Рішення № 108532389, 17.01.2023, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2237/22 Провадження № 2/304/103/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2023 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/2237/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його батьком ОСОБА_3 та внесення змін до актового запису про народження в книзі запису актів громадянського стану про народження № 56 від 08 жовтня 1997 року, замінивши запис у графі батько: « ОСОБА_2 » на запис: « ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він проживає в м. Перечин та давно знає сім`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які одружилися 26 вересня 1992 року. В силу життєвих обставин сталось так, що в нього були відносини з останньою в період зими 1996-1997 років та вони проживали разом. В подальшому вказані відносини не мали жодного продовження. Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, то запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень здійснено відповідно до свідоцтва про шлюб. Позивач також зазначає, що протягом всього часу, а саме з дня народження дитини і до листопада 2022 року, ОСОБА_4 нікому і нічого не говорила з приводу справжнього батька дитини, оскільки боялась суспільного осуду та нарікань. Проте, в листопаді 2022 року ОСОБА_4 призналась позивачу, що народжений в шлюбі її син ОСОБА_3 - біологічний син ОСОБА_1 . Останній перевірив вказану інформації і така підтвердилась висновком медико-генетичного центру «Мама Папа» № 36737 від 08 грудня 2022 року. Позивач вважає, що буде правильним щоб документи відповідали реальному стану речей. За наведений обставин просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03 січня 2023 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Разом із цим, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити.

Відповідач через канцелярію подав до суду заяву про те, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення позову. Разом із цим, просить суд розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) подала заяву про розгляд справи за її відсутності, з позовними вимогами згідна, заперечень не має.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначає, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначає, що не заперечує проти задоволення позовних вимог. Також зазначає, що дає згоду на внесення змін до актового запису про його народження, а саме щодо запису його батьком - ОСОБА_1 , при цьому просить залишити без змін його по батькові.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в цьому випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Перечинської райдержадміністрації Закарпатської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Перечин Перечинського району Закарпатської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 08 жовтня 1997 року зроблено відповідний актовий запис за № 56, та його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Як на час народження ОСОБА_3 , так і по теперішній час ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Позивач у позовній заяві ствердив, що він проживав спільно із ОСОБА_4 в період зими 1996-1997 років і в цей період - ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син - ОСОБА_3 , що не заперечувалося як відповідачем ОСОБА_2 , так і ОСОБА_4 в ході розгляду справи.

Відтак, позивач ОСОБА_1 стверджує, що є біологічним батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку медико-генетичного центру «Мама Папа» № 36737 від 08 грудня 2022 року за результатами експертного дослідження об`єктів молекулярно-генетичного дослідження, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність батьківства складає 99,99999993%.

При прийнятті рішення суд врахував таке.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно зі статтею 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України.

Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Відповідно до п. 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема, обов`язку з утримання дитини.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18).

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17 травня 2007 року у справі «Jevremovic v. Serbia» зазначив, що відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини.

За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Щодо того, що відповідно до ч. 2 ст. 129 СК України до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

Отже, законодавець у частині першій статті 20 СК України закріпив вичерпний перелік статей цього Кодексу і відповідно вимог, що випливають із сімейних відносин, до яких застосовується позовна давність. До цього переліку належить відповідно до частини другої статті 129 СК України вимога про визнання батьківства особою, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком.

Крім того, законодавець у частині другій статті 20 СК України передбачив субсидіарне застосування положень ЦК України, які стосуються позовної давності, до сімейних відносин у випадках, передбачених частиною першої статті 20 СК України.

Тому у випадках передбачених частиною другою статті 129 СК України мають застосовуватися правові приписи, закріплені в частині третій статті 267 ЦК України. Тобто, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. Без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції, що узгоджується з правовою позицією, визначеною у висновку Верховного Суду України у справі 161/7536/15-ц від 27 квітня 2017 року.

Заяви про застосування позовної давності під час судового розгляду спору відповідач не подавав.

Тому суд у цій справі не застосовує позовну давність до вимоги про визнання батьківства, заявленої в порядку статті 129 СК України.

Враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, а також, те, що факт визнання батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у справі доказами в їх сукупності, визнанням позивачем дитини своєю, а також визнанням позову відповідачем, таке визнання позову відповідачем не порушує законні права та інтереси третіх осіб і повністю відповідає інтересам дитини, тому суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Наказом Мінюсту України від 12 січня 2011 року № 96/5, який зареєстровано в Мінюсті України 14 січня 2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п. 1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Згідно з п. 2.16.4 Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

На підставі викладеного, а також врахувавши домку дитини ОСОБА_3 , який дав згоду на внесення змін до актового запису його батьком - ОСОБА_1 , при цьому просив залишити без змін його по батькові « ОСОБА_3 », суд вважає, що необхідно внести зміни до актового запису № 56 від 08 жовтня 1997 року, складеного відділом реєстрації актів громадянського стану Перечинської райдержадміністрації Закарпатської області, про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши у відомостях про батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище дитини змінити з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », а по батькові залишити без змін « ОСОБА_3 ». Відомості про батьківство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно виключити.

Також з відповідача підлягають стягненню судові витрати, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 289, 354-355 ЦПК України, ст. 121, 122, 128, 129, 134 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виключити з актового запису про народження дитини № 56, вчиненого 08 жовтня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Перечинської райдержадміністрації Закарпатської області, відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 56, вчиненого 08 жовтня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Перечинської райдержадміністрації Закарпатської області, змінивши наступні відомості:

- в графі «батько» вказати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2

Третя особа: ОСОБА_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 ; місце проживання: АДРЕСА_2

Третя особа: Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ), код ЄДРПОУ 25999080; місце знаходження: Закарпатська область, м. Перечин, вул. Ужгородська, № 43.

Головуюча: Гевці В. М.