Рішення № 108515192, 17.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2023Справа № 910/11502/22За позовом Акціонерного товариства "Галичфарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Фарм"

про стягнення 9 528 900,00 російських рублів

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Галичфарм" (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Фарм" (далі відповідач) про стягнення 9 528 900,00 російських рублів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за контрактом № ЕХР-031/20 від 01.06.2020 в частині проведення оплати за поставлений позивачем товар у встановлений таким контрактом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.12.2022.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва направлено на офіційну електронну адресу відповідача ухвалу суду від 04.11.2022.

06.12.2022 у підготовче засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, заяв та клопотань про відкладення підготовчого засідання суду не надав. Про підготовче засідання повідомлений належним чином про що свідчать матеріали справи.

Правом на подання відзиву чи заперечень на позов Відповідач не скористався.

За наслідкам підготовчого засідання суд ухвалою від 06.12.2022 закрив підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 17.01.2023.

Ухвала суду від 06.12.2022 направлена судом на офіційну електронну адресу відповідача та доставлена останньому 08.12.2022, про що свідчить Повідомлення про доставлення електронного листа, яке міститься в матеріалах справи.

У судове засідання 17.01.2023 з`явився представник позивача. Відповідач явку повноваженого представника не забезпечив, про судове засідання повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 17 січня 2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 між Акціонерним товариством "Галичфарм" (далі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ-ФАРМ" (далі покупець) було укладено Контракт №ЕХР-031/20, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача на умовах СІР-Москва (якщо інший пункт призначення не передбачений в Разовій специфікації до Контракту) у відповідності до правил ІНКОТЕРМС - 2020 фармацевтичні препарати, зокрема, але не виключно, з нанесеним на упаковку знаком для товарів і послуг "APTEPИУM"/"ARTERIUM" (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його згідно даного Контракту (пункт 1.1. Контракту зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 16.09.2020).

Специфікацією №38 від 19.10.2021 до Контракту сторони домовились про поставку товару на загальну суму 9 528 900,00 російських рублів.

19.10.2021 на підставі Специфікації №38 від 19.10.2021 виставлено рахунок-фактуру № 38 на суму 9 528 900,00 російських рублів.

Відповідно до пункту 3.1. Контракту, зі змінами, внесеними Додатковою угодою №3 від 11.10.2020, ціна на товар встановлюється в російських рублях. Ціна є вільною та може змінюватися в зв`язку зі змінами собівартості і/або в зв`язку зі значними змінами курсів національних валют до долара США.

Позивач виконав свої зобов`язання з поставки товару, згідно зі Специфікацією №38 від 19.10.2021 до Контракту, Інвойсу № 38 від 19.10.2021 на загальну суму 9 528 900,00 російських рублів, що відповідає умовам Контракту та умовам Інкотермс і підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) №710987.

В порушення умов Контракту відповідач не виконав своїх зобов`язань, оплату поставленого позивачем товару не здійснив.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд відзначає наступне.

Згідно ч. і ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди приймають до свого провадження і можуть розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Окрім цього, п. 2 ст. 4 "Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності", ратифіковану Постановою Верховної ради України 19 березня 1992 року визначено, що компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Пунктом 12.1. Контракту сторони передбачили підсудність справи Господарському суду міста Києва при поданні позову продавцем (позивачем). Процесуальний порядок розгляду спору регулюється процесуальним законодавством держави позивача.

Відповідно до п. 12.2. Контракту, він регулюється відповідно до положень Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі - продажу товарів (укладено у м. Відні 11.04.1980), також, матеріальним правом України - у частині, що стосується дотримання Сторонами своїх зобов`язань під час постачання товару.

Отже, даний спір підсудний Господарському суду міста Києва.

Відповідно до п. 12.1. Контракту, процесуальний порядок розгляду спору регулюється процесуальним законодавством держави позивача.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Контракт як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, як встановлено судом, позивач виконав свої зобов`язання з поставки товару, відповідно до Контракту від 01.06.2020 №№ЕХР-031/20 на загальну суму 9 528 900,00 російських рублів, що відповідає умовам Контракту та умовам Інкотермс і підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) №710987.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до абз. 2 п. 3.1 Контракту, Покупець здійснює оплату Товару, що поставляється в відповідності до цього Контракту, банківським переказом на рахунок Продавця в доларах США по курсу Центрального Банку Російської Федерації на день здійснення платежу, що підтверджується копією вихідного SWIFT -повідомлення, завіреного штампом банку Покупця з зазначенням дати відповідного платежу, з відстрочкою платежу не більше 300 (триста) календарних днів від дати надходження товару. Датою надходження товару є дата, вказана на штампі (печатці), який проставляється на товаросупровідній документації (CMR, airway bill, інвойс та інше) підтверджує надходження товару на митний пост країни покупця.

Судом встановлено, що датою, зазначеною на штампі, який проставлений на товаросупровідній документації (CMR) №710987 і підтверджує прибуття товару на митний пост країни покупця (відповідача) є 25.10.2021.

Таким чином, оплата за товар, поставлений згідно Специфікації №38 до Контракту, Інвойсу № 38 від 19.10.2021, на загальну суму 9 528 900,00 російських рублів, повинна була бути здійснена протягом 300 календарних днів від дати, зазначеної на штампі, який проставлений на товаросупроводжувальній документації (CMR) № 710987 і підтверджує прибуття товару на митний пост країни покупця ( 25.10.2021), а саме, до 29.09.2022.

Таким чином, строк оплати за умовами контракту є таким, що настав.

Всупереч ст. 74 ГПК України відповідачем за час розгляду справи не надано суду доказів належної оплати у встановлені контрактом строки за одержаний товар.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 9 528 900,00 російських рублів доведений суду належним чином.

Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 9 528 900 (дев`ять мільйонів п`ятсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот) російських рублів.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених та встановлених судом обставин у зв`язку з доведенням суду порушення відповідачем умов контракту в частині своєчасної та повної оплати, та враховуючи що відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема доказів щодо оплати у повному обсязі, суд дійшов висновку, що допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 9 528 900 (дев`ять мільйонів п`ятсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот) російських рублів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 185, 232, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Галичфарм" (79024, місто Львів, вул. Опришківська, буд.6/8, ідентифікаційний код 05800293) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Арт-Фарм" (109147, м. Москва, вул. Таганская, б.17-23, поверх 6, ідентифікаційний код 1177746885964) на користь Акціонерного товариства "Галичфарм" (79024, місто Львів, вул. Опришківська, буд.6/8, ідентифікаційний код 05800293) 9 528 900 (дев`ять мільйонів п`ятсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот) російських рублів суму боргу та 85 151 ( вісімдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят одну) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2023.

Суддя І.І. Борисенко