Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2023 року Справа № 480/8102/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8102/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автомода" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомода" просить суд про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару вартості № UA805000/2021/000244/2 від 01.12.2021 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2021/000639.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.11.2021 до структурного підрозділу відповідача подано електронну митну декларацію № UA805020/2021/015217, згідно з якою до митного оформлення пред`являлися товар: "Вироби з пластмасси (поліакрілатів) призначені для захисту капотів автомобілів від пошкоджень та забруднення: - дефлектори капоту автомобілів (з елементами кріплення), в асортименті згідно інвойса № 1 від 26.11.2021. Вага нетто - 7640 кг; вага брутто - 8100 кг; виробник продукції: ООО "СПЕЦПЛАСТ", російська федерація; країна походження: RU; всього найменувань продукції - 752, загальна кількість комплектів - 9581, запаковані в 835 в`язок. Колір виробів димчастий. Виготовлені за ТУ 2291-001-10659777-2015" - який придбано позивачем в російській федерації за ціною 910195 рос. руб.
Після прийняття митної декларації до митного оформлення, посадовою особою відповідача декларантові направлено електронне повідомлення, в якому зазначалось про необхідність надання документів що підтверджують митну вартість для вирішення спірного питання правильності її визначення.
У відповідь на вказане повідомлення митниці, позивач направив лист, у якому вказувалося, що разом з митною декларацією були подані усі існуючі документи, надати додаткові документи, немає можливості.
01.12.2021 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2021/000244/2, згідно в яким заявлену декларантом митну вартість товарів скориговано за методом визначення митної вартості за ціною на подібні (аналогічні) товари і її розмір підвищено до 444,67 рос. руб. за одиницею товару, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів на 246043,59 грн.
В подальшому, відповідачем на митну декларацію № UA805020/2021/015217 було винесено і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2021/000639, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням згаданого рішення про коригування митної вартості.
На переконання позивача, вказані рішення і картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки при поданні митної декларації було виконано усі вимоги частини 2 статті 53 МК України щодо надання повного обсягу необхідних для визначення розміру митної вартості документів, які не містили ані розбіжностей, ані неповноти заявлених даних, що свідчило про відсутність підстав для додаткового витребовування інших документів.
Крім того, позивач зауважив на тому, що оскаржуване рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії порівнюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Ухвалою суду від 13.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Сумська митниця у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 02.01.2023 з позовними вимогами не погодилась, зазначила, що за наданою позивачем митною декларацією спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками Держмитслужби (АСАУР), а саме, 105-2, 106-2: "По наступних товарах можливе заниження митну вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного Кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частини 3 та 4 ст. 53 МКУ".
Проаналізувавши пакет документів поданий разом з митною декларацією, митним органом було виявлено, що ці документи містять розбіжності, є необ`єктивними та не містять усіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті. У зв`язку з цим, інспектором з митного оформлення на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України в електронному повідомленні декларанту направлявся перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів.
Беручи до уваги ненадання витребуваних документів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи необ`єктивними і такими, що мають розбіжності та не підтверджують в повному обсязі складові митної вартості заявленого товару, відповідач дійшов висновку про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору та необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядними методами передбаченими статтями 59, 60 Митного кодексу України за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Отже, з вищезазначених підстав, Сумська митниця вважає оскаржувані рішення правомірними, а позовні вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
30.11.2021 до структурного підрозділу відповідача подано електронну митну декларацію № UA805020/2021/015217, згідно з якою до митного оформлення пред`являлися товар: "Вироби з пластмасси (поліакрілатів) призначені для захисту капотів автомобілів від пошкоджень та забруднення: - дефлектори капоту автомобілів (з елементами кріплення), в асортименті згідно інвойса № 1 від 26.11.2021. Вага нетто - 7640 кг; вага брутто - 8100 кг; виробник продукції: ООО "СПЕЦПЛАСТ", російська федерація; країна походження: RU; всього найменувань продукції - 752, загальна кількість комплектів - 9581, запаковані в 835 в`язок. Колір виробів димчастий. Виготовлені за ТУ 2291-001-10659777-2015" - який придбано позивачем в російській федерації за ціною 910195 рос. руб.
Разом з митною декларацією було подано скан-копії наступних документів:
- договір поставки товара (зовнішньоекономічний контракт) № 37 від 01.08.2021, укладений між Постачальником ООО "СПЕЦПЛАСТ" та Покупцем - позивачем, в якому вказується, що Постачальник зобов`язався виробити та передати у власність, а Покупець зобов`язався прийняти товар дефлектори капоту та вікон з вторинного оргскла для автомобілів. Номенклатура, кількість Товару визначається Специфікаціями до Договору, підписаним обома Сторонами, які являються невід`ємною частиною Договору (пункти 1.1. та 1.2. Договору).
Ціна за одиницю продукції, вказується у відповідній специфікації (пункт 3.2.).
Строки оплати товару відстрочка платежу надасться протягом 120 банківських днів.
- договір-заявка № 3 від 18.11.2021;
- пакувальний лист № 1/37 від 26.11.2021, в якому вказувались кількість товару, його вага нетто і брутто, кількість місць тощо;
- рахунок-фактура (інвойс) № 1 від 26.11.2021, в якому вказується перелік товарів, що входять до цієї партії, загальна кількість комплектів та вартість 910195 рос.руб;
- специфікація № 1 від 26.11.2021, в якій вказувався перелік артикулів, найменувань товару та їх вартість у загальному розмірі 910195 рос.руб;
Товаротранспортної накладної (CMR) від 26.11.2021, в якій вказувалися відправника і отримувача товару, вага товару, місце і дата завантаження товару та місце розвантаження товару;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 552 від 29.11.2021;
- документ на підтвердження вартості перевезення товару № 23/11/21-2 від 23.11.2021;
- калькуляція на товар № 26/11/2021 від 26.11.2021;
- митну декларацію країни відправлення № 10418010/261121/3033866 від 26.11.2021, в якій підтверджувалися ідентифікаційні відомості щодо даної імпортованої партії товарів, а також вказується вартість партії товару 910195 рос.руб.
Після прийняття митної декларації № UA805020/2021/015217 від 30.11.2021 до митного оформлення посадовою особою відповідача декларантові направлено електронне повідомлення, у якому зазначалось про необхідність надання (за наявності) додаткових документів: висновки про якісні та вартісні характеристики товарі, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Підставами для надання додаткових документів, вказувались недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості товарів, відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Джерелом інформації для даного рішення з врахуванням спрацьованого ризику АСАУР стала наявна в митному органі цінова інформація наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів (за фактом попередніх митних оформлень), здійснені у максимально наближений термін: МД № UA807170/2021/073529 від 05.11.2021.
У відповідь на електронне повідомлення митниці, декларантом 01.12.2021 направлено повідомлення, в якому зазначалось про надання усіх існуючих документів разом з митною декларацією та відсутність можливості надати додаткові документи.
За результатами розгляду наданих позивачем документів, 01.12.2021 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2021/000244/2, згідно в яким заявлену декларантом митну вартість товарів скориговано за методом визначення митної вартості за ціною на подібні (аналогічні) товари і її розмір підвищено до 444,67 рос. руб. за одиницею товару, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів на 246043,59 грн.
У зв`язку з прийняттям вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем була винесена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 805020/2021/000639.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу).
Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу).
Згідно зі статтею 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). Водночас, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
За приписами статті 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Разом з цим, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1, 4 статті 337 Митного кодексу).
В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Зміст наведених норм, дає підстави дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак, самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.
Як встановлено судом, що під час митного контролю при обробці документів, наданих декларантом, спрацювала система управління ризиками АСАУР "Інспектор", у зв`язку з чим уповноваженій особі позивача направлено повідомлення про надання додаткових документів.
Водночас, з огляду на приписи вказаних норм, що регулюють спірні правовідносини, сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Разом з цим, як уже зазначалось, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості убачається, що причиною для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування слугувало те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарі, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд зазначає про те, що, як зазначає позивач, вказаного висновку на момент поставки товару у позивача не існувало і його виготовлення зайняло б більше часу ніж надавав відповідач на подання додаткових документів. Матеріалами справи підтверджено, що разом з митною декларацією, ТОВ "Автомода" надано документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, у зв`язку з чим, висновки відповідача про не підтвердження вартості перевезення імпортованих товарів, є необґрунтованими.
Крім того, суд зауважує на тому, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі № 826/4434/16, від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16.
Так, у рішенні вказується на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України.
При цьому зі змісту спірного рішення не зрозуміло в чому конкретно виявилася невідповідність поданих документів умовам, наведеним у главі 9 МК України.
Частиною 2 статті 58 МК України (що міститься у главі 9 МК України) передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
За наведених обставин, суд робить висновок про те, що під час проходження процедури митного оформлення товарів згідно з митною декларацією № UA805020/2021/015217 від 30.112021, позивачем до митного органу надано документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, у зв`язку з чим, у відповідача були відсутні підстави для витребовування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю.
Сумська митниця не надала достатніх належних доказів на підтвердження того, що подані позивачем документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації та не довела наявності визначених законом обставин не застосовувати основний метод визначення митної вартості та підстав витребовувати у позивача додаткові документи.
Відповідно до частин 2-8 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (далі - Правила заповнення), при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України у 33-й графі Рішення здійснюється посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Натомість графа 33 оскаржуваного рішення окрім зазначення номеру та дати митної декларації, за якою здійснено коригування, не містить жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії порівнюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Тобто, відповідачем належним чином не обґрунтовано застосування другорядних методів для визначення митної вартості товару пред`явленого позивачем до митного оформлення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим є протиправними, а позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автомода" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів № UA805000/2021/000244/2 від 01.12.2021.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2021/000639.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомода" витрати на оплату судового збору в сумі 4 962 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал
Судове рішення № 108516564, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 18.01.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/8102/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: