Рішення № 108534105, 23.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Справа № 160/16935/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.08.2022 року №045650013265 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно заяви від 02.06.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсію по втраті годувальника з 04.05.2021 року та виплатити утворену заборгованість.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, зокрема, 11.08.2022 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - померлого чоловіка ОСОБА_2 . Однак, рішенням від 19.08.2022 року №045650013265 пенсійним органом було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки позивачем до означеної заяви не надано документи, що підтверджують трудовий стаж під час перебування на утриманні померлого чоловіка.

Позивач, вважаючи таку відмову пенсійного органу протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 31.10.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 22.12.2022 року було залучено в якості співвідповідача у справі №160/16935/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечуючи проти позову, надало відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач-1 зазначив, що відповідно до положень статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV пенсія у зв`язку втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. При цьому, члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Крім того, відповідач-1 посилається на те, що всупереч вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 позивачем до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника не додано документів про підтвердження страхового стажу та про місце проживання (реєстрації) особи з годувальником за однією адресою.

Також відповідач-1 зазначив про правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які грунтуються на нормах чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення.

Крім того, відповідач-1 посилається на дискреційні повноваження пенсійного органу в питаннях призначення пенсії.

Зважаючи на викладене, відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомило.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 30.04.1968 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , про що було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 Дзержинським міським ЗАГС Донецької області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної РАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

02.06.2021 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Листом від 11.06.2021 року №0800-0303-9/40646 пенсійним органом було відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника, оскільки відсутні документи про стаж особи, якій призначається пенсія згідно підпункту 11 пункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1.

Не погоджуючись з такою відмовою пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом про встановлення факту її перебування на утриманні чоловіка.

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 16.06.2022 року у справі №205/7941/2021 позов задоволено та встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Означене рішення суду набрало законної сили 19.07.2022 року.

11.08.2022 року позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Програмним забезпеченням за принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії та документи, які були додані позивачем до заяви, передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.08.2022 року № 045650013265 позивача повідомлено, що йому відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки відсутній необхідний стаж.

Не погодившись з такою відмовою пенсійного органу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, відповідно до статті 5 якого цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим законом визначаються, зокрема, принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Приписами статті 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму ОСОБА_3 - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Отже, вказаною нормою права визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника - пенсіонера, призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, що були на його утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу.

Члени сім`ї, які вважаються непрацездатними, визначаються відповідно до частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Частиною 3 статті 36 Закону № 1058-IV визначено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, необхідною умовою для призначення зазначеним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею.

Відповідно до статті 38 Закону № 1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Тобто, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні та до яких, зокрема, відноситься дружина померлого годувальника, яка досягла пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-ІV.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника був висновок відповідача стосовно відсутності у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу, передбаченого ст.26 Закону України №1058-ІV.

Однак, суд вважає таку позицію відповідача-2 наслідком неправильного тлумачення Закону, оскільки за приписами статей 26, 38 Закону №1058-ІV підставою для віднесення члена сім`ї до категорії непрацездатної особи є факт досягнення такою особою пенсійного віку, а не наявність у неї страхового стажу. Таке поняття як "страховий стаж" є обов`язковою умовою стосовно годувальника, який помер, про що прямо зазначено законодавцем у статті 36 Закону №1058-ІV.

Таким чином, законодавець чітко розрізняє ці поняття і встановлює відповідні умови для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами статті 26 Закону №1058-ІV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Отже, саме 60 років і визначається як загальний пенсійний вік і для чоловіків, і для жінок.

Враховуючи, що станом на час звернення позивача за призначенням пенсії, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_4 (у даному спірному випадку) ОСОБА_1 досягла віку 72 років, тобто, пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV, а також у розумінні приписів частини 3 статті 36 Закону №1058-ІV вважається непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника - її чоловіка, а тому, позивач має право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а спірне рішення відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності у останнього страхового стажу є протиправним.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 9 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві посилається на протиправність рішення пенсійного органу, прийнятого 19.08.2022 року за № 045650013265 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 саме від 11.08.2022 року, а тому, позовна вимога про визнання протиправним та скасування спірного рішення в частині його прийняття, як зазначає позивач, згідно заяви від 02.06.2021 року задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про зобов`язання пенсійного органу призначити позивачу пенсію, суд зазначає наступне.

Так, пенсійним законодавством визначено, що призначення пенсії та підготовка документів для її виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, а тому, останні мають виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов`язати належний орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2022 року про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Щодо визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у даній справі, суд зазначає наступне.

Порядок приймання, оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846.

Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення за принципом екстериторіальності є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

З матеріалів справи слідує, що розгляд заяви та винесення спірного рішення за заявою позивача від 11.08.2022 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що призвело до порушення прав останнього, суд вважає за необхідне зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, як визначеним суб`єктом призначення.

При цьому, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приймалось спірне рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідачем-1 здійснено лише направлення ОСОБА_1 спірного рішення, яке було прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України Харківській області, про що свідчать матеріали справи.

Таким чином, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не вчинялось будь-яких дій та не приймалось жодних рішень, пов`язаних з розглядом заяви позивача від 11.08.2022 року, а отже, права ОСОБА_1 не були порушені відповідачем-1.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

З приводу розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підлягає сума 496,20 грн., сплата якої підтверджується квитанцією № 0.0.2712534294.1 від 19.10.2022 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.08.2022 року №045650013265 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2022 року про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань (майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23.01.2023 року.

Суддя І.О. Лозицька