Ухвала суду № 108532081, 17.01.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/301/23

Провадження № 1-кс/761/702/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , власника майна - ОСОБА_6 , представників володільців майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши клопотання прокурора ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000210000007 від 26.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 с. 212 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000210000007 від 26.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 с. 212 КК України, про арешт майна, а саме: купюри, схожі на готівкові грошові кошти, номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній кількості 200 (двісті) купюр, загальна сума яких становить 20 000 (двадцять тисяч) доларів США; флеш накопичувач чорного кольору з надписом «Transcend 4 GB» на якому містяться електроні документи.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000210000007 від 26.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 , ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, яке перебуває у провадженні другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до змісту клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» (код 37508931) у період з 01.01.2021 по 14.10.2022, діючи умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ухилились від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів в особливо великих розмірах використовуючи реквізити підприємств транзитно-конвертаційної спрямованості, серед яких: ТОВ «РОСАН АГРОРАЙЗ» (код 42893474), ТОВ «ФЛОРУМ» - нова назва ТОВ «ПЛАНЕТАСФЕРА» (код 42893469), ТОВ «ФІРМА ПРОМЕНАД АТЛАС» (код 42667131), відобразили в податковому кредиті операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, без їх фактичного постачання, чим завищили податковий кредит з податку на додану вартість, що підлягає декларуванню та сплаті до бюджету в сумі ПДВ 17 735 185 грн.

20.12.2022 на підставі ухвали судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2022 проведено обшук у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення з №1 по №27 групи приміщень № 238, під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено: купюри, схожі на готівкові грошові кошти, номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній кількості 200 (двісті) купюр, загальна сума яких становить 20 000 (двадцять тисяч) доларів США; флеш накопичувач чорного кольору з надписом «Transcend 4 GB» на якому містяться електроні документи, що мають значення у кримінальному провадженні

21.12.2022 винесено постанову про визнання речовими доказами та долучено до кримінального провадження речі та документи вилучені в ході обшуку за адресою м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з №1 по №27 групи приміщень № 238.

Далі прокурор у клопотанні зазначає, що вилучені під час обшуку речі та документи, за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежитлові приміщення з №1 по №27 групи приміщень № 238, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 98 КПК України можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 , ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, а також можуть бути використанні при складанні аналітичного продукту, проведення податкової перевірки та проведенні судово-економічної експертизи фінансово-господарської діяльності ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н».

Враховуючи вказане, з метою належного зберігання речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вилучене майно.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів викладених у ньому і просив задовольнити. Зазначив, що грошові кошти знайдені не на робочому місці, а в комірці приміщення. При цьому, на думку прокурора, є підстави вважати, що вилучені кошти це «чорна каса». Зазначив, що під час обшуку органу досудового розслідування не було надано документи на підтвердження права власності на майно.

Прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав з мотивів викладених у ньому і просив задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти. Вказував, що приміщення, де проводився обшук, належить ОСОБА_6 на праві приватної власності і частина здається в оренду, однак зазначена комірка де було вилучено грошові кошти, в оренду не здавалась, а використовувалась ОСОБА_6 для своїх потреб. Зокрема, ОСОБА_6 там зберігала свої власні кошти, оскільки у цьому приміщенні знаходиться сейф, тобто приміщення обладнане для зберігання грошових коштів. Вказував, що ОСОБА_6 є приватним підприємцем і отримує великий дохід, зокрема її дохід у 2020 році становив 1 мільйон гривень, а у 2021 році понад 1 мільйон гривень, мала дохід від продажу нерухомого майна у сумі понад 8 мільйонів гривень, тобто вона мала законні джерела доходу і мала змогу заощадити вказану суму. Зазначав, що ОСОБА_6 не є учасником або бенефіціаром ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», до господарської діяльності вказаного товариства стосунку не має. При цьому звертав увагу, що прокурором не доведено факт отримання грошових коштів злочинним шляхом, а постанова про визнання грошей речовими доказами необґрунтована, оскільки це особисті кошти ОСОБА_6 , які не стосуються обставин кримінального провадження. Також зазначив, що, на його думку, аналітичне дослідження не містить підстав для висновків про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України, водночас ОСОБА_6 у вказаному аналітичному дослідженні не згадується взагалі. В ході судового розгляду подав до суду письмові заперечення та доповнення до них. Просив відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти.

Представник власника майна ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н» - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказуючи на його безпідставність. Стверджував, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку відмовлено в наданні дозволу на вилучення грошових коштів та флеш-носіїв, отже, на думку адвоката, зазначене у клопотанні прокурора майно є недопустимими доказами. Крім того, просив слідчого суддю звернути увагу, що огляд флеш накопичувача проводився без залучення спеціаліста, вимоги ст. 168 КПК України не дотримано. При цьому адвокат ОСОБА_8 стверджував, що інформація, яка міститься на вилученому флеш-накопичувачі не має значення для кримінального провадження. На уточнююче запитання повідомив, що йому невідомо, кому належать вилучені в ході обшуку грошові кошти.

Власник майна ОСОБА_6 підтримала свого представника і пояснила, що приміщення належить їй, коміркою, де вилучені грошові кошти, вона користувалась самостійно, там є сейф в якому вона зберігала власні грошові кошти в сумі 20000 доларів США та 50000 гривень, оскільки вважала це безпечним місцем. Також вказала, що решту приміщень вона здає в оренду різним суб`єктам господарювання, в тому числі частину приміщень вона здає в оренду ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н».

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження слідчий суддя вважає, що воно підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту частини зазначеного в клопотанні прокурора майна, а саме: флеш накопичувач чорного кольору з надписом «Transcend 4 GB» на якому містяться електроні документи що стосуються господарської діяльності ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», яке було виявлене та вилучене 20.12.2022 під час проведення обшуку у приміщеннях, що використовуються службовими особами ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежилі приміщення з № 1 по № 17 групи приміщень №238.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та можливості проведення відповідного експертного дослідження.

Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного в цій частині клопотання.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Водночас, надаючи оцінку доводам прокурора про необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Згідно вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Прокурором в ході судового розгляду клопотання висловлене припущення, що грошові кошти, вилучені під час обшуку, у загальній сумі 20000 доларів США, це «чорна каса» ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», яке не знайшло свого об`єктивного підтвердження. Так, прокурором не доведено, що органом досудового розслідування отримано обґрунтовані підстави вважати, що вилучені грошові кошти отримані злочинним шляхом, чи належать ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», інших доводів якими б сторона обвинувачення могла обґрунтувати наявність зв`язку вилучених коштів з обставинами кримінального провадження.

В той же час, власником майна та її представником наведено переконливі доводи, які підтверджуються наданими в ході судового розгляду клопотання документами, щодо того, що вказані грошові кошти могли належати ОСОБА_6 і отримані нею в законний спосіб. Твердження ОСОБА_6 щодо того, що вона не має відношення до господарської діяльності ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», прокурором спростовано не було.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не наведено виключних обставин, які б вказували на те, що арешт на купюри, схожі на готівкові грошові кошти, номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній кількості 200 (двісті) купюр, загальна сума яких становить 20 000 (двадцять тисяч) доларів США що належать ОСОБА_6 , яка не є учасником кримінального провадження, є розумним і співрозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження, а також не призведе до негативних наслідків для третіх осіб.

Перелічені обставини також мають міститися й у клопотанні слідчого або прокурора, який звертається з проханням арештувати майно. Крім того, предмет клопотання про арешт майна повинен враховувати положення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, за яким, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону та навести достатні підстави для обмеження такого права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 в частині накладення арешту на вилучені грошові кошти, оскільки прокурором не доведено, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор в цій частині відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, а також, що таке обмеженням права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, та не призведе до негативних наслідків для третіх осіб.

Керуючись вимогами ст.ст. 117, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурораОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000210000007 від 26.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 с. 212 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 20.12.2022 під час проведення обшуку у приміщеннях, що використовуються службовими особами ТОВ «КАМЕЛІЯ-Н», за адресою: м. Київ, провулок Феодосійський, 14, нежилі приміщення з №1 по №17 групи приміщень №238, а саме:

- флеш накопичувач чорного кольору з написом «Transcend 4 GB».

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали оголосити 19 січня 2023 року о 13 год. 10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1