Рішення № 108525368, 17.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2023Справа № 910/9080/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Улахли О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрінтербуд"

про стягнення 7 441 369,64 грн

Представники сторін:

від позивача - Кузьменко С.О.;

від відповідача - Ковальов Ю.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрінтербуд" про стягнення 7 441 369,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом №362/7/20/98 від 02.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9080/22, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.2022.

Відповідачем 14.10.2022 подано відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги повністю з огляду на прострочення замовника в частині забезпечення технічного контролю та своєчасного внесення змін до проектної документації, використання коштів попередньої оплати у повному обсязі на придбання матеріалів, обладнання та інструментів тощо.

Позивачем 31.10.2022 надано суду відповідь на відзив, якою заперечено вимоги відзиву з огляду на відсутність актів приймання будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які за умовами договору є доказами фактичного використання коштів, наданих в якості попередньої оплати, тощо.

У підготовчому засіданні 08.11.2022 суд протокольною ухвалою, керуючись частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та встановив відповідачу строк на подачу заперечень до 16.11.2022.

Відповідачем 29.11.2022 подано заперечення, які за результатами підготовчого засідання 29.11.2022 залишено судом без розгляду, у зв`язку з пропуском строку, встановленого судом та відсутністю клопотання про його поновлення, усне клопотання представника відповідача про поновлення строку суд залишив без розгляду, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.12.2022.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.12.2022 представник відповідача подав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Перед судовим засіданням 13.12.2022 відповідачем подано пояснення та клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження.

Суд, враховуючи відсутність механізму повернення на стадію підготовчого провадження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позивачем не наведено вагомих підстав для здійснення такої процесуальної дії, залишив без розгляду відповідні клопотання позивача на підставі частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України. Суд долучив пояснення відповідача до матеріалів справи.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 17.01.2023.

У судовому засіданні 17.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 02.07.2020 укладено державний контракт на виконання робіт за державним оборонним замовленням № 362/7/20/98, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався виконати та здати згідно з кошторисною документацією та календарним графіком виконання робіт (додаток № 1 до контракту), роботи з нового будівництва, реконструкції визначених пунктом 1 договору об`єктів. В свою чергу, за умовою пункту 1 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 позивач зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Умовою пункту 6 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 (у редакції додаткової угоди №3 від 11.10.2021) визначено, що договірна ціна робіт є твердою та становить 9 339 768,62 грн.

Розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 30 календарних днів з дати підписання позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про їх вартість (за формами КБ-2в та КБ-3). Умовою пункту 12 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 передбачено обов`язок відповідача одночасно з актами та довідками про вартість робіт надати позивачу товарно-матеріальні накладні та акти прихованих робіт.

Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та акти прихованих робіт надаються виконавцем замовнику після їх перевірки та підписання інженером технічного нагляду.

Відповідно до пункту 13 контракту виконавець щомісячно надає відповідно оформленні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне виконання робіт передбачених Календарним графіком, а замовник приймає виконану виконавцем роботу та протягом 10 (десяти) календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) і Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), які перевірені та підписані інженером технічного нагляду, після оформлення виконавчої технічної документації.

Таким чином, умовами укладеного сторонами у справі договору чітко встановлено, що позивач оплачує виключно виконану відповідачем та прийняту позивачем роботу. Окрема оплата позивачем необхідних для виконання роботи матеріалів та устаткування умовами договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 не передбачена.

Пунктом 17 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 визначено, що за письмовою згодою між сторонами, за наявності належним чином оформленого Рішення керівництва Міністерства оборони України та на підставі наданого Виконавцем рахунку-фактури, замовник має право здійснити попередню оплату для виконання робіт, відповідно до абзацу 30 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва", у розмірі до 80% вартості робіт за Контрактом, на строк не більше 18 місяців та у межах кошторисних призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік". В разі надання коштів у якості попередньої оплати виконавець в п`ятиденний строк письмово інформує замовника про отримання коштів.

Відповідно до пункту 18 контракту початок виконання робіт не залежить від дати отримання та/або розміру попередньої оплати.

Згідно з пунктом 19 контракту у разі надання попередньої оплати виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані кошти, зобов`язаний у термін, який визначений у Рішенні керівництва Міністерства оборони України, надати відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати.

Виконавець щомісячно надає відповідно оформленні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів наданих в якості попередньої оплати на виконання робіт передбачених Календарним графіком.

Контракт набирає чинності з дати його підписання сторонами та дії до 31.12.2022 року, але у будь-якому випадку діє до повного та належного виконання сторонами зобов`язань по контракту (пункт 90 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 у редакції додаткової угоди №4 від 21.12.21).

Відповідно до умови пункту 52 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 строки виконання робіт визначаються календарним графіком (додаток №1 до договору).

Відповідно до додатку №1 сторони у справі визначили, що всі передбачені договором роботи мали бути завершеними не пізніше травня 2021 року.

Додатковою угодою №3 від 11.10.21 сторонами у справі змінено календарний план, продовживши строк остаточного виконання робіт до листопада 2021 року. Пусконалагоджувальні роботи відповідач мав виконати не пізніше 15.12.2021.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем контракту, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами у справі договір №362/7/20/98 від 02.07.2020 не встановлює юридичного обов`язку позивача здійснювати авансування виконання робіт відповідачем.

Здійснення часткового фінансування виконання робіт на умовах попередньої оплати відповідно до пункту 17 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 є правом позивача, яке він може реалізувати за визначених цією договірною нормою умов.

Листом №2/06/07 від 07.07.2020 відповідач звернувся до позивача з заявкою на отримання попередньої оплати у розмірі 4 986 570, 56 грн. терміном на 6 місяців.

Позивачем погоджено суму та строк авансування позивача частково, у сумі 4 362 000, 00 грн. до 01.02.2021.

На підставі вимоги на оплату №362/83 від 31.08.2020 позивачем сплачено 07.09.2020 на користь відповідача 4 362 000, 00 грн. авансового платежу.

Пунктом 18 договору №362/83 від 31.08.2020 встановлено, що початок виконання робіт не залежить від дати отримання та розміру попередньої оплати.

Пунктом 20 контракту визначено, що невикористані кошти, які надані у якості попередньої оплати, виконавець повертає замовнику не пізніше ніж в останній день строку на який здійснювалася попередня оплата (аванс).

Таким чином, кошти авансового платежу відповідач мав використати для виконання передбачених договором будівельних робіт та здати виконану роботу у цій частині не пізніше 01.02.2021.

Доказів виконання відповідачем зазначеного зобов`язання матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У даному випадку договором не передбачено виключень з наведеного правила, відповідно, судом відхиллено доводи відповідача в частині закупівлі ним на суму попередньої оплати будівельних матеріалів, обладнання та інструментів (відповідно до наданих ним видаткових накладних).

Окремо суд має зазначити, що твердження про витрату грошових коштів попередньої оплати має у перш за все підтверджуватись відповідними платіжними документами, натомість, відповідачем не надано суду жодного відповідного доказу.

Додатковою обставиною, що ставить під обґрунтований сумнів достовірність наданих відповідачем копій накладних, є твердження відповідача про закупівлю більшості матеріалів, комплектуючих та інструментів у ТОВ «СП Датекс», яке є відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців пов`язаною з відповідачем особою.

У будь-якому випадку, отримання відповідачем будь-яких товарно-матеріальних цінностей від третіх осіб за видатковими накладними прямо не доводить виконання ним своїх зобов`язань за договором підряду №362/7/20/98 від 02.07.2020.

Відповідно, суд не може визнати надані відповідачем копії видаткових накладних належними доказами у даній справі.

Крім того, суд не може визнати належними доказами виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №362/7/20/98 від 02.07.2020 і надані відповідачем копії актів приймання у ФОП Калінін програмного забезпечення.

Судом відхиллено твердження відповідача про належне виконання умов договору підряду №362/7/20/98 від 02.07.2020 переданням на відповідальне зберігання позивачу майна за відповідним договором, оскільки право власності на це майно належить відповідачу і не могло перейти до позивача на підставі договору зберігання.

Укладеним сторонами у справі договором зобов`язання відповідача визначено як виконання підрядних робіт з власного матеріалу. Без виконання робіт та приймання їх замовником, закупівля відповідачем матеріалів, обладнання та інструментів не може бути визнана як належне виконання своїх зобов`язань за укладеним договором підряду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням заступника Міністра оборони України від 26.10.2021 № 1524/з/3 відповідачу було перенесено термін погашення попередньої оплати до 30.11.2021.

Відповідачем 12.11.2020 надано позивачу акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму 119 236, 46 грн., що складає лише 2,7% від отриманих коштів авансового платежу.

Інших доказів виконання робіт відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно, відповідачем порушено вимоги пункту 19 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 як в частині щомісячного надання актів та довідок так і в частині виконання робіт на суму попередньої оплати у встановлений позивачем строк.

Судом встановлено, що невикористані у встановлений укладеним договором спосіб грошові кошти сумою 4 242 763,54 грн., надані в якості попередньої оплати, відповідачем не повернуті позивачу в строк до 30.11.2021, що є порушенням умови пункту 20 укладеного сторонами у справі договору №362/7/20/98 від 02.07.2020.

Крім того, судом встановлено факт невиконання зобов`язань відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасного та у повному обсязі виконання підрядних робіт.

Фактично, відповідачем у встановлені договором строки (та на час ухвалення рішення у даній справі) фактично виконано лише 1,27% робіт від загального обсягу, що спростовує доводи відзиву про виконання більше 90% робіт на час звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, судом встановлено факт здійснення відповідачем господарських правопорушень, які є підставами для застосування відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом відхиллено доводи відповідача в частині неможливості своєчасного виконання робіт з вини замовника за відсутності технічного нагляду, оскільки це питання було вирішено взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди №3 до договору №362/7/20/98 від 02.07.2020, якою затверджено змінений календарний план виконання робіт з остаточним їх завершенням не пізніше 30.11.2021 та з урахуванням часу відсутності технічного нагляду.

Судом також відхиллено і доводи відповідача в частині фізичної неможливості виконання ним робіт починаючи з 24.02.2022, оскільки відповідно до календарного графіку всі роботи мали бути завершеними до грудня 2021 року.

Крім того, посилання відповідача до факту військової агресії (як на підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання) мало бути ним підтверджено належними доказами виконання вимог, встановлених пунктами 79 - 83 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020, у тому числі в частині письмового повідомлення контрагента протягом п`яти днів. У будь-якому випадку, станом на 24.02.2022 зобов`язання відповідача повернути до 30.11.2021 отриманий аванс та виконати роботу повністю були вже було простроченим майже як на три місяці.

З огляду на наведене, судом встановлено відсутність фактичних та правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання власних зобов`язань за укладеним господарсько-правовим договором.

Як зазначалось раніше, відповідачем не виконано підрядні роботи, що мали спів розмірну авансовому платежу вартість у строк до 30.11.2021 та не повернуто невикористані грошові кошти.

За наявності підтвердженого простроченого грошового зобов`язання, судом задоволено вимогу позову про стягнення з відповідача 4 242 763,54 грн коштів попередньої оплати.

Повернення грошових коштів авансового платежу у встановлений договором строк за своєю правовою природою є грошовим зобов`язанням відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи наявність права у позивача та кореспондованого обов`язку відповідача суд задовольняє вимогу позову про стягнення 617 897,78 грн інфляційних втрат та 63 467,09 грн. трьох процентів річних.

Пунктом 67 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 визначено види порушень та санкцій за них, які застосовуються до виконавця згідно з умовами контракту (у тому числі):

-у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів ("Акт приймання виконаних годівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення від суми невикористаних коштів;

-за порушення строків виконання робіт передбачених календарним графіком - стягується пеня в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний календарний день прострочення, а в разі прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додаткового стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості невиконаних робіт;

У даному випадку суду доведено наявність обох з наведених вище господарських правопорушень, що зумовлює застосування до відповідача передбачених пунктом 67 укладеного сторонами у справі договору правових наслідків.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. У той же час, відповідно до пункту сьомого прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно, у суду відсутні правові підстави для застосування у даному випадку обмежень у часі нарахування пені.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідачем не спростовано при розгляді даного спору встановлену позитивним правом презумпцію його вини.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення штрафних санкцій за два окремі правопорушення: не повернення суми попередньої оплати у встановлений договором строк та невиконання підрядних робіт у повному обсязі (у встановлений договором строк).

Як зазначалось раніше, кожне з цих правопорушень за умовами пункту 67 договору №362/7/20/98 від 02.07.2020 має визначений склад та за кожне з них передбачено окрему юридичну відповідальність.

Судом перевірено розрахунки позовної заяви в частині нарахування пені та штрафів за кожне з правопорушень та встановлено їх арифметичну вірність.

Враховуючи наведене вище, суд задовольняє вимоги позову про стягнення з відповідача пені за неповернення невикористаних коштів попередньої оплати у розмірі 410 211,30 грн; пені за невиконання робіт у встановлений договором строк у розмірі 1 521 743,86 грн та 7% штрафу за прострочення понад 30 днів у розмірі 585 286,07 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрінтербуд" (03039, м. Київ, вул. М. Грінченка, 18, ідентифікаційний код 41445899) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) заборгованість у розмірі 4 242 763 (чотири мільйони двісті сорок дві тисячі сімсот шістдесят три) грн 54 коп., 410 211 (чотириста десять тисяч двісті одинадцять) грн 30 коп. штрафних санкцій, 617 897 (шістсот сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн 78 коп. інфляційних нарахувань, 63 467 (шістдесят три тисячі чотириста шістдесят сім) грн 09 коп. 3 % річних, 1 521 743 (один мільйон п`ятсот двадцять одна тисяча сімсот сорок три) грн 86 коп. пені, 585 286 (п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 07 коп. 7 % штрафу та 111 620 (сто одинадцять тисяч шістсот двадцять) грн 54 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 23.01.2023

Суддя Т.Ю.Кирилюк