Ухвала суду № 108525760, 23.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.01.2023 Справа № 914/2541/22

м. Львів

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради, м.Борислав, Львівської області

про стягнення заборгованості 259 745,16 грн.

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Маркіян-Павло ЛАБАЗ

Представники сторін:

від позивача: Левицька І.В. адвокат,

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства «Вододар» про стягнення заборгованості в сумі 259 745,16 грн.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду, зокрема 16.01.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2023.

16.01.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання (вх. №1097/23) в якому відповідач просить закрити провадження у справі в частині стягнення 259 745,16 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

20.01.2023 представником позивача подано клопотання про закриття провадження у справі (вх.№242/23).

В судове засідання 23.01.2023 з`явилася представниця позивача, надала пояснення щодо спору, просила закрити провадження у справі та вирішити питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу та повернення судового збору.

Відповідач явки повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, заслухавши думку представниці позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що відповідачем погашено заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень. Відповідно до платіжного доручення №7266 від 16.01.2023 року відповідачем здійснено платіж на користь ПрАТ «Львівобленерго» на суму 259745,16 грн.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи предмет спору щодо стягнення з Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради 259 745,16 грн заборгованості відсутній.

За даних обставин, наявні всі підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України - відсутній предмет спору.

Частиною 4 ст.231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3896,19 грн, що підтверджується платіжним дорученням №16395 від 27.09.2022 року.

В клопотанні про закриття провадження у справі позивач просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат, зокрема відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та повернення з Державного бюджету України сплаченого судового збору.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» позивачу слід повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір за розгляд справи в суді в розмірі 3896,19 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між Адвокатським об`єднанням «Юріс Консультус» та Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» укладено Договір №22/9-35 від 21.09.2022 року про надання правничої допомоги, за яким АО прийняло на себе зобов`язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт прийняв на себе зобов`язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта (п.1.1. Договору).

З метою виконання умов цього Договору АО самостійно визначає одного чи декількох адвокатів, які здійснюватимуть виконання цього Договору, розподіляє обов`язки між ними, контролює хід виконання, а при потребі здійснює заміну адвоката (п. 1.3. Договору).

Матеріали справи містять Ордер на надання правничої допомоги серія ВС №1153328 від 05.10.2022 року виданий АО «Юріс Консультус» адвокату Левицькій І.В. та копію Свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ЛВ №000860 від 22.01.2018 року.

Відповідно до п. 2.1. АО взяло на себе зобов`язання, в межах предмету Договору представляти інтереси клієнта в судах, а також інших органах при розгляді правових питань, зі всіма правами, наданими законом стороні, третій особі, заявнику, стягувачу, боржнику, іншій особі, що бере участь у судовому процесі; складати процесуальні документи, листи, запити, виконувати необхідні розрахунки тощо; здійснювати самостійний пошук та виявлення документів і речей, які можуть бути доказами у справі; надавати роз`яснення з правових питань, рекомендації з оптимального вирішення справи; інформувати клієнта про перебіг справи, перспективи її вирішення; вживати заходи щодо добровільного вирішення спору і виконання боржником своїх зобов`язань в позасудовому порядку або під час розгляду справи у суді, у тому числі із застосуванням інститутів медіації та врегулювання спору за участю судді.

Розділом 4 Договору сторони погодили вартість і порядок розрахунків, зокрема п.п. 4.1.-4.2. визначено, що вартість правничої допомоги становить: 7200,00 грн, оплата здійснюється: авансова оплата - протягом 30 днів з часу підписання цього Договору.

До матеріалів справи долучено копію Рахунку на оплату №22/163 від 03.10.2022 року на суму 7200,00 грн та копію платіжного доручення №16698 від 05.10.2022 року з якого вбачається, що ПрАТ «Львівобленерго» здійснено платіж на користь АО «Юріс Консультус» в сумі 7200,00 грн, призначення платежу «рах. №22/163 від 03.10.22 Правнича допомога без ПДВ ((16698))».

Враховуючи наведене вище позивач просить стягнути з відповідача 7200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас відповідач звертає увагу на те, що позивачем не надано до розрахунку судових витрат належних доказів, які б підтверджували (обґрунтовували) розмір витрат на професійну правничу допомогу, а також співмірність таких витрат зі складністю справи, ціною позову та значенням справи для сторони. Відповідач переконаний, що робота АО «Юріс Консультус» є одноманітною та не складною за своїм характером в цій та аналогічних справах, адже передбачає виключно заміну шаблонних формулювань в позовній заяві та подання стандартного пакету документів до суду, а тому максимальна сума витрат на таку правову допомогу на думку відповідача може складати 2000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відтак, суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Також суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, у відповідності до ч.4 ст.126 ГПК України, має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 Постанови).

Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19 р. у справі № 922/445/19.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Оцінивши надані позивачем докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/2541/22, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити заявлену суму та стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки саме такі витрати на думку суду були неминучими, є співмірними до складності справи, підтвердженими та обґрунтованими долученими доказами.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №914/2541/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради - закрити.

2. Повернути Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код 00131587) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 3896,19 грн.

3. Стягнути з відповідача Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради (82300, Львівська обл., місто Борислав, вул. Володимира Великого, будинок 229А; ідентифікаційний код 37650131) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код 00131587) 5000,00 грн витрат на правову допомогу

4. Наказ видати після набрання ухвалою законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Щигельська О.І.