Ухвала суду № 108532815, 19.01.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3230/22

Провадження № 1-кс/461/386/23

УХВАЛА

Іменем України

19.01.2023 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю представника заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 ,звернувся дослідчого суддіз клопотанням,в якомупросить скасуватиарешт,накладений ухвалоюслідчого суддівід 06.07.2022у справіза №461/3310/22(провадження№1-кс/461/2586/22),у межахкримінального провадження№22021000000000363від 22.10.2021,а самеарешт:автомобіля марки«Porshe»,модель «9113745»,2020року випуску,червоного кольору,№ двигуна НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 ; автомобіля марки «Toyota», модель «Land Cruiser 200 4461», 2012 року випуску, «чорного кольору, № двигуна НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_4 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 06.07.2022 накладено арешт на вищевказане майно та заборонено будь-якимсервісним центрамГоловного сервісногоцентру МВСУкраїни вчинятибудь-якідії,пов`язані ізпроведенням державноїреєстрації (перереєстрації,зняття зобліку,тощо)права власностіна зазначенерухоме майно(транспортнізасоби),окрім якза заявамиправоохоронних органів, Національногоагентства Україниз питаньвиявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів,а такожна виконаннядоговорів управлінняукладеними з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Заявник стверджує, що ухвала слідчого судді від 06.07.2022 є необґрунтованою та безпідставною, а вжиті заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні порушують права ОСОБА_5 на мирне володіння власним майном та підлягають скасуванню. Окрім того, заявник стверджує, що слідчим суддею при ухваленні рішення про накладення арешту не враховано наявність майнових прав на зазначене вище нерухоме майно у малолітніх дітей ОСОБА_5 та її чоловіка. Просить клопотання задоволити.

ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив таке задоволити.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо скасування арешту заперечив, зазначив, що ОСОБА_5 є власником транспортних засобів «Porshe», модель «911 3745» та «Toyota», модель «Land Cruiser 200 4461», відтак інтереси її чоловіка ОСОБА_6 в даному випадку не порушуються. Окрім того, прокурор стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що зазначені транспортні засоби були придбані за спільні кошти сім`ї. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення представника заявника та прокурора, дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим відділом Управління СБ України в Львівській області під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021000000000363 від 22.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.3 ст.209 КК України.

Ухвалою слідчого суддіГалицького районного суду м. Львова від 06.07.2022 у справі №461/3310/22, провадження №1-кс/461/2586/22, задоволено клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні заступник начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки ОСОБА_7 та накладено арешт на транспортний засіб марки «Porshe», модель «911 3745», 2020 року випуску, червоного кольору, № двигуна НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 та транспортний засіб марки «Toyota» модель «Land Cruiser 200 4461», 2012 року випуску, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_4 .

Із мотивувальної частини ухвали про арешт майна вбачається, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що арешт майна накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та застосування в майбутньому спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

28 березня 2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу /а.с.35-37/

Автомобіль марки «Porshe», модель «911 3745», 2020 року випуску, червоного кольору, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 . Право власності за ОСОБА_5 було зареєстровано 02.06.2020.

Автомобіль марки «Toyota», модель «Land Cruiser 200 4461», 2012 року випуску, «чорного кольору, № двигуна НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_4 , належить на праві власності ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 . Право власності за ОСОБА_5 було зареєстровано 08.07.2015.

Частиною 1 ст. 73 Сімейного кодексу України передбачено, що за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя дійшов висновку, що надані заявником докази підтверджують факт перебування рухомого майна у спільній сумісній власності подружжя, оскільки право власності на таке набуто ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Беззаперечних доказів того, що рухоме майно є особистою власністю ОСОБА_5 , наприклад, відповідного рішення суду чи нотаріально посвідченого договору, слідчому судді не надано.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, зважаючи на обставини справи та те, що слідчому судді стали відомі нові обставини, які виключають можливість існування накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна задоволити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 06.07.2022 у справі за №461/3310/22 (провадження №1-кс/461/2586/22), у межах кримінального провадження №22021000000000363 від 22.10.2021, а саме на:

транспортний засіб марки «Porshe», модель «911 3745», 2020 року випуску, червоного кольору, № двигуна НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 ;

транспортний засіб марки «Toyota», модель «Land Cruiser 200 4461», 2012 року випуску, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_4 .

Скасувати встановлену заборону для будь-яких сервісних центрів Головного сервісного центру МВС України вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, зняття з обліку, тощо) права з власності на зазначене рухоме майно (транспортні засоби), окрім як за заявами правоохоронних органів, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також на виконання договорів управління укладеними з Національним агентством країни з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлено 23.01.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1