Рішення № 108525522, 10.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.01.2023Справа № 910/6060/22За позовом Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМБУДМОНТАЖ"

про стягнення 2 741 268, 93 грн,,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Федорова С.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Оніщук В.М.;

від відповідача: Буй Б.В. (в режимі відеокоференції);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМБУДМОНТАЖ» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 2 741 268, 93 грн, з яких: 1 170 414, 87 грн пеня та 1 570 854, 06 грн штраф.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 509, 530, 549, 610, 611, 612, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.2, 173, 193, 230 Господарського кодексу України, мотивовані тим, що відповідачем неналежно виконано свої зобов`язання за договором закупівлі №1711000314 від 13.11.2017, в частині повного та своєчасного виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.08.2022.

16.08.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні призначеному на 24.08.2022 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

18.08.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні призначеному на 24.08.2022 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 у задоволенні заяви представника відповідача про участь в судовому засіданні призначеному на 24.08.2022 о 11.00 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відмовлено, з підстав наведених в ухвалі.

22.08.2022 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи виписки банку про рух коштів між позивачем та відповідачем.

23.08.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, в зв`язку з введенням воєнного стану на території України, також в клопотанні останній просить зобов`язати позивача надіслати на адресу відповідача копію позову з додатками.

У підготовче засідання 24.08.2022 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Судом, із урахуванням думки представника позивача, протокольною ухвалою задоволено клопотання представника відповідача про повторне направлення відповідачу копії позову з додатками та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2022 відкладено підготовче засідання на 21.09.2022.

08.09.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь в розгляді справи в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2022 у задоволенні заяви представника відповідача про участь в розгляді справи в режимі відеоконференції відмовлено, з підстав наведених в ухвалі.

14.09.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні призначеному на 21.09.2022 о 10:30 год. у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

19.09.2022 від представника відповідача надійшли відзив на позов, у якому міститься клопотання про поновлення строку на його подання та заява про зменшення розміру штрафу та пені до 5 %. У поданому відзиві відповідач заперечує проти позову та, зокрема, зазначає, що позивачем невірно визначено початок строку нарахування пені та штрафу, оскільки прострочення у виконанні зобов`язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором, тобто з 01.07.2021. Також вказує, що позивачем при розрахунку не враховано прийняття виконаних відповідачем робіт з липня по листопад 2021 року. Зазначає, що окрім цього, відсутня вина відповідача в порушені строків виконання робіт за договором, оскільки в процесі виконання робіт виникла необхідність в погоджені змін до договору про що відповідач повідомляв неодноразово позивача ще в квітні 2021 року, однак зміни були внесені тільки 10.06.2021 шляхом укладення додаткової угоди. Крім того, відповідач вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо нарахування пені та штрафу за період з 01.07.2021 до 17.07.2021.

У підготовче засідання 21.09.2022 з`явились представники сторін. Суд, із урахуванням думки представників сторін, протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву та прийняв поданий відзив до розгляду, також суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 відкладено підготовче засідання на 18.10.2022.

21.09.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання про зменшення штрафу та пені.

28.09.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні призначеному на 18.10.2022 о 10:40 год. у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

30.09.2022 від представника відповідача надійшли письмові пояснення на заперечення позивача щодо клопотання про зменшення розміру неустойки та заперечення на відповідь на відзив.

18.10.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 18.10.2022 з`явились представник позивача, представник відповідача в засідання не з`явився. Суд, із урахуванням думки представника позивача, протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відклав підготовче засідання на 15.11.2022.

24.10.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні призначеному на 15.11.2022 о 11:20 год. у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У підготовче засідання 15.11.2022 з`явились представники сторін. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.12.2022.

25.11.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні призначеному на 13.12.2022 о 14:30 год. у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

13.12.2022 засідання не відбулося, в зв`язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою, яка тривала з 14:40 год. до 15:52 год. та загрозою ракетних ударів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 судове засідання призначено на 10.01.2023.

28.12.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні призначеному на 10.01.2023 о 14:30 год. у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 10.01.2023 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити, представник відповідача заперечував проти позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 10.01.2023 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір закупівлі №1711000314 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати за завданням замовника, наступні роботи: Реконструкція газозбірного пункту Богородчанського ПСГ. І черга будівництва, відповідно до договірної ціни (яка є невід`ємною частиною договору), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п.1.2. договору місце виконання робіт: с. Саджава, Урочище підземка №1, 77701 Богородчанський район, Івано-Франківська область.

Відповідно до п.1.3. договору умови виконання робіт та обсяг робіт визначається додатком №1 до даного договору.

Як передбачено п.2.1. договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №5 від 10.06.2021, сума договору відповідно до договірної ціни становить становить 283 474 934, 23 грн.

У пункті 3.1 договору сторонами передбачено умови оплати за виконані роботи впродовж 30 календарних днів з дня підписання акту приймання виконаних робіт на підставі «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (довідки КБ-3). За поставлене обладнання на підставі видаткової накладної або довідки КБ-3 і акту вартості змонтованого обладнання продовж 30 календарних днів.

Згідно із п.4.1. договору, в редакції додаткової угоди №5 від 10.06.2021, підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п.1.1. цього договору, з дати отримання замовником ДАБІ України дозволу на виконання будівельних робіт або декларації на початок виконання робіт і закінчити роботи до 30.06.2021.

У відповідності до п. 6.3. договору за порушення термінів виконання робіт, вказаних в цьому договорі підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних у строк робіт за кожен день прострочення.

Згідно із п.6.4. договору за порушення термінів виконання робіт, вказаних в цьому договорі, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних у строк робіт.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.08.2021, а в частині зобов`язань, що залишилися невиконаними - до їх повного виконання (п. 10.1. договору, в редакції додаткової угоди №4 від 30.12.2020).

До договору сторонами укладено додаток №2 - Календарний план виконання робіт по об`єкту: Реконструкція газозбірного пункту Богородчанського ПСГ. І черга будівництва (надалі - календарний план).

Відповідно до вказаного календарного плану (в редакції додаткової угоди №5 від 10.06.2021), встановлено строк виконання усіх передбачених ним робіт до 30.06.2021.

Так, на виконання умов договору відповідачем, у період з березня 2018 року по листопад 2021 року, були виконані, а позивачем прийняті роботи на загальну суму 279 497 365,38 грн, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), видатковими накладними та актами вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, які підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень і скріплені печатками (т.1, а.с.27-225, т.2, а.с.201-335).

Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 170 414, 87 грн пені та 1 570 854, 06 грн штрафу.

Підставами позову є порушення відповідачем умов договору та прострочення строку виконання робіт.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд зазначає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, до якого, крім положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, застосовуються також положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач виконав підрядні роботи загальною вартістю 279 497 365,38 грн, а позивач у свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), видатковими накладними та актами вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, які підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень і скріплені їх печатками.

Так, відповідно до пункту 4.1. договору та календарного плану, в редакції додаткової угоди №5 від 10.06.2020, відповідач повинен був закінчити всі роботи до 30.06.2021.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи частина робіт виконана відповідачем, з порушенням строку їх виконання, а саме за актами виконаних робіт за період з липня по листопад 2021 року на загальну суму 10 009 649,29 грн та роботи на суму 3 977 568,85 грн взагалі не виконані. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

За змістом ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п. 6.3. договору сторонами погоджено, що за порушення термінів виконання робіт, вказаних у цьому договорі підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних у строк робіт за кожен день прострочення.

Згідно із п.6.4. договору за порушення термінів виконання робіт, вказаних в цьому договорі, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних у строк робіт.

Так, за умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання виконати роботи на загальну суму 283 474 934,23 грн, у строк до 30.06.2021.

Окрім цього, в календарному плані виконання робіт сторонами було погоджено окремі 10 етапів робіт та їх час виконання.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідачем не виконано роботи на суму 13 987 218, 14 грн та будівельні роботи за актом №1 від 18.06.2021 на суму 1 721 322, 47 грн виконано з порушенням належного строку для їх виконання, оскільки відповідно до пункту 2 календарного плану дані роботи повинні були бути виконані до 31.05.2021. У зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 1 570 854, 06 грн штрафу (10% від 15 708 540,61 грн (13 987 218,14+1 721 322,47 грн)) та 1 170 414, 87 грн пені розрахованої за загальний період 01.06.2021 по 29.12.2021.

Що стосується посилань позивача щодо прострочення відповідачем окремих етапів робіт, суд зазначає таке.

За змістом статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України, де наведено нормативне визначення поняття договору будівельного підряду, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

Виходячи з такого юридичного аналізу та враховуючи правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17, за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

Подібна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі №911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, , від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20

Отже, враховуючи строки закінчення робіт (до 30.06.2021), згідно із умовами договору (в редакції додаткової угоди №5 від 10.06.2021), у позивача виникло право на нарахування пені та штрафу передбачених пунктами 6.3. та 6.4. договору, з 01.07.2021.

Перевіривши розрахунок пені в сумі 1 170 414,87 грн, судом встановлено, що зазначений розрахунок є невірним, оскільки, як зазначено судом вище право на її нарахування виникло в позивача саме з 01.07.2021, а також позивачем не враховано, що в період з липня по листопад 2021 року відповідачем виконувалися роботи за договором про що свідчать підписані між сторонами акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3.

З урахуванням викладеного, судом здійснено власний перерахунок пені, а саме наступним чином:

Вартість невиконаних робіт, грнПеріод нарахування пеніСума пені, грн13 987 218,1401.07.2021-29.07.2021169 379,4610 334 559,8830.07.2021-29.09.2021286 536,298 644 222,9230.09.2021-28.10.2021116 756,227 178 561,6829.10.2021-29.11.2021106 990,073 977 568,8530.11.2021-29.12.202157 756,48 Всього737 418,52Отже, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягає пеня в загальному розмірі 737 418,52 грн.

Також перевіривши розрахунок штрафу в сумі 1 570 854,06 грн, судом встановлено, що зазначений розрахунок є невірним, оскільки, як зазначено судом вище право на нарахування штрафу виникло в позивача саме з 01.07.2021, а станом на цю дату вартість невиконаних відповідачем робіт за договором становила 13 987 218, 14 грн, а тому саме від цієї суми має розрахуватись штраф. За розрахунком суду сума штрафу, який підлягає стягненню з відповідача складає 1 398 721,81 грн.

Окрім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача стосовно відсутності його вини в порушенні строку виконання робіт, так як у процесі виконання робіт виникла необхідність в погоджені змін до договору про що відповідач повідомляв неодноразово позивача, оскільки, як убачається з матеріалів справи сторонами 10.06.2021 було підписано додаткову угоду №5 якою, зокрема, внесені зміни до календарного плану виконання робіт та погоджено час їх закінчення до 30.06.2021. Суд зазначає, що вказана додаткова угода підписана директором відповідача без будь-яких зауважень та заперечень. Тобто, відповідач самостійно підписуючи додаткову угоду погодився на те, що усі роботи будуть виконані в строк до 30.06.2021, а також розумів наслідки невиконання таких робіт у строк.

Щодо доводів відповідача відносно спливу строку спеціальної позовної давності, в частині вимог про стягнення пені та штрафу за період з 01.07.2021 до 17.07.2021, суд зазначає таке.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжено та триває на даний час.

Ураховуючи викладене, позивач, звернувшись до суду 12.07.2022 (дата направлення позову до суду), не пропустив строк спеціальної позовної давності, який було продовжено на строк дії карантину з 12.03.2020.

Разом з тим, розглянувши клопотання відповідача про зменшення заявленого розміру пені та штрафу до 5%, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

У даному випадку суд враховує, що порушення виконання зобов`язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин (зворотного матеріали справи не містять).

Приймаючи до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, ціну договору, поведінку відповідача щодо виконання зобов`язання за договором, його майновий стан, суд, враховуючи принцип справедливості, балансу інтересів сторін, дійшов висновку про зменшення розміру пені та штрафу на 20%.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 589 934,82 грн пені та 1 118 977, 45 грн штрафу.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 589 934,82 грн пені та 1 118 977, 45 грн штрафу.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМБУДМОНТАЖ" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 21, приміщення 201, ідентифікаційний код 36964133) на користь Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 589 934 (п`ятсот вісімдесят дев`ять дев`ятсот тридцять чотири) грн 82 коп. пені, 1 118 977 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн 45 коп. штрафу та 32 042 (тридцять дві тисячі сорок дві) грн 10 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 23.01.2023.

Суддя Я.А.Карабань