Рішення № 108531543, 18.01.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10667/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Ганжа Д.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 755/10667/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, Київська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що квартира АДРЕСА_1 надана в користування позивачу та членам її сім`ї згідно рішення № 345 виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів м. Києва від 28.05.1990, у зв`язку з чим позивач являється наймачем цієї квартири.

Зазначено, що позивач здійснює утримання найманого житлового приміщення. Відповідачі перебувають у родинних відносинах з позивачем, оскільки ОСОБА_3 є донькою позивача, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - онуками.

Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , проте у квартирі не проживають понад шість місяців без поважних причин, оскільки самостійно та добровільно змінили місце свого проживання. Участі в утриманні квартири відповідачі не беруть, зокрема, не беруть участі у сплаті комунальних послуг, перешкод у користуванні квартирою відповідачам не чиниться.

Позивач стверджує, що такі дії відповідачів свідчать про втрату інтересу до житла.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2022 відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників судового розгляду в судове засідання та залучено до участі у справі у якості третьої особи Київську міську раду (а.с. 28, 29).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2022 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 про виклик свідків (а.с. 42, 42 зв.).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з викладених у позові підстав, просила позов задовольнити та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі та представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Поштова кореспонденція з процесуальними документами, яка надсилалась на адресу відповідачів, була повернута без вручення з довідками Укрпошти про відсутність адресатів.

Представником третьої особи Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Яценюк Л.П. до суду подане пояснення на позовну заяву, у яких просить провести розгляд справи у відсутності представника Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та прийняти рішення згідно чинного законодавства України.

Відзив на позов відповідачі не подавали.

Згідно частини 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ч. 1 ст. 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених обставин, з урахуванням думки представника позивача, судом постановлена протокольно ухвала про заочний розгляд справи без участі відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши представника позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно з витягу з рішення виконавчого комітету Дніпровської районної Ради народних депутатів м. Києва № 345 від 28.05.1990 «Про закріплення і обмін житлової площі, зміну договору найму та внесення змін в попередні рішення» дозволено ЖЕК змінити договір найму трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та укласти його з ОСОБА_2 складом сім`ї із загальної кількості семи осіб, в зв`язку зі смертю матері ОСОБА_6 (а.с. 12).

Відповідно відповідей наданих Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА № 85769771 від 31.10.2022, № 85769605 від 31.10.2022 та № 85769538 від 31.10.2022, відповідачі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25, 26, 27).

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачі не проживають у спірній квартирі понад шість місяців, залишили житло добровільно, у квартирі не з`являються, квартирою не цікавляться, майнових витрат по утриманню житла не несуть.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано Акт № 63 від 28.09.2022 затверджений начальником ЖЕД-401, Акт про непроживання осіб у житловому приміщенні від 11.02.2022 та Акт про непроживання осіб у житловому приміщенні від 13.06.2022, у яких зазначено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 не проживають понад шість місяців (а.с. 15, 16, 17).

За повідомленням Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 28.09.2022, будь-які громадяни щодо протиправних дій з боку ОСОБА_2 або інших осіб за адресою: АДРЕСА_2 до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві не звертались (а.с. 19).

Відповідно листа Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.09.2022, за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано сім осіб; на адресу Дніпровської РДА заяви, скарги, звернення громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо неможливості користування житлом за вказаною адресою не надходили (а.с. 20).

Свідок ОСОБА_7 суду засвідчила, що є сусідкою позивача; у квартирі АДРЕСА_1 живе позивач з донькою ОСОБА_8 , онукою ОСОБА_9 та правнуком ОСОБА_10 . Відповідачів вона не бачила років десять, про них нічого не знає, чи спілкуються між собою сторони їй не відомо. У квартирі позивача вона буває нечасто, в гості один до одного вони не ходять.

Свідок ОСОБА_11 засвідчив, що він з позивачем мають спільну доньку без реєстрації шлюбу. Мешкає він за іншою адресою, з ОСОБА_12 він спілкується. Позивач має трьох дітей. Відповідачів він не бачив більше десяти років. Він інколи заходить у спірну квартиру. Під час його відвідин у квартирі АДРЕСА_1 відповідачів не було, чи є у квартирі речі відповідачів йому не відомо. У квартирі АДРЕСА_3 сім`я була велика з семи осіб, він ще там у давні часи робив перегородку зі шторки. Тоді там жили в тісноті, тому були незадоволені один одним. ОСОБА_3 знайшла собі чоловіка та з`їхала з квартири, бо там була велика кількість проживаючих осіб. Де наразі живуть відповідачі йому не відомо. Чи позивач спілкується з відповідачами він не знає.

За приписами ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі 344/19735/19 зазначено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи у жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності.

Також Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 року по справі № 755/1139/18 зазначив, що поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів. Суд має всебічно перевірити доводи сторін щодо поважності причин відсутності такої особи у жилому приміщенні понад зазначені у статті 71 ЖК України строки. Вичерпного переліку поважних причин відсутності наймача або членів його сім`ї у житловому приміщенні житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів. У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок і з доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк.

Вирішуючи між сторонами спір, суд приймає до уваги наступне.

Допитані судом свідки очевидцями виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1 не були та їм невідомо щодо існування можливих домовленостей між сторонами з приводу користування вказаним житлом.

Надані позивачем вищевказані письмові докази та покази свідків про не проживання відповідачів за адресою: АДРЕСА_2 не підтверджують на час вирішення спору факту неповажності причин непроживання відповідачів у спірному житлі протягом останніх шести місяців та про наявність у останніх на праві власності будь якого іншого житла.

Посилання позивача на те, що відповідачі, які значаться зареєстрованими в квартирі, однак фактично там не проживають, не несуть витрат по утриманню житла та сплаті комунальних послуг суд вважає такими, що можуть мати місце, проте такі доводи не мають значення для вирішення спору з огляду на те, що сама по собі обставина несплати відповідачами коштів по утриманню квартири та за житлово-комунальними послугами не може бути підставою для визнання їх такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням, оскільки позивач за доведеності понесення нею таких витрат одноособово не позбавлена можливості ставити питання про їх відшкодування.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 по справі №465/7083/13-ц.

Крім цього, суд також приймає до уваги те, що шестимісячний період часу, який позивач зазначає як строк не проживання відповідачів у спірній квартирі, збігається зі строком введеного на території України воєнного стану в результаті агресії російської федерації, що об`єктивно унеможливлює встановлення судом неповажності не проживання відповідачів у спірній квартирі, оскільки останні можуть перебувати поза межами України.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних обставин суд вважає, що позов задоволенню не підлягає за недоведеністю позовних вимог.

Відповідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати по сплаті судового збору на позивача через відмову в позові повністю.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 2, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, Київська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Третя особа - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: 02094, м. Київ, бульв. Праці, 1/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37203257.

Третя особа - Київська міська рада, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Повне судове рішення складено 23.01.2023.

Суддя