Рішення № 108541763, 11.01.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7634/22

Провадження № 2/357/653/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Пустовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Зараз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2022 року голова правління Кредитної спілки "Зараз" Микола Абрамський подав до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позов, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № КВ-00112/07-20/1412 від 13.07.2020 року у загальному розмірі 503 712 грн. 08 коп., частину суми нарахованого штрафу за неналежне виконання умов договору іпотеки у розмірі 250 000 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

І. Позиція сторін у справі.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що 13.07.2020 року між КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту № КВ-00112/07-20/1412. Відповідно до умов вказаного договору Позивач зобов`язався надати Відповідачу фінансовий кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 250 000, 00 грн. на цілі: створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником, в межах якого, позичальник може отримувати будь-які суми кредиту на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а кредитодавець зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлених цим кредитним договором. Плата за користування кредитом (проценти) встановлена у розмірі 42% відсотків річних. Сторонами погоджено механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом (що є однією з істотних умов договору для кредитодавця), який викладено в п. 7 кредитного договору. Даний механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом застосовується автоматично при наявності передбачених кредитним договором підстав для його застосування, є виключним наслідком неналежного виконання позичальником умов договору та діє до повного усунення позичальником порушень у виконанні зобов`язань. 13.07.2020 року позивачем на підставі доручення на перерахунок коштів відповідачеві безготівково надано транш за кредитною лінією у розмірі 250 000 грн. 00 коп.

Також з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № КВ-00112/07-20/1412, 13.07.2020 року між позивачем та відповідачем, укладено договір іпотеки реєстровий № 4287, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.

Відповідно до умов п. 2.1.6. ст. 2 договору іпотеки ОСОБА_1 зобов`язався - «не пізніше п`яти робочих днів від дати укладення цього Договору застрахувати Предмет іпотеки від ризиків випадкового знищення, пошкодження, або псування на суму що є втричі більшою за розмір основного зобов`язання за забезпеченими даним договором кредитними зобов`язаннями, зазначивши Іпотекодержателя вигодонабувачем у разі настання страхового випадку, розміром франшизи не більше 10 % та попереднім погодженням останнім умов такого страхування, здійснити передбачені договором страхування необхідні платежі та надати Іпотекодержателю відповідний договір страхування, у разі закінчення терміну дії договору страхування предмета іпотеки раніше, ніж закінчиться дія даного договору, застрахувати предмет іпотеки повторно за такими же умовами, тобто забезпечити застрахованість предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, пошкодження, або псування на суму, визначену згідно з Кредитним договором, зазначивши Іпотекодержателя вигодонабувачем у разі настання страхового випадку протягом дії даного договору». Відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Договору іпотеки, у разі порушення п. 2.1.6 договору, іпотекодавець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від заставної вартості предмета іпотеки за кожний день не укладення договору страхування предмета іпотеки.

При проведенні ревізійної перевірки кредитної справи ОСОБА_1 , позивачем виявлені допущені порушення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про іпотеку», п. 2.1.6. ст. 2 Договору іпотеки, а саме, не здійснення страхування предмета іпотеки в порушення вищезазначених норм. А тому, позивачем нараховано штраф відповідно до п. 3.3.2. Договору іпотеку розмірі 3 800 000 грн. 00 коп., проте розмір нарахованого штрафу значно перевищує розмір основного зобов`язання виконання якого забезпечено іпотекою, а тому позивач просить стягнути з відповідача частину нарахованого штрафу, що дорівнює розміру ліміту кредитної лінії за кредитним договором у розмірі 250 000,00 грн.

Позивач зазначає, що з 26.06.2021 року у зв`язку відмовою відповідача від виконання зобов`язань за кредитним договором, виданий позичальнику кредит визнаний кредитом з підвищеним ризиком, та до нього застосовано положення п. 7.1. кредитного договору. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору за період з 21.07.2020 року по 19.08.2022 року у ОСОБА_1 за кредитним договором № КВ-00112/07- 20/1412 від 13.07.2020 року, виникла заборгованість в розмірі 503 712 грн. 08 коп., яка складається: 247 192 грн. 48 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 256 519 грн. 60 коп. - загальна сума заборгованості за відсотками. А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 503 712 грн. 08 коп., частково нарахований штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки у розмірі 250 000 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

Заперечуючи позов, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не погодився з твердженнями позивача щодо односторонньої відмови ОСОБА_1 від виконання умов кредитного договору, оскільки ОСОБА_1 діяв відповідно до попередньої домовленості з позивачем, завчасно узгодивши з Кредитною спілкою «ЗАРАЗ», що у зв`язку з фінансовими труднощами не має змоги внести платіж саме за зазначений місяць та вже вніс зазначену оплату в повному обсязі, попередні оплати відповідачем було внесено протягом двох років вчасно та в повному обсязі. Відповідач зазначає, що рішення про визнання даного кредиту з підвищеним ризиком, не було повідомлено позичальнику та не узгоджено з ОСОБА_1 , внаслідок цього, нарахування відсотків за кредитом здійснювалося за підвищеною ставкою, в потрійному розмірі. Відповідач вказує, що він неодноразово звертався з письмовим зверненням до КС «ЗАРАЗ» із проханням надати інформацію щодо внесених оплат та стану кредиту, але кредитором дану вимогу було проігноровано. Відповідач заперечує належність розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, зазначає, що надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Проте, позивачем не надано суду таких бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними, а отже розрахунок заборгованості (503 712,08 грн.) не доведений. Також відповідач вказує, що не проігнорував вимогу договору іпотеки щодо укладення договору страхування, а навпаки, ОСОБА_1 письмово звертався до позивача з вимогою надати правовстановлюючі документи на предмет іпотеки для проведення процедури страхування. Від позивача відповіді не надійшло, що позбавило ОСОБА_1 можливості виконати вимоги договору іпотеки. Позивач, скориставшись ситуацією нарахував ОСОБА_1 штраф, однак відповідач вважає дану вимогу незаконною, оскільки саме позивачем не було надано ОСОБА_1 оригіналів документів, для укладення договору страхування, а тому вимога про стягнення штрафу не підлягає до задоволення. ОСОБА_1 , посилаючись на норми ЗУ від 15 березня 2022 року № 2120-ГХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» заперечив нарахування відсотків, неустойки (штраф, пеня) та інших платежів у період дії в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року. А тому, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Також, відповідачем подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що станом на 21.06.2022 року відповідачем було сплачено 204 400,00 грн. в рахунок погашення відсотків за користування кредитом з 24.08.2020 року по 21.06.2022 року, однак, позивач просить стягнути 256 519 грн. 60 коп. Відповідач звертає увагу, що у відповідності до пункту 1.4.1. кредитного договору, кредит надається строком на 24 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту, тобто з 13.07.2020 по 12.07.2022 року, і строк дії договору закінчився, проте позивачем нараховані відсотки по 19.08.2022 року. Відповідач посилається на пункти 48-55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12, згідно якої після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється в силу приписів ст.ст. 1048, 1054 ЦК України.

Крім наведених заперечень, відповідач зазначає, що у період дії карантину встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби COVID - 19, або/та у тридцяти денний строк після завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) позичальник звільняється від обов`язків сплатити кредитодавцю (позикодавцю) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. А тому, ОСОБА_1 зазначає, що відсотки в потрійному розмірі позивач неправомірно нарахував, як штрафну санкцію до відповідача, починаючи з 26.06.2021 року. Відповідач зазначив, що вимушений був узяти кредитні кошти у позивача не для відкриття чи проведення підприємницької діяльності, а з причини, погашення заборгованості, що виникла внаслідок витрачених коштів на лікування його померлої дружини ОСОБА_2 , в якої було онкологічне захворювання, а тому, відповідач вважає,, що зазначений кредит був споживчим.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 22.09.2022 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в загальному порядку, призначив справу до підготовчого засідання. (а.с. 42)

25.10.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 46-65) та клопотання про витребування доказів (а.с. 67-68)

09.11.2022 року на адресу суду надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи. (а.с. 74-75)

30.11.2022 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, призначення судово-економічної експертизи.

08.12.2022 року на адресу суду надійшло клопотання про витребування інформаційного листа щодо відомостей про сукупну вартість кредитного зобов`язання при укладенні договору № КВ-00112/07-20/1412 від 13.07.2020 року з відміткою про його ознайомлення (а.с. 83), заява про надання документів (а.с. 84), клопотання про призначення експертизи (а.с. 85)

13.12.2022 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача з додатками (а.с. 105-109), заява про надання протягом 5 днів після ухвалення рішення доказів, щодо понесених витрат на правову допомогу (а.с. 110)

13.12.2022 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.

23.12.2022 року на адресу суду надійшла заява відповідача про повернення витрат на правову допомогу (а.с. 144-148), клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (а.с. 150, 153-155)

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Базюченко А.О. позов не визнали.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані та надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 13.07.2020 року між Кредитною спілкою «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір про надання фінансового кредиту № КВ-00112/07-20/1412 (а.с. 13-15), згідно п. 1.1. якого кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 250 000,00 грн., в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути та сплатити проценти за користування кредитом та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строк, встановлених цим договором. Плата за користування кредитом становить 42 відсотки річних. Тип процентної ставки фіксована. Збільшення фіксованої процентної ставки за договором можливе за письмової згоди позичальника. Сторонами погоджено механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом (що є однією з істотних умов договору для кредитодавця), який викладено в п. 7 кредитного договору. Даний механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом застосовується автоматично при наявності передбачених кредитним договором підстав для його застосування, є виключним наслідком неналежного виконання позичальником умов договору та діє до повного усунення позичальником порушень у виконанні зобов`язань.

Згідно п. 1.4.1. кредитного договору кредит надається строком на 24 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту, тобто з 13.07.2020 по 13.07.2022 року.

У пункті 1.4.3. кредитного договору зазначено, що у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань з повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати пені, штрафів та інших нарахувань передбачених договором, дія договору продовжується до повного виконання позичальником зобов`язань, включаючи день фактичного та повного розрахунку. Після закінчення строку на який надано кредит, зазначеного в пункті 1.4.1. договору, відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі визначеному в п. 7.1. договору, пеня за неналежне виконання позичальником зобов`язань нараховується в розмірі визначеному в п. 9.2. договору до повного розрахунку за договором.

Згідно п.3.1. кредитного договору сторони домовилися про те, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, яким регламентовано періодичність, строки та розміри платежів за договором (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору. Додаток №1 до договору є діючим та не підлягає коригуванню виключно за умови його повного дотримання позичальником. У разі допущення позичальником порушень виконання графіку розрахунків, розмір щомісячно нарахованих відсотків змінюватиметься відповідно до абз.4 п. 1.1., п. 7.1. договору.

Сторони дійшли згоди про те, що у випадку порушення позичальником графіку розрахунків, а саме: ненадходження планового щомісячного платежу в повному обсязі та в строки передбачені графіком розрахунків, з наступного дня кредит за договором автоматично визнаватиметься кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту, кредитом з підвищеним ризиком відсотки за користування кредитом нараховуються в потрійному розмірі. від визначеної в п. 1.1. договору плати за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за період з 21.07.2020 року по 19.08.2022 року за Кредитним договором № КВ-00112/07- 20/1412 від 13.07.2020 року, у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 503 712 грн. 08 коп., яка складається: 247 192 грн. 48 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 256 519 грн. 60 коп. - загальна сума заборгованості за відсотками.

Встановлено, що з метою забезпечення основного зобов`язання, 13.07.2020 року було укладено договір іпотеки між КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 , який було посвідчено 13.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим № 4287 (а.с.17-18).

Згідно п. 1.1. зазначеного Договору іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов`язань за Кредитним договором № КВ-00112/07-20/1412 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №2 від 13 липня 2020 року, з будь-якими наступними змінами до нього щодо, своєчасного повернення фінансового кредиту у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 250 000,00 гривень, щомісячної сплати процентів за користування кредитом, відповідно до передбаченої Кредитним договором відсоткової ставки та взаємо погодженого сторонами механізму зміни відсоткової ставки (у разі наявності підстав його застосування), сплата комісій, пені та штрафу у випадках та розмірах, передбачених Кредитним договором, укладеним між іпотекодержателем та Іпотекодавцем, наступне нерухоме майно, яким є квартира АДРЕСА_1 , має наступний опис: складається з (двох) житлових кімнат, загальною площею 52,5 кв.м, житловою площею 28,1 кв.м.

Згідно п. 2.1.6. договору іпотеки Іпотекодавець зобов`язаний не пізніше п`яти робочих днів від дати укладення цього договору застрахувати предмет іпотеки від ризиків випадкового знищення, пошкодження, або псування на суму, що є втричі більшою за розмір основного зобов`язання за забезпеченими даним договором кредитними зобов`язаннями, зазначивши Іпотекодержателя вигодонабувачем у разі настання страхового випадку, з розміром франшизи не більше 10 відсотків та попереднім погодженням з останнім умов такого страхування, здійснити передбачені договором страхування необхідні платежі та надати Іпотекодержателю відповідний договір страхування, у разі закінчення терміну дії договору страхування предмета іпотеки раніше, ніж закінчиться дія даного договору, застрахувати предмет іпотеки повторно за такими же умовами, тобто забезпечити застрахованість предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, пошкодження, або псування на суму, визначену згідно з Кредитним договором, зазначивши Іпотекодержателя вигодонабувачем у разі настання страхового випадку протягом дії даного договору.

Відповідно до п.3.3.2 Договору іпотеки, у разі порушення п 2.1.6 Договору, Іпотекодавець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від заставної вартості предмета іпотеки за кожний день не укладення договору страхування предмета іпотеки.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Договору іпотеки - заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 500 000 грн. 00 коп.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором іпотеки, наданого позивачем, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за нарахованим штрафом за неналежне виконання п. 2. Договору іпотеки, нарахованому на підставі п. 3.3.2. Договору іпотеки в розмірі 3 800 000,00 грн.

При цьому, КС «Зараз» зазначає, що оскільки, розмір нарахованого штрафу за неналежне виконання умов Договору іпотеки значно перевищує розмір основного зобов`язання виконання якого забезпечено іпотекою, то позивач просить стягнути з відповідача частину нарахованого цього штрафу, що дорівнює розміру основного зобов`язання забезпеченого іпотекою, а саме: 250 000 грн. 00 коп.

Встановлено, що 07.07.2022 року ОСОБА_1 звертався із письмовою заявою до КС «Зараз», в якій повідомив про тимчасову неможливість здійснювати оплату по кредиту у зв`язку з виникненням тимчасових фінансових труднощів, просив призупинити нарахування відсотків, штрафів, пені за кредитним договором № КВ-00112/07-20/1412 від 13.07.2020 року, здійснити перерахунок суми загальної заборгованості та надати підтвердження фіксованої суми за кредитним договором, надати кредитні канікули строком на час дії воєнного стану та на 30 днів після завершення воєнного стану. (а.с. 96-97)

З відповіді за вих. № 607/22 від 22.07.2022 року на вказану заяву ОСОБА_1 , вбачається, що штрафи та пені за неналежне виконання умов кредитного договору № КВ-00112/07-20/1412 від 13.07.2020 року, яке розпочалось 26.06.2021 року та триває по теперішній час, не нараховувались, проте, кредитна спілка відмовила призупинення нарахування відсотків за користування кредитом, нарахованих відповідно до умов договору, вказавши, що відсутні встановлені нормами діючого законодавства та укладеними правочинами підстави, звернення в частині надання кредитних канікул за кредитним договором залишено без задоволення, у зв`язку із : неналежним виконанням зобов`язань протягом тривалого часу (з 26.06.2021 року); відхиленням пропозиції спілки щодо пролонгації терміну дії кредитного договору № КВ-00112/07-20/1412 від 13.07.2020 року та реструктуризації простроченої заборгованості шляхом продовження строку дії договору на один рік, відтермінування сплати наявної простроченої заборгованості на дату виконання основного зобов`язання; відсутністю обов`язку, встановленим будь-яким нормативним актом України, кредитора на надання кредитних канікул позичальникам; відсутності в кредитній спілці пропозицій відтермінування у розрахунках позичальників. Також зазначили, що відсутні підстави для задоволення звернення в частині здійснення перерахунку суми загальної заборгованості та її фіксування, оскільки відсутні підстави встановлені діючими нормативно-правовими актами України та укладеними між сторонами правочинами. Додатково повідомили про необхідність виконання зобов`язань за договором, внесення періодичних платежів зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та погашення основного зобов`язання. А також, зазначили, що при проведенні ревізійної перевірки кредитної справи, викликаної розглядом звернення ОСОБА_1 , спілкою виявлені порушення у виконанні умов договору іпотеки, а саме п. 2.1.6. договору іпотеки в частині надання іпотекодержателю договору страхування предмету іпотеки (а.с. 98-101).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Виходячи з положень частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.

За приписами ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було зазначено вище, 13.07.2020 року між КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту № КВ-00112/07-20/1412.

І як вбачається з графіку розрахунків (додаток № 1 до кредитного договору), яким встановлена періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів (відсотків) за користування кредитом (210 000 грн.), кінцевий термін погашення кредиту та відсотків - 13.07.2022 року. Вказаним графіком не передбачена періодичність погашення основної суми заборгованості, лише, зазначено, що 13.07.2022 року має бути сплачена і основна сума 250 000 грн.

Встановлено, що ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором було сплачено кошти на загальну суму 204 400,00 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджено матеріалами справи (а.с. 49-65).

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається що відповідачем було сплачено в рахунок погашення відсотків 201 592,48 грн., а по тілу кредиту 2807,52 грн. (а.с. 28).

Таким чином, за графіком розрахунків (додаток № 1 до кредитного договору) відповідач має заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами 8407,55 грн., а також, залишилася не погашеною основна сума кредиту (тіло) в розмірі 247192,48 грн.

Однак, як було встановлено судом, - з червня 2021 року, в зв`язку з порушенням відповідачем графіку розрахунку, тобто не вчасним погашення боргу, позивачем було розпочато нарахування ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом в потрійному розмірі, що передбачено п. 7.1. кредитного договору.

Таким чином, сплативши за кредитним договором відсотки на загальну суму 201 592, 48 грн., відповідачу нараховано ще до сплати 256 519,60 грн. відсотків, оскільки з 26 червня 2021р. позивач визнав кредит з підвищеним ризиком і нарахував, станом на 19.08.2022р., відсотки за користування кредитом в потрійному розмірі.

Відповідач заперечує правомірність такого нарахування відсотків в потрійному розмірі, вважаючи, таке нарахування штрафними санкціями і подвійною відповідальністю за порушення строків розрахунків за договором.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо ототожнення понять «штрафні санкції» та «відсотки за користування кредитними коштами». Оскільки, сторони кредитного договору, користуючись своїм правом, погодили в п. 1.1. та п. 7.1. порядок нарахування відсотків.

Згідно з п 3. ч.1 ст.3 ЦПК України, однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Підписанням кредитного договору, відповідач засвідчив факт ознайомлення його зі всіма його умовами, їх змістом та погодився з останніми. Відповідач не ставив питання про визнання даного кредитного договору чи окремих його умов (п.71.) недійсними.

Однак, в даному випадку, суд вважає, що нарахування позивачем ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом в потрійному розмірі, починаючи з 26.06.2021р. порушує права відповідача та вимоги чинного законодавства, оскільки пунктом 13 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України встановлено, що в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 (зі змінами) з 12.03.2020 р. на усій території України було встановлено карантин, який рішенням уряду неодноразово було продовжено зі встановленням певних обмежень, та зазначений карантин діяв як на період нарахування відсотків в потрійному розмірі, так і на період звернення позивача до суду з даним позовом.

Отже, дослідивши надані розрахунки та позиції учасників процесу, суд дійшов висновку, про існування у відповідача заборгованості по кредитному договору про надання фінансового кредиту № КВ-00112/07-20/1412, в розмірі 247 192,48 грн. (тіло кредиту), та за відсотками 8407,55 грн. (зобов`язання сплатити % за графіком розрахунків 210 000,03 грн. за мінусом 201 592,48 грн. фактично сплачених %). Таким чином, загальна сума боргу становить 255 600,03 грн. (247 192,48 грн. + 8407,55 грн.).

Однією з позовних вимог у даному спорі є стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу за неналежне виконання умов Договору іпотеки, укладеного між сторонами та посвідченого 13.07.2020р.

Позивач зазначає, що відповідач порушив п. 2.1.6. ст.2 Договору іпотеки, не застрахував предмет іпотеки, а тому у відповідності до п.п.3.3.2. п.3.2 Договору іпотеки іпотекодавець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1 % від заставної вартості предмета іпотеки за кожен день не укладення договору страхування предмета іпотеки.

Відповідач, заперечуючи дану вимогу та підстави нарахування штрафу зазначив, що не мав документів на предмет іпотеки для виконання умови договору щодо страхування предмету іпотеки та нарахування штрафу в період карантину і воєнного стану в державі порушує права відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні не погодився із запереченнями відповідача, вказавши, що саме на іпотекодавця покладено обов`язок застрахувати предмет іпотеки, попередньо погодивши свої дії з іпотекодержателем, але відповідач не звертався до позивача з будь-якими пропозиціями, не отримував документи на майно, проігнорував свій обов`язок. Також, представник позивача звертав увагу, що заборона застосовувати штрафні санкції в період дії карантинних заходів і воєнного стану стосується кредитних зобов`язань, а не всіх договірних зобов`язань.

Суд не погоджується з такою позицією сторони позивача, виходячи з наступного.

Договір Іпотеки від 13.07.2020р. було укладено між сторонами з метою забезпечення основного зобов`язання за кредитним договором № КВ-00112/07-20/1412 від 13.07.2020р. Саме в забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань було передано відповідачем в іпотеку майно, а тому, суд критично оцінює позицію позивача, що договірні зобов`язання сторін за іпотечним договором існують окремо/самостійно і не пов`язані з кредитними зобов`язаннями.

Відповідно до ст.1 Закону України Про іпотеку іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, суд вважає, що позивачем необгрунтовано період нарахування штрафу по 19.08.2022р. Кредит відповідач отримав на 24 місяці, до 13.07.2022р. Згідно п.1.1. Договору іпотеки, строки та порядок виконання основного зобов`язання, що забезпечене відповідно до Договору іпотеки, передбачені в Кредитному договорі.

Як зазначає позивач, в період проведення ревізійної перевірки кредитної справи відповідача, в липні 2022 року (дані з відповіді позивача за вих. № 607/22 від 22.07.2022) було виявлено відсутність страхування предмету іпотеки. Тобто, через 2 роки після виникнення у відповідача обов`язку щодо страхування предмету іпотеки, позивач виявив порушення такого зобов`язання та розрахував штраф, починаючи з 21.07.2020 року по 19.08.2022р., у розмірі 1 % від заставної вартості предмета іпотеки за кожен день не укладення договору страхування предмета іпотеки, хоча строк дії договру встановлено по 13.07.2022р.

Відповідно до п.33 Порядку і правил обов`язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №358 від 06 квітня 2011 року, передбачено, що договір обов`язкового страхування іпотеки укладається на строк дії іпотечного договору або на рік з щорічним продовженням його дії до моменту закінчення дії іпотечного договору.

Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) в період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби COVID - 19» від 16.06.2020р., зокрема, було доповнено пунктом 15 Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України.

В пункті 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України зазначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан.

Указами Президента України від 14.03.2022 за №133/2022, від 18.04.2022 за № 259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та ІНШІ ПЛАТЕЖІ, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду наведених вище норм, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 250 000 грн. за невиконання умови Договору іпотеки не підлягає до задоволення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 255 600 грн. 03 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 33,91 % (255 600,03 грн. х 100 : 753 712,08 грн.), судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача в розмірі 3833,75 грн. (11305,68 х 33,91 % : 100).

Керуючись ст. ст.ст.ст. 4, 10, 76, 81,89, 141, 259, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН : НОМЕР_1 ) / АДРЕСА_2 / на користь Кредитної спілки "Зараз" / ЄДРПОУ : 37716197, вул. Віктора Забіли, 5, Київ, 03039/ заборгованість за кредитним договором в сумі 255 600 грн. 03 коп. ( двісті п`ятдесят п`ять тисяч шістсот гривень три копійки) та судові витрати по справі в сумі 3833 грн. 75 коп. (три тисячі вісімсот тридцять три гривні сімдесят п`ять копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 20.01.2023 року.

Суддя О. Я. Ярмола