Постанова № 108530356, 23.01.2023, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2525/22

Номер провадження3/541/12/2023

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Савинці Миргородського району, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , місце роботи не встановлено, РНОКПП не встановлено,

за ч.1ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2022 року о 06 годині 54 хвилини на а/д Р.42 Миргород-Опішня на 42 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6810. Результат 1,19‰. Тест №856, транспортний засіб була залишено на місці зупинки, так як було припарковане без порушень. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 аПДРУкраїни та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Яковенко Г.М. не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Суд, враховує той факт, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності, був обізнаний про перебування протоколу про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на розгляді суду. При цьому, за період перебування на розгляді суду матеріалів особа, що притягається до адміністративної відповідальності, скористався своїми правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченимистаттею 268 КУпАП, зокрема: 24.10.2022 року ним було подано клопотання про відкладення слухання справи, для надання можливості реалізації права на захист. 14.11.2022 року захисником Яковенко Г.М. було надане клопотання про відкладення слухання справи у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ в/ч НОМЕР_2 і на даний час у відрядженні, останній бажав особисто надати пояснення у судовому засіданні, розгляд справи просив відкласти. 30.11.2022 року, 20.12.2022 року адвокатом Яковенко Г.М. було подане клопотання про відкладення слухання справи у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не повернувся з відрядження і бажає особисто прийняти участь у розгляді справи, надати особисті пояснення і докази. Підтверджуючих документів про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і перебуває у відрядженні суду не надано.

Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завданняКУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

З метою дотримання розумного строку розгляду справи, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Статтями251,280 КУпАПвизначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно з диспозицією ч. 1ст. 130 КУпАПвідповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9аПДРУкраїни передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови«Порядок направлення водіїв для огляду»), затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаки такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п.3 «Порядку направлення водіїв для огляду» огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №107761 від 17.09.2022 року матеріалами, а саме: тестуванням на алкоголь із застосуванням приладу «Drager Alcotest» 6810 тест № 856 від 17.09.2022 результат 1,19 ‰ проміле (а.с.2), письмовими поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності зазначеними в протоколі в яких ОСОБА_1 зазначив, що 16.09. 2022 року близько 23 години 00 хвилин вживав горілку приблизно 300 грам, відеозаписом з відеореєстратора патрульних поліцейських та нагрудної камери поліцейського, який був присутній під час проходження тестування та складання протоколу, з якого встановлено, що ОСОБА_1 заперечень щодо результатів тестування не висловив.

За таких обставин, на підставі викладеного, суд відповідно до положень ст. ст.251,252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті.

При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і дані про його особу, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті Закону у виді штрафу в дохід держави та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.7,36,40-1, 130,245,248,251,283,284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнативинним увчиненні адміністративногоправопорушення передбаченогоч.1ст.130КУпАП та піддати йогоадміністративному стягненнюу виді штрафу врозмірі 1000(однієїтисячі)неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що становить17000грн.(сімнадцятьтисяч гривень) на користь держави, (номер рахунку ІВАN UA048999980313050149000016001; населений пункт: ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ПОЛТАВА; отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/21081300; код ЄДРПОУ 37959255; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); код класифікації і доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафиу сферізабезпечення безпекидорожнього руху)з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 496 грн. 20 коп. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду Л. Г. Шатілова