Ухвала суду № 108515285, 20.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.01.2023 Справа № 914/305/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши заяву

відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько- австрійське підприємство «Галінвест», м. Львів,про відвід судді.У справі за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест», м. Львів,до відповідача 2:Державного реєстратора відділу «Центру надання адміністративних послуг» Солонківської сільської ради Живко М. О., с. Солонка Пустомитівського р-ну Львівської обл.,до відповідача 3:Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,про: - визнання недійсним та скасування державного акту; - скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки; - скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку; - скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою; - скасування держаної реєстрації права власності на промислово-продовольний торговий центр з одночасним припиненням права власності.Представники сторін не викликались (не повідомлялись).Встановив.

На розгляді в Господарському суді Львівської області перебуває справи за позовом Львівської міської ради до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест», відповідача 2: Державного реєстратора відділу «Центру надання адміністративних послуг» Солонківської сільської ради Живко М. О., відповідача 3: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним та скасування державного акту; скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки;и скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку; скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою; скасування держаної реєстрації права власності на промислово-продовольний торговий центр з одночасним припиненням права власності.

Ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.10.2021.

Подальший рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.

Разом з тим, ухвалою суду від 04.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.10.2022. У наступних судових засіданнях з розгляду справи по суті оголошувались перерви до 10.01.2023 та до 11.01.2023.

09 січня 2023 року ПП «Захід Ценз» подано заяву про вступ третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Водночас, заявник першим пунктом прохальної частини поданої заяви просить повернутись до стадії підготовчого провадження у справі для залучення його до участі у справі.

Також, 09.01.2023 відповідачем 1 подано клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 914/305/22 у зв`язку з необхідністю залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПП «Захід Ценз» та подання нових доказів.

Разом з тим, 10.10.2023 ТзОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» подано клопотання про зміну одного заходу забезпечення позову іншим.

11 січня 2023 року відповідач 1 подав до суду клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження з метою подання нових доказів разом з клопотанням про приєднання доказів. Також, у судовому засіданні представник відповідача 1 заявив клопотання про поновлення строку для подання відповідних доказів.

Позивач 11.01.2023 письмово заперечив щодо заявлених 09-11.01.2023 заяв та клопотань.

Ухвалою суду від 11.01.2023 клопотання ТзОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» від 11.01.2023 про повернення у підготовче провадження та аналогічне клопотання ПП «Захід Ценз» (п. 1 прохальної частини заяви від 09.01.2023 вих. № 09/01-23) задоволено, постановлено повернутися до розгляду справи № 914/305/22 у підготовчому провадженні, заяву ПП «Захід Ценз» про вступ у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 задоволено, залучено останнє третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1, поновлено відповідачу 1 строк на подання доказів та прийнято подані докази до матеріалів справи, застосовано до ТзОВ «СУАП «Галінвест» захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відкладено підготовче засідання на 24.01.2023.

19 січня 2023 року до суду надійшла заява ТзОВ «СУАП «Галінвест» (вх. № 1325/23 від 19.01.2023) про відвід судді (сформована в системі «Електронний суд» 18.01.2023). Правовою підставою відводу вказано норму пункту 5 частини першої статей 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Позиція заявника.

Відповідач вказує, що про підстави заявленого відводу дізнався 16.01.2023 після отримання повного тексту ухвали суду від 11.01.2023.

Так, ТзОВ «СУАП «Галінвест» вказує, що застосовуючи до відповідача 1 захід процесуального примусу, суд врахував обставини, якими Товариство обґрунтовувало клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, яке судом залишено без розгляду. Залишення клопотання без розгляду свідчить про те, що обґрунтування наведені у клопотанні судом не розглядаються та не беруться до уваги. Одночасно, суд з невідомих причин врахував окремі обставини, які були наведені у вказаному клопотанні та врахував їх при застосуванні заходу процесуального примусу.

Відповідач 1 звертає увагу, що суддя Трускавецький В. П. у подібній ситуації не застосовував до позивача захід процесуального примусу за неподання останнім усіх наявних у нього доказів, що стосуються предмету спору. Зокрема, разом з позовною заявою позивач не подав усі наявні у нього докази, а подав такі лише 11.07.2022. Також, позивач у позовній заяві вказав, що ним не приймались рішення про надання відповідачу 1 у постійне користування спірної земельної ділянки. Таким чином, позивач приховував докази, що є зловживанням процесуальними правами та перешкоджання судочинству.

Враховуючи наведене, відповідач 1 має сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Трускавецького В. П. тому просить задовольнити подану заяву про відвід.

Позиція суду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

У контексті об`єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 177 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд: крім іншого, 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; тощо.

Згідно з частиною третьою статті 198 Господарського процесуального кодексу України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Статтею 194 ГПК України закріплено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Як з`ясовано з заяви про відвід судді, заявник вказує, що має сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого судді Трускавецького В. П. адже останнім враховано обставини, якими відповідач 1 обґрунтовував клопотання про повернення у підготовче провадження, яке залишено без розгляду. Однак на думку заявника, суд не міг враховувати таких обставин, бо клопотання залишено без розгляду. Крім того, у подібній ситуації, коли позивач не подавав у передбаченому законом порядку та строки докази, суд не застосував до нього відповідних заходів процесуального примусу.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Заявлена підстава відводу за своєю суттю зводиться до незгоди відповідача 1 - ТзОВ «СУАП «Галінвест» з процесуальною діяльністю суду в цій справі (постановленням відповідної ухвали за результатами розгляду заяв, клопотань, тощо). Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому, законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. З урахуванням наведених обставин суд визнає необґрунтованими заявлені доводи.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також, суд звертає увагу заявника, що доводи останнього щодо вказання у позовній заяві позивачем про те, що ним не приймались відповідні рішення про передачу спірної земельної ділянки, тощо, будуть оцінені судом при ухваленні рішення у даній справі.

Таким чином, зважаючи на необґрунтованість заявлених обставин як підстав відводу, суд вважає за необхідне передати справу № 914/305/22 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 2, 35, 36, 38, 39, 228, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Передати справу №914/305/22 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Трускавецький В.П.