Рішення № 108520792, 23.01.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12259/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Компанія "Київводоканал" про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Компанія "Київводоканал" про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що з 2005 року є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій обліковується особовий рахунок № НОМЕР_1 . Рахунки до сплати виставляє ГІОЦ, кошти за надані послуги водопостачання та водовідведення позивач сплачує через Приват 24. Однак не всі гроші, які він перераховую через ГІОЦ, доходять до відповідача. Двічі позивач подавав пакет документів відповідачу особисто для укладення договору про надання житло-комунальних послуг та декілька заяв подано на електронну адресу. На заяви позивача договір відповідач не надсилає, рахунки до сплати не формує, можливості напряму платити відповідачу не надає. Ненадання відповідачем квитанцій на сплату коштів безпосередньо на рахунок відповідача, не реагування на передані покази приладів обліку води змусили позивача ходити по відділеннях Укрпошти, готувати позов, отримувати паперові відповіді, звертатися за консультаціями та правовою допомогою, внаслідок чого було спричинено моральні страждання. У зв`язку з чим просить визнати нарахування відповідача за холодне водопостачання та водовідведення по квартири АДРЕСА_1 без урахування встановлених в квартирі двох приладів обліку холодної води та двох приладів обліку гарячої води та фактичного споживання холодної та гарячої води за приладами обліку в квартирі незаконними; припинити бездіяльність відповідача, яка полягає в ігноруванні вимог закону та передачі послуги з водопостачання та водовідведення за приладами обліку встановлених в кількості чотирьох в квартирі позивача (два холодних, два гарячих); зобов`язати відповідача надати позивачу договір та всі об`єми води, які він виставив після опломбування повірених приладів обліку по акту опломбування від 24.01.2017, а саме, надати розгорнутий (повний) акт звірки по холодному водопостачанню квартири АДРЕСА_1 , починаючи з дати опломбування приладів від 24.01.2017, де вказані прилади обліку, починаються з показань 00167 м3, та другий з 00051мЗ (разом 218 м3); зобов`язати відповідача зробити перерахунок за споживання холодної води та водовідведення з урахуванням фактичного споживання холодної та гарячої води по квартири АДРЕСА_1 , по чотирьом приладам обліку води встановлених в квартирі, з дати опломбування приладів від 24.01.2017; стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

06 травня 2005 року позивачем придбано квартиру АДРЕСА_1 (а.с.18).

15 січня 2021 року позивач звернувся до Pозрахункового департаменту Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Компанія "Київводоканал" із заявою, яка отримана через електронну пошту 23 лютого 2021 року, про невідповідність показників та надання інформації, а саме, яким чином та на які реквізити платити виконавцю послуг (у Київводоканал) на пряму а не через ГІОЦ?; чи можна на відстані укласти договір з Київводоканалом з використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП)?; надати на електронну адресу інформацію про надходження до Київводоканалу оплати з 01 січня 2017 року по теперішній час для перевірки перерахувань (а.с.19, 37).

09 червня 2021 року позивач звернувся до Pозрахункового департаменту Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Компанія "Київводоканал" із заявою про невідповідність показників, які позивачем передано водоканалу та виставленими для оплати ГІОЦ, не взяття на облік другого засобу обліку. Просив повідомити час прибуття інспектора для заміни приборів обліку на повірені; взяти на облік два засоби обліку та виставляти рахунки для оплати по двом засобам обліку, зазначив у квитанціях водоканалу, а не будь-які показники в квитанціях ГІОЦ (а.с.28).

20 травня 2021 року до поштової скриньки позивача надійшов лист-повідомлення Pозрахункового департаменту Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Компанія "Київводоканал" від 28 квітня 2021 року вих. № 5354/8/802-21, про направлення позовної заяви про стягнення боргу - 1481,93 грн , 3% річних - 88,9158 грн, інфляційних втрат - 444,579 грн, судових витрат 2102 грн. (а.с.31-32).

05 липня 2021 року Розрахунковий департамент Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Компанія "Київводоканал" надав відповідь на звернення позивача від 11 червня 2021 року, в якому роз`яснено порядок передачі показів лічильника холодного та гарячого водопостачання та перелічені способи передачі (а.с.23).

Позивач просить визнати нарахування відповідача за холодне водопостачання та водовідведення по квартири АДРЕСА_1 без урахування встановлених в квартирі двох приладів обліку холодної води та двох приладів обліку гарячої води та фактичного споживання холодної та гарячої води за приладами обліку в квартирі незаконними; припинити бездіяльність відповідача, яка полягає в ігноруванні вимог закону та передачі послуги з водопостачання та водовідведення за приладами обліку встановлених в кількості чотирьох в квартирі позивача (два холодних, два гарячих); зобов`язати відповідача надати позивачу договір та всі об`єми води, які він виставив після опломбування повірених приладів обліку по акту опломбування від 24.01.2017, а саме, надати розгорнутий (повний) акт звірки по холодному водопостачанню квартири АДРЕСА_1 , починаючи з дати опломбування приладів від 24.01.2017, де вказані прилади обліку, починаються з показань 00167 м3, та другий з 00051мЗ (разом 218 м3); зобов`язати відповідача зробити перерахунок за споживання холодної води та водовідведення з урахуванням фактичного споживання холодної та гарячої води по квартири АДРЕСА_1 , по чотирьом приладам обліку води встановлених в квартирі, з дати опломбування приладів від 24.01.2017.

Підставою для задоволенні позовних вимог позивачем зазначено, що 15 січня 2021 року та 09 червня 2021 року позивач звертався до Розрахункового департаменту із заявами про невідповідність показників, переданих позивачем та виставлених для оплати; не взяття на облік двох засобів обліку та надання інформації про надходження до Київводоканалу оплати з 01 січня 2017 року для перевірки перерахувань та можливість укладання договору з використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП).

На підтвердження позовних вимог позивач надано суду платіжне доручення від 20 лютого 2017 року про сплату комунальних послуг за водопостачання та водовідведення (а.с. 6); платіжне доручення від 19 січня 2017 року про сплату комунальних послуг за водопостачання та водовідведення (а.с. 7); копію акту опломбування засобі обліку у кухні від 26 травня 2021 року (а.с. 8); копію дублікату квитанції від 24 травня 2020 року (а.с. 9); копію акту опломбування засобу обліку у ванні від 26 травня 2021 року (а.с. 10); копію заяви від 15 січня 2021 року (а.с. 11, 22, 25, 26, 27), копію акту приймання на абонентський облік води від 22 червня 2021 року (а.с. 12); копію дублікату квитанції від 21 квітня 2020 року (а.с.13); копію акту обстеження водоспоживання та водовідведення об`єкту від 26 червня 2019 року (а.с.14); копії дублікатів квитанцій від 29 жовтня 2020 року (а.с. 15, 16); копію акту приймання на абонентський облік засобів обліку води від 24 січня 2017 року (а.с. 17); копію повідомлення відповідача від 01 червня 2021 року про зміну договірних відносин (а.с. 20); копію заяви від 09 червня 2021 року (а.с. 24, 28); скріншот передачі показників засобів обліку (а.с. 29-30); копії довідок управління соціального захисту населення (а.с. 33, 34); копію рахунку-повідомлення станом на 01 травня 2021 року (а.с. 35, 36); копія акту від 08 червня 2019 року (а.с. 38).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Представник відповідача скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, в якому зазначив, що Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом). При цьому, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. Отже, відповідач є виробником та постачальником, а позивач - споживачем (згідно зі ст. 1 Закону споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб) послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10, та водовідведення. Відповідач не несе відповідальності за роботу додатку Приват 24 чи КП ГІОЦ, а тому не може нести відповідальність за будь-які помилки чи несправності в їх роботі. 05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал», Товариство або Позивач), як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір-1). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Отже, Позивач отримував послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від Відповідача не надходило. Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахованої плати за спожите централізоване водопостачання холодної води та централізоване водовідведення. Оскарження дій Відповідача щодо нарахування плати за надані послуги, які є різновидом претензії, що не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. При цьому, рішення (ухвала) суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявне неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства України. Захист прав свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановлення судом факту їх порушення. Чинним законодавством України не передбачено захист прав та інтересів на майбутнє. Відповідачем у вересні 2021 по особовому рахунку № НОМЕР_1 було проведено коригування нарахувань за фактично спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період 01.01.2017 по 01.06.2021 у розмірі 2 050,99 грн. Після проведеного коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість у розмірі 292,53 грн, що є поточними нарахуваннями за вересень 2021. З огляду на що, предмет спору відсутній і відповідно відсутнє порушене право Позивача.

На підтвердження відзиву відповідачем надано копію відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»; копію повідомлення про публічний договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), опублікованого в газеті «Хрещатик» від 05.08.2014 № 110 (4510); копію повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення з копією публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (а.с.46-53, 56, 57, 58-59).

Позивачем подана відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що відповідачем не надано розрахунку-повідомлення виставленого позивачу за воду та водовідведення. Фактично рахунки виставляє ГІОЦ, кошти отримує ГІОЦ та центр комунального сервісу. Незаконні дії відповідача змушують позивача ходити по відділеннях Укрпошти, готувати позов, отримувати паперові відповіді, звертатися за консультаціями та правовою допомогою.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому вказано, що для належного виконання своїх функцій щодо надання комунальних послуг створені відокремлені структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, зокрема, Розрахунковий департамент, який дії на підставі Положення та має код ЄДРПОУ 03327629. Отже, у публічному договорі, опублікованому у газеті «Хрещатик» зазначено дані Розрахункового департаменту, який є структурним підрозділом відповідача та не має статусу юридичної особи. Крім того, у відзиві відповідачем помилково зазначено позивача виробником та постачальником послуг з водопостачання та водовідведення.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами.

Так, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал», Товариство або Позивач), як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір-1).

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.

Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII викладено у новій редакції Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Новою редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (введеною в дію 01.05.2019) змінено класифікацію комунальних послуг і єдиним видом комунальних послуг, що надаються суб`єктом господарювання в сфері питного водопостачання є централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII передбачено прийняття співвласниками багатоквартирних будинків рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, якою визначено такі моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг:

1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);

2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);

3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

Розділом VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року.

Пунктом 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII встановлено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Разом з тим, пунктом 42 Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни у пункти 3 та 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та слова «протягом одного року з дати введення в дію цього Закону» та «протягом одного року з дня введення в дію цього Закону» замінено словами і цифрами «протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України».

У зв`язку з чим фактичне застосування Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» 01.05.2020 не розпочалося та відкладалося на невизначений термін.

Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» та змінено моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг і запроваджено поняття індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб- сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Судом встановлено, що позивач отримує послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в квартирі АДРЕСА_1 на підставі публічних договорів.

Позивач посилається на порушення відповідачем його прав, як споживача, щодо правомірності нарахованої плати за спожите централізоване водопостачання холодної води та централізоване водовідведення.

Право кожної особи звернутися в порядку, встановленому ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів визначено ст. 4 ЦПК України.

Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

У даному спорі, що виник між сторонами, позивачем не визнається розмір нарахованої плати за спожите централізоване водопостачання холодної води та централізоване водовідведення, що рахується на особовому рахунку, однак сам по собі факт зазначення розміру плати за надані послуги не свідчить про порушення відповідачем прав позивача, як споживача послуг. Позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідача для заявою щодо звіряння взаємних розрахунків, а у випадку пред`явлення вимог про стягнення заборгованості вправі заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Отже, оскарження дій щодо нарахування плати за надані послуги, що є різновидом претензії, - чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений.

Однак позивачем обрано неефективний спосіб захисту свого порушеного права шляхом визнання незаконними нарахування за надані та ненадані житлово-комунальні послуги, оскільки сам по собі факт нарахування за послуги не тягне за собою будь-яких правових наслідків до тих пір, поки не будуть вчинені інші дії.

За встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Компанія "Київводоканал" про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії.

Також позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 50 000,00 грн.

Підставою для задоволення позовних вимог позивачем зазначено, що ненадання відповідачем квитанцій на сплату коштів безпосередньо на рахунок відповідача, не реагування на передані покази приладів обліку води змусили позивача ходити по відділеннях Укрпошти, готувати позов, отримувати паперові відповіді, звертатися за консультаціями та правовою допомогою, внаслідок чого було спричинено моральні страждання.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Стаття 23 ЦК України передбачає підстави моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв`язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральна шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указується, зокрема, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 цієї постанови обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Враховуючи роз`яснення, що містяться у п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував позивач у зв`язку з пошкодженням автомобіля та необхідністю проведення ремонту, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.

Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів спричинення діями відповідача моральної шкоди, а тому у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 50 000,00 грн. слід відмовити повністю.

За встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Компанія "Київводоканал" про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, повністю.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 23, 525, 526, 901, 1167 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 4, 5, 7, 9 постанови Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна Компанія "Київводоканал" про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна