022 року позивачу встановлено 65 % втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності. Позивач вважає, що підприємство відповідача не створило для нього належних, безпечних, нешкідливих умов праці, порушило норми охорони праці і тому він отримав професійне захворювання, внаслідок якого його постійно турбує стійких біль, обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта, оніміння кінцівок, утруднення рухів, задишка при невеликому навантаженні, сильний сухий кашель, зниження слуху на обидва вуха, а також він відчуває загальну слабкість в цілому. Через погане самопочуття, позивач змушений щороку проходити обов`язкове стаціонарне лікування, медичні огляди та обстеження, а також проводити відновлювальні процедури та лікування. Крім того, у зв`язку із отриманими професійними захворюваннями порушено нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, вести активний спосіб життя, а також через втрату роботи відчуває себе тягарем для родини, що також пригнічує позивача та створює почуття дискомфорту та розпачу. У зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої позивач оцінює в 225 000 грн., яку просив стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 11 листопада 2022 року судом відкрито провадження у справі та призначене розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі з матеріалами позовної заяви, яка отримана представником відповідача, про що свідчить підпис у поштовому повідомленні, однак відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.5ст.279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача на різних посадах, з 10 вересня 1997 року по 11 червня 2021 року. Звільнений 11 червня 2021 року у зв`язку з виходом на пенсію заст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 25 серпня 2022 року за № 1371, позивачу були встановлені професійні захворювання: Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом у поєднанні з полірадикулонейропатією (L5, S1, C5, C6, C7) з вираженим порушенням біомеханіки хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопатковогоперіартрозу (ПФ другого ступеня), остеартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 23 вересня 2022 року, проведеного на ПрАТ«ЦГЗК», встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання позивача: працюючи в Петрівському кар`єрі машиністом екскаватора, керував одноковшовим екскаватором під час виконання видобувних робіт. Навантажував гірничу масу у технологічний автотранспорт, розробляв гірничу масу, здійснював селективну розробку забою.

При цьому внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку руди, мавших місце порушень режимів експлуатації екскаваторів, підпадав під вплив підвищених рівнів виробничої загальної вібрації, підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

Пунктом 18 Акту визначено, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є:

Вібрація загальна транспортно-технологічна:

Еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 2 дБ перевищував допустимий рівень та складав 61 дБ при гранично допустимому 59 дБ згідно ДСН 3.36.039099 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».

Пил переважно фіброгенної дії:

Концентрація пилу з вмістом вільного кристалічного кремнію діоксиду (SiO2) від 10% до 70% в повітрі робочої зони перевищувала нормативне значення в 3,2 рази (6,4 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3) згідно до «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 №1596.

Згідно довідки МСЕК серія 12ААА від 13.10.2022 року позивачу первинно встановлено 65 % втрати працездатності за захворюванням: вібраційна хвороба50 %, ХОЗЛ15 %, з 03.10.2022 року до 01.11.2024 та ІІІ групу інвалідності.

У зв`язку з отриманими професійними захворюваннями та трудовим каліцтвом позивач неодноразово звертався до закладу медичного лікування, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Статтею 3Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 153КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 3 Закону УкраїниПро охорону праці, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідност.173КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч.2ст.153КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1КЗпП Українипередбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У зв`язку з тим, що відповідно до положеньст.237-1КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я через виникнення у нього професійних захворювань, спричинених негативними виробничими факторами, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількист.237-1КЗпП Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями ОСОБА_1 первинно встановлено втрата професійної працездатності 65 % та ІІІ групу інвалідності. Внаслідок чого позивач потребує медикаментозного лікування, його турбує стійких біль, обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта, оніміння кінцівок, кашель. Крім того, він відчуває слабкість, задишку, що призводить до негативних змін та зниження якості його життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди "№ 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань(фізичних,душевних,психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості,можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, стан здоров`я потерпілого, тяжкість та невідворотність вимушених змін її життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 190 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 225 000 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Відповідно дост.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1900 грн., оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст.153, 237-1 КЗпП України,Законом УкраїниПро охорону праці, ст. ст. 3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства«Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отриманих професійних захворювань - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства«Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 190 000 (сто дев`яносто тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства«Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", код ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Покровський район.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2023 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт