Ухвала суду № 108530311, 20.01.2023, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2842/22

Провадження № 2/539/72/2023

УХВАЛА

20.01.2023 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в особі судді Овчаренко О.Л., розглянув клопотанняжурналіста ІА «Журналісти проти корупції», керівника Полтавського обласного відділення ВГО «Журналісти проти корупції» Віталія Лози у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Товариства Ломбардне відділення № 23 Повного Товариства «Ломбард «Домашній» ТОВ «Севен Голден Сіті» і компанія», Повного товариства «Ломбард «Домашній» ТОВ «Севен Голден Сіті» і компанія» про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 доВідокремленого підрозділу Товариства Ломбардне відділення №23 Повного Товариства «Ломбард «Домашній» ТОВ «Севен Голден Сіті» і компанія», Повного товариства «Ломбард «Домашній» ТОВ «Севен Голден Сіті» і компанія», в якому позивач просить витребувати у відповідачів належний йому мобільний телефон ОРРО А54 IMEI: НОМЕР_1 . До канцелярії суду від журналіста ІА «Журналісти проти корупції», керівника Полтавського обласного відділення ВГО «Журналісти проти корупції» Віталія Лози надійшло клопотанням, в якому він просить забезпечити здійснення прямої відеотрансляції засідань по справі №539/2842/22 на сайті «Судова влада України»; сприяти здійсненню ним відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду цієї справи. В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 посилається на «великий суспільний резонанс щодо протиправних та протизаконних дій відповідачів у цій справі, збільшення випадків шахрайства під час війни небанківськими фінансовими установами та організаціями; великий суспільний інтерес до питань боротьби зі зловживанням влади, корупцією та перешкоджанню забезпечення конституційних прав і свобод громадян під час їх вільного волевиявлення, а також суспільний резонанс на злочинців при владі та їх поплічників серед судової гілки влади». Суд, вивчивши доводи клопотання, дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 5ст. 7 ЦПК України, ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суду» трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку. Системний аналіз наведених норм свідчить, що прийняття рішення щодо проведення трансляції судового засідання здійснюється з дозволу суду в разі доцільності. Листом Державної судової адміністрації України №15-1924/16 від 14 березня 2016 року визначено правила, за умови дотримання яких можливо здійснювати проведення он-лайн трансляції судового засідання у справах, які мають значний суспільний інтерес. Обов`язок суду проводити транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет за вимогами ч.5ст.7 ЦПК Українита ч.4ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»виникає лише якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Учасники ж даної справи не заявляли клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на підставіст.212 ЦПК України. Також суд вважає, що ця цивільна справа не є резонансною та не має великого суспільного інтересу, на який посилається ініціатор клопотання, з огляду на наступне. Суспільний інтерес являє собою гармонізований інтерес публічних і приватних осіб та може кваліфікуватися як суспільна користь, соціальний ефект від здійснення партнерства в будь-якій сфері права. Поняття суспільного інтересу частково розкривається вст.29 Закону України «Про інформацію». Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, тощо. Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначенихКонституцією Українитощо. З матеріалів справи слідує, що між сторонами виник спір щодо переданого у заставу на підставі договору фінансового кредиту майна, належного позивачу. Спір стосується обмеженого кола осіб, які є сторонами договору. Заявником не наведено та не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які би свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості. Зокрема, не доведено наявності гармонізованого інтересу публічних і приватних осіб до даної справи, як інформації, що являється предметом суспільного інтересу. Доводи клопотання носять формальний характер та є суб`єктивною думкою заявника. Зважаючи на суть справи, яка розглядається, предмет та підстави позову, суд відхиляє доводи заявника про великий суспільний резонанс справи та значний суспільний інтерес до неї як безпідставні та вважає недоцільним здійснювати у цій справі відеотрансляцію судового засідання. Відмова у задоволенні клопотання ніяким чином не порушує гласність судового засідання, відповідає меті судового провадження, що відбувається за правилами цивільного процесуального законодавства, та сприяє передбаченомуст.2 ЦПК Українизавданню цивільного судочинства, своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з дотриманням принципу розумності строків. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов`язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду. Суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно доЗакону України"Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров`ю особи.Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом. Отже, здійснення особами, присутніми у судовому засідання (у тому числі журналістами), фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів не потребує дозволу суду. Керуючись ст.ст.7,259-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання журналіста ІА «Журналісти проти корупції», керівника Полтавського обласного відділення ВГО «Журналісти проти корупції» Віталія Лози про проведення відеотрансляції судового засідання відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Л. Овчаренко